Облік доходів загального фонду

Кошторис за загальним і спецфондами затверджується в цілому на рік

Форма кошторису затверджується Міністерством фінансів України.

Кошторис бюджетної установи

Порядок складання, розгляду, затвердження й основні вимоги щодо виконання кошторисів бюджетних установ ухвалений Кабінетом Міністрів України 28 лютого

2002 р. № 228 з деякими доповненнями, відповідно до яких кошторис бюджетної

установи - основний плановий документ, який дає повноваження бюджетній установі

отримувати доходи і здійснювати витрати, визначає обсяг і напрям засобів для вико-

нання бюджетною установою своїх функцій і досягнення мети, визначеної на рік від-

повідно до бюджетних призначень (Додаток 3).

Бюджетне призначення – це повноваження, надане головному розпоряд-

никові бюджетними коштами Бюджетним кодексом України, законом про Дер-

жавний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, яке має обмежен-

ня за кількістю і часом і дозволяє виділяти бюджетні асигнування.

Кошторис складається з двох частин:

1) загального фонду, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету і розподіл витрат за повною економічною класифікацією для виконан- ня установою основних функцій;

2) спеціального фонду,який містить обсяг надходжень із спеціального фонду

бюджету на конкретну мету та їхній розподіл за повною економічною класифікацією

на виконання відповідних витрат, передбачених законодавством, а також на реаліза-

цію пріоритетних заходів, пов'язаних із виконанням установою основних функцій.

Установа,не залежно від того, веде вона облік самостійно або обслуговується

централізованою бухгалтерією, для забезпечення діяльності складає індивідуальні

кошториси і плани асигнувань за кожною виконуваноюбюджетною програмою.

У прибутковій частині кошторису визначаються планові обсяги асигнувань, які спрямовуються на покриття витрат із загального і спеціального фондів.

При визначенні обсягів витрат враховується об'єктивна необхідність в за- собах кожної установи виходячи з основних виробничих показників і континге- нтів, які встановлюються для організації (кількість студентів, учнів, дітей у до-

шкільних установах, ліжок у лікарнях), обсягу виконуваної роботи, штатної чи- сельності, необхідності реалізації окремих програм.

Витрати, включені до проекту кошторису, мають обґрунтовуватися відпо-

відними розрахунками за кожним кодом економічної класифікації витрат.

Обов'язковим додатком до кошторису, який затверджується разом з кош-

торисом, є план асигнувань. План асигнувань із загального фонду бюджету –

це щомісячний розподіл асигнувань, затверджених у кошторисі для загального

фонду за скороченою формою економічної класифікації витрат, що регламентує

прийом установою зобов'язань протягом року (Додаток А1).

Виділяють три види кошторису:

- індивідуальний – складається кожною бюджетною установою та нада- ється безпосередньо вищій організації незалежно від того, ведуть вони облік самостійно чи обслуговуються в централізованій бухгалтерії;

- зведені кошториси – зведені показники, наведені в індивідуальних кош- торисах розпорядників бюджетними коштами нижчого рівня;

- на централізовані заходи – складається міністерством, відомством, ор- ганом виконавчої влади або місцевого самоврядування для фінансування видат- ків на разові заходи (наради, конференції).

Складання та затвердження кошторису починається з розробки проекту кошторису бюджетною установою.

без розподілу за періодами в обсязі, що дорівнює сумі цих фондів.

Індивідуальні кошториси і плани асигнувань підписують керівник і голо-

вний бухгалтер установи (централізованої бухгалтерії). Затвердження коштори-

сів, планів асигнувань і штатних розкладів установ скріплюється гербовою пе-

чаткою та підписом головних розпорядників коштами з зазначенням дати.

У тижневий термін після опублікування Закону України "Про Державний

бюджет України", відповідного рішення Верховної Ради АРК, місцевих рад Мі-

нфін України, Мінфін АРК, місцеві фінансові органи повідомляють ГР бюджет-

них коштів про обсяги затверджених бюджетними асигнувань із їхніх щомісяч-

ним розподілом. Відповіднодо встановлених лімітів бюджетними асигнувань

головні розпорядники та розпорядники вищого рівня уточнюють підвідомчим

установам річні обсяги бюджетними асигнувань, здійснюють щомісячний роз-

поділ асигнувань із загального фонду й доводять до них відповідні лімітні до-

відки про бюджетні асигнування. Лімітна довідка про бюджетні асигнування

є документом, який містить затверджені бюджетні призначення (установлені

бюджетні асигнування) і їхній щомісячний розподіл, а також показники, які згі-

дно з законодавством мають бути визначені на підставі відповідних нормативів.

Лімітна довідка видається розпорядником вищого рівня та доводиться до голов-

них розпорядників, розпорядників нижчого рівня з метою уточнення проектів

кошторисів і складання проектів планів асигнувань. Складання та виконання

кошторисів базується на принципах, поданих у вигляді схеми (рис 2.2).

ПРИНЦИПИ КОШТОРИСНОГО ФІНАНСУВАННЯ

1. Органічний зв'язок кошторису з планом соціально-економічного розвитку регіону. Витрати бюджетних установ визначаються економічним планом тієї адміністративно-територіальної одиниці, де знаходиться ця установа.

2. Цільове призначення бюджетного асигнування. Усі витрати бюджетних установ згруповано відповідно до статей бюджетної класифікації. Перевищення ліміту ресурсів за кожною окремою статтею не припустиме.

3. Дотримання умов режиму економії у витраті коштів. Цей принцип пе- редбачає таке використання коштів, за якого досягається максимальна ефективність діяльності установи за мінімуму грошових витрат.

4. Проведення вищими за рівнем організаціями та фінансовими органа- ми, зокрема Державним казначейством, систематичного контролю за фі- нансовою діяльністю бюджетних установ.

Рис. 2.2 – Схема принципів кошторисного фінансування

Для зберігання та використання грошових коштами, отриманих із загаль- ного фонду бюджету на утримання установи й централізовані заходи згідно з кошторисом всіма розпорядниками засобами бюджету в органах Державного казначейства, відкриваються реєстраційні рахунки. Порядок відкриття рахун- ків у національній валюті в органах Державного казначейства затверджений на- казом Державного казначейства України від 02.12.2002 р. № 221. Реєстраційні рахунки – це рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства розпорядниками бюджетних коштів, за відповідними кодами бюджетної класи- фікації витрат для обліку операцій за виконанням загального фонду кошторису. Реєстраційні рахунки відкриваються щороку на початку бюджетного періоду.

Для відкриття реєстраційних рахунків розпорядники бюджетними кош-

тами подають до органів Державного казначейства наступні документи:

1) заяву на відкриття рахунків встановленого зразка за підписом керівника установи та головного бухгалтера;

2) копію довідки про включення установи до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, засвідчену нотаріально або органом, який видав довідку;

3) копію статуту, засвідченого нотаріально;

4) копію документа, що підтверджує реєстрацію клієнта в податковій

службі, у випадках, передбачених чинним законодавством;

5) картку в 2-х екземплярах із зразками підписів осіб, яким надано право

розпоряджатися рахунком, підписувати документи для проведення розрахунків, завірену нотаріально або вищим органом;

6) документ або копію, завірену нотаріально, що підтверджує реєстрацію

клієнта як платника соціальних страхових внесків;

7) затверджений кошторис розпорядника бюджетними коштами і план

асигнувань із загального фонду бюджету.

Днем відкриття спеціальних реєстраційних рахунків в органах Державного ка-

значейства є дата, указана на заяві в розділі "Відміткиоргану Державного казначейс-

тва", а днем початку операцій із видатків – дата реєстрації повідомлення, отриманого

від власника рахунка про прийом його на облік у податковій службі. Відносини між

розпорядниками коштами (власниками рахунків) й органами Державного казначейс-

тва зрозрахунково-касового обслуговування оформлюються договорами.

На субрахунку 321 "Реєстраційні рахунки" враховуються засоби, отримані

з загального фонду бюджету на утримання установи й централізовані заходи від-

повідно до кошторису. За дебетом субрахунку 321 враховуються суми бюджет-

ними асигнувань, а також суми, що надходять до установи на відновлення касових

витрат. За кредитом субрахунку 321 відображаються суми перерахувань із опла-

ти витрат установи, суми помилково і зайво перерахованих засобів.

Дата добавления: 2013-12-13