Питання 1. Глобалізація як закономірний процес світо господарського розвитку

Лекція 19. Економічні аспекти глобальних проблем та їх вплив на економічний розвиток України.

ТЕМА 17. ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ

1. Глобалізація як закономірний процес світо господарського розвитку.

2. Сутність, ознаки та рівні глобалізації економіки. Класифікація глобальних проблем.

3. Взаємопов’язаність та передумови вирішення глобальних проблем.

Мета: визначити поняття «глобалізація» як закономірного процесу господарського розвитку, розглянути економічні аспекти глобальних проблем.

Рекомендована література:

1. Башнянин Г.І. Політична економія. Підручник / Г.І. Башнянин. – К.: Ніка-Центр; Ельга, 2000. – с. 517–522.
2. Мочерний С.В. Політекономія: Підручник / С.В. Мочерний. – К.: Вікар, 2005. – 2-е вид. випр. – с. 375–386.
3. Ніколенко Ю.В. Політекономія: Підручник / Ю.В. Ніколенко. – К.: ЦУЛ, 2003. – с. 381–397.

Питання для самостійного вивчення:

1. Причини глобалізації та їх вплив на трансформаційний потенціал перехідних економічних систем.

Поняття „глобалізація” увійшло в науковий обіг у 80-ті роки 20 століття, як відображення фундаментальних перетворень у світовій цивілізації.

Глобалізація – від фр.-глобал-планетарний – процес трансформаціі світового співтовариства у відкриту систему взаімозвязків та взаємозалежностей.

Глобалізація:

Пов’язана з переходом від індустріальної до постіндустріальної стадії економічного розвитку.

Означає – новий стан взаємозв’язків країн світу в результаті інтенсифікації всіх процесів.

Втілюється у зростаючої взаємозалежності країн світу в результаті інтенсифікації всіх процесів.

Потребу є спільних зусиль урядів держав і міжнародних організацій, регулювання на світовому рівні.

Революція в галузі інформаційних технологій уможливлює:

a. Формування глобальної інформаційної інфраструктури та інтеграцію всіх інформаційних ресурсів

b. Безпрецедентне зростання мобільності фінансових матеріальних та інших ресурсів у систему, яка функціонує у режимі реального часу

c. Уніфікацію та упорядкування міжнародних потоків інформації, створення програмних засобів підтримки великих масивів баз даних і забезпечення легкого доступу до них.

d. Формування мереженої логіки взаємовідносин як базової структури глобального господарства.

Процес глобалізації розвивається під впливом сукупності різних факторів:

- Технічних і тенологічних

- Соціально – економічних

- Політичних

- Культурних і морально – етичних

Найважливішими соціально – економічними передумовами глобалізації стали:

1) Подальша інтернаціоналізація економіки, посилення її трансформації

2) Крах АКС, утвердження ринкового механізму у світовому масштабі

3) Лібералізація торгівлі та прийняття єдиних правил у сфері регулювання банківських і фінансових операцій.

Форми прояву глобалізації:

I. Формування загально планетарного науково – інформаційного простору

II. Інтенсифікація міжнародних ринків робочої сили, товарів, технологій

Завдяки розвитку електронних технологій та новітніх засобів зв’язків світова фінансова система перетворилась у постійно діючу глобально діючу мережу, в рамках якої електронні гроші швидко переміщуються в будь-яку точку світу.

В сучасній науковій літературі відокремилися два основних підходи до визначення хронологічних меж глобалізації.

Представники першого широкого підходу трактують глобалізацію як тривалий історичний процес поетапного формування загально планетарної цілісності, який супроводжував весь процес цивілізаційного розвитку або ж розпочався приблизно 100 років тому у зв’язку з інтенсифікацією зовнішньоекономічних зв’язків. Так, наприклад, фахівці світового банку відокремлюють 3 хвилі глобалізації:

1. перша хвиля – 1870-1914 – яка стала неперевершеною, оскільки частка міжнародної торгівлі у валовому світовому доході у цей період зросла у 2 рази, кумулятивний обсяг інвестицій до країни, що розвиваються, становив 32 %, водночас міграція охопила 105 населення.

2. Друга хвиля – 1950-1970 – пов’язана з оновленням попереднього стану після руйнації міжнародних зв’язків у ході двох світових війн. У цей період частка обсягу світової торгівлі у світовому ВВП досягнула рівня 193 року, кумулятивний обсяг інвестицій доо країн, що розвиваються, становив 11%

3. Третя хвиля – починаючи з 1970 року – започаткована потужним розвитком сучасних інформаційних і транспортних технологій. У 1998 році кумулятивний обсяг інвестицій у країни, що розвиваються, досягнув 22%.

В рамках цього підходу є й інші варіанти періодизації процесу глобалізації. Так, наприклад, деякі дослідники відокремлюють:

- Колоніальну глобалізацію., як наслідок великих великих географічних відкриттів 15-16 століть

- Повільну еволюційну глобалізацію, яка тривала до кінця 19 століття

- Прискорена глобалізація – 20 ст.

Представники другого підходу розглядають глобалізацію як новітнє явище, пов’язане з 20 ст. або останньою Чвертю 20 ст., аргументуючи свою думку вони звертають увагу на те, що:

До 20 ст. Міжнародна економіка базувалася на відносинах між країнами, водночас світова економіка 20 ст. Опирається на мережу зв’язків, які пронизують наскрізь окремі господарства

Якою б не була частка зовнішньої торгівлі у ВВП світу до 20 ст. Загальний обсяг торгівлі та її інтенсифікація за сучасних умов є незіставними

Новітні переливання фінансових ресурсів не вкладаються у звичне розуміння експорту капіталу

Транс націоналізація економіки, була започаткована лише у 20 столітті.

Таким чином, глобалізація – процес багаторівневий, багатовимірний, складний та суперечливий

Системоутворюючий процес

Складний і суперечливий Глобалізація Всеохоплюючий процес

процес

Багатомірний процес Багаторівневий процес

Дата добавления: 2013-12-14