Кримінальна відповідальність юридичних осіб: аргументи за і проти

До числа найбільш гострих проблем, що виникли в процесі реформування кримінально-правового законодавства України, слід віднести питання щодо поширення кримінальної відповідальності на юридичних осіб. Ця проблема не знайшла відображення в сучасному кримінальному законодавстві України, а у науковій літературі існують протилежні позиції.

Основні заперечення з приводу введення інституту кримінальної відповідальності юридичних осіб, пов’язані з принципами і положеннями кримінально-правової доктрини про основні ознаки суб’єкта злочину і підстави його притягнення до відповідальності. Так, провідні вчені-криміналісти Н.Ф. Кузнєцова, М.І. Бажанов, Л.Д. Єрмакова, Т.В. Кондрашова, Л.К. Савюк та ін., акцентують увагу на тому, що встановлення кримінальної відповідальності юридичних осіб не відповідає фундаментальним принципам кримінального права і вимагає значних змін основних його інститутів. Кримінальній відповідальності підлягають лише винні особи, які умисно чи з необережності вчинили суспільно небезпечні діяння, що містять склад злочину. Тобто, суб’єкти злочину повинні бути здатними усвідомлювати свої дії та керувати ними, а цим наділені лише люди. Українське кримінальне право ніколи не знало кримінальної відповідальності юридичних осіб. Якщо ціллю введення даного інституту у кримінальне право є необхідність посилити відповідальність юридичних осіб (а її дійсно слід посилити), то цього можна досягти в межах галузей адміністративного, цивільного, фінансового та господарського права чи антимонопольного законодавства. В країнах, де кримінальна відповідальність уже існує, правозастосовчі органи зіштовхуються з матеріальними та процесуальними труднощами в реалізації кримінального закону по відношенню до юридичних осіб.

Російський вчений О.О. Малиновський також відзначає. Що визнання юридичної особи суб’єктом злочину суперечить принципам особистої винної відповідальності, не узгоджується з цілями покарання і припинити її шкідливу діяльність можна іншими правовими, лише не кримінально-правовими засобами.

Як відзначає російський вчений І. Сітковський [4], прихильники введення кримінальної відповідальності юридичних осіб (С.Г. Келіна, А.В. Наумов, Б.В. Волженкин, А.С. Никифоров, В.С. Устинов, С.І. Нікелін та ін.) пояснюють необхідність даного інституту такими причинами: 1) Кримінальний «імунітет» юридичних осіб, який існував в умовах державної монополії на господарську діяльність не відповідає нинішньому стану економічного життя країни, за якого саме юридичні особи є основними суб’єктами підприємницької діяльності і саме їх діяльність пов’язана з найбільш значними за руйнівними наслідками посяганнями на охоронювані, в тому числі й кримінальним правом, об’єкти. У даному контексті очевидним є те, що величезна шкода, яка завдається порушниками законодавства про охорону природи, економічними та іншими правопорушеннями (наприклад, ухиленням від сплати податків, продажем неякісних товарів, банківськими шахрайствами та ін.), значно перевищує за суспільною небезпекою діяльність конкретної фізичної особи, а штрафні санкції, які застосовують до організацій у межах цивільного та адміністративного законодавства абсолютно не адекватні розмірові завданої шкоди; 2) Ці автори, підкреслюючи зв’язок адміністративного та кримінального права, вказують, що адміністративне право давно містить норми, що передбачають відповідальність організацій за різні правопорушення (неякісну будову та ремонт доріг, потраву посівів та ін.). У ряді випадків межі між кримінально караними діяннями та відповідними адміністративними правопорушеннями є нечіткими, і нібито за певних обставин та умов окремі адміністративні правопорушення можуть переростати у злочини, і навпаки. 3) Окремі елементи відповідальності колективних суб’єктів уже містяться в чинному кримінальному законодавстві (йдеться про відповідальність за вчинення злочину злочинною групою). Прихильники цієї ідеї розмірковують таким чином: якщо чинний КК встановив у статтях, що відповідальність за діяльність даної «організації» несуть її учасники, то фактично нелегальна організація за КК є суб’єктом вчинення злочину, але не є суб’єктом відповідальності. Якщо в принципі можливе визнання колективного об’єднання суб’єктом кримінальної відповідальності, то чому б не визнати в якості такого суб’єкта юридичну особу.

Дата добавления: 2013-12-14