Статистичне вивчення зовнішньо-торговельного обороту країни

Сутністю зовнішньої торгівлі є економічний обмін із закордонними країнами, вивезення товарів та послуг із країни (експорт) та їх увезення у країну (імпорт). Зовнішня торгівля активно впливає на економіку країни.

У зовнішньоторговельних операціях обліковуються окремо товари, послуги, кредити. Оборот зовнішньої торгівлі окремої країни й оборот світової торгівлі визначаються за календарний період в натуральному і вартісному виразі у національній валюті та в доларах США.

У практиці міжнародної торгівлі використовуються групування зовнішньоекономічних операцій між країнами-контраген­тами:

· за видами операцій — купівля продаж товарів, торгівля послугами, надання кредитів;

· групами товарів (машини, устаткування, мінеральні продукти тощо) і видами послуг (транспортні, туристичні, послуги зв’язку, будівельні, страхові, фінансові і т. ін.);

· ступенем технологічного оброблення товару — сировина, напівфабрикати, готові вироби;

· видами товарообмінних операцій — комерційні операції, бартер, операції з давальницькою сировиною.

Групування слугують основою аналізу структури експорту (імпорту) і структурних зрушень. На основі розподілу експорту за видами операцій, групами товарів і видами послуг визначають найвагоміші експортні товари (послуги), для імпорту — товари критичного імпорту. Для характеристики виробничо-технологіч-ного потенціалу країни особливо важливе значення має структура за ступенем технологічного оброблення товарів, зокрема:

· частка сировини в загальному обсязі експорту;

· частка готових виробів у загальному обсязі імпорту;

· співвідношення експорту (імпорту) промислових виробів і продукції агропромислового комплексу.

На основі групувань за видами товарообмінних операцій визначають частку бартеру, який через відплив капіталу спричиняє диспропорції зовнішньої торгівлі.

Вивчаючи структуру зовнішньої торгівлі, статистика застосовує різні міжнародні торгові класифікації: Гармонізовану систему опису й кодування товарів (ГСОКТ), Міжнародну стандартну торгову класифікацію (МСТК). У статистиці зовнішньої торгівлі України використовується Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД).

Для оцінки експорту використовуються ціни ФОБ, для оцінки імпорту — ціни СІФ. Ціна ФОБ формується на кордоні країни-експортера, ціна СІФ — на кордоні країни-імпортера.

Ціна ФОБ охоплює вартість товару за контрактом, витрати, пов’язані з доставкою товару до кордону, вартість навантаження, а також експортне мито. Вона використовується за морських перевезень. За сухопутного перевезення товарним цінам ФОБ відповідають ціни франко-кордон країни, що експортує.

Ціна СІФ складається з ціни ФОБ, витрат на транспортування до кордону країни-імпортера, витрат на страхування товару від кордону країни-експортера до кордону країни-імпортера. За сухопутних перевезень товарній ціні СІФ відповідає ціна франко-кордон країни, що імпортує.

Зовнішньоторговельний оборот окремої країни (О_з) визначається за період сумою вартісних обсягів експорту й імпорту: О_з = Е + І. Його розраховують у поточних і порівняних цінах.

Оборот світової торгівлі розраховується як сума експорту (чи сума імпорту) усіх країн світу: О = Σ Е; О = Σ І. Такий підхід потрібний для виключення повторного рахунку, тому що експорт однієї країни одночасно є імпортом для іншої країни.

Оборот світової торгівлі, розрахований як сума імпорту, ураховується в цінах СІФ, тому він завжди більший, ніж експорт у цінах ФОБ. З цієї причини сальдо світової торгівлі — різниця між світовим експортом і світовим імпортом — завжди негативне.

Зовнішньоторговельний баланс (сальдо зовнішньої торгівлі) — це різниця між експортом та імпортом країни: С = Е — І. Сальдо зовнішньої торгівлі може бути позитивним, негативним і нульовим.

Коефіцієнт покриття імпорту експортом: % оцінює ступінь збалансованості зовнішньої торгівлі. Його значення більше 100 % може бути за позитивного сальдо торговельного балансу, менше 100 % — негативному сальдо, тобто певна частка імпорту не забезпечується експортом.

Для характеристикиміжнародної спеціалізації країн щодо виробництва чи споживання окремих товарів і послуг використовується коефіцієнт внутрішньовидової міжнародної спе-
ціалізації країни: Його значення може коливатися від «мінус» 100 % (країна є виключно імпортером окремого товару) до «плюс» 100 % (країна є чистим експортером окремого товару).

Ступінь участі країни в міжнародному поділі праці характеризує коефіцієнт експортної спеціалізації для окремих товарів чи послуг:

,

де Е, Е_i — відповідно загальний обсяг експорту країни та обсяг експорту i-го товару; ,— відповідно обсяг світового експорту та експорт i-го товару; — відповідно частка i-го товару в обсязі світового експорту та конкретної країни.

Якщо К_ЕС > 1, це свідчить, що країна спеціалізується у світовому господарстві на виробництві й експорті цього товару (для імпорту це означає, що країна є чистим його споживачем).

Регулювання експортно-імпортних операцій і кількісного обмеження імпорту (експорту) на певний строк установлюється за допомогою квоти (поряд з використанням інших нетарифних обмежень — експортних субсидій, компенсаційного мита, демпінгу тощо).

Експортна квота — показник відкритості економіки, який характеризує ступінь участі країни в міжнародному розподілі праці. Визначається експортна квота (ЕК) співвідношенням між експортом країни та її ВВП:

Країнами з відносно закритою економікою вважаються такі, у яких експортна квота не перевищує 10 %; з відносно відкритою економікою — понад 35 %; із середньою відкритістю — від 10 до 35 %.

Імпортна квота — показник імпортної залежності країни. Його використовують як інструмент державного регулювання й розраховують співвідношенням імпорту та ВВП країни: Безпечним для економіки держави вважається значення показника імпортної квоти до 15 % (порогове значення називають критичним імпортом).

Зовнішньоторговельна квота — показник, який характеризує співвідношення між вартістю експортно-імпортних операцій країни і ВВП. Вона є узагальнювальним показником реальної відкритості й водночас залежності національної економіки тільки в разі зіставлення з економічним потенціалом країни: .

За наведеними в табл. 9.1 умовними даними визначимо показники рівня розвитку і збалансованості зовнішньої торгівлі двох країн.

Таблиця.1

Дата добавления: 2013-12-14