Environmental pollution

Надходження забруднюючих речовин у довкілля

Таблиця 3

в атмосферу в поверхневі водойми в земельні ресурси

Рис. 2 – Надходження забруднюючих речовин у довкілля

Наведена статистична інформація щодо витрат на охорону навколишнього середовища, антропогенного навантаження на атмосферне повітря та поводження з небезпечними відходами отримана Держкомстатом за даними державних статистичних спостережень, а щодо забруднення водних ресурсів – за адміністративними даними Держводгоспу.

Протягом 2007р. в атмосферу надійшло 7,4 млн.т шкідливих речовин від стаціонарних та пересувних джерел забруднення. У сумарній кількості шкідливих речовин викиди метану та оксиду азоту, які належать до парникових газів, становили відповідно 894,1 та 8,9 тис.т. Крім цих речовин, у атмосферу в 2007р. стаціонарними та пересувними джерелами було викинуто 218,1 млн.т діоксиду вуглецю, який також впливає на зміну клімату.

Майже дві третини забруднювальних речовин, що потрапили у повітря, припало на стаціонарні джерела забруднення, розміщені на 11 тис. промислових підприємств. Від них в атмосферу надійшло 4,8 млн.т забруднювальних речовин, що на 8,9 тис.т (на 0,2%) менше, ніж у 2006р. та удвічі менше порівняно з 1990 роком.

Рис. 3. Структура викидів шкідливих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення у 2007р.

Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр території країни склала 8,0 т шкідливих речовин, а на душу населення - 103 кг. Проте, в окремих регіонах ці показники значно перевищили середній рівень по країні. Зокрема, у Донецькій області обсяги викидів у розрахунку на 1 кв.км були більшими у 7,8 раза, а на душу населення - у 3,5 раза, Дніпропетровській - відповідно у 4,4 та 3,2 раза, Луганській - у 2,6 та 2,2, Івано-Франківській - у 2,4 та 1,9, Запорізькій області - у 1,1 та 1,2 раза більше. Підприємствами м.Києва у розрахунку на 1 км² території було викинуто 31,7 т забруднювальних речовин, що перевищило середній показник по країні у чотири рази.

Порівняно з попереднім роком збільшення шкідливих викидів в атмосферу відмічалося у 14 регіонах країни, але найсуттєвіше – у Хмельницькій (на 5,5 тис.т, або на 31%), Житомирській (на 3,6 тис.т, або На 23%), Вінницькій (на 17,0 тис.т, або на 13%), Полтавській (на 7,1 тис.т, або на 8%), Миколаївській (на 1,5 тис.т, або на 7%), Тернопільській (на 1,1 тис.т, або на 6%), Луганській (на 25,6 тис.т, або на 5%) областях та М.Севастополі (на 0,3 тис.т, або на 7%).

Основними забруднювачами повітря країни у 2007р. були підприємства переробної та добувної промисловості (відповідно 37% та 21% шкідливих викидів) та підприємства-виробники електроенергії, газу та води (34%).

З метою охорони атмосферного повітря та клімату підприємства здійснили 692 заходи, на які було витрачено 965,8 млн.грн. Впровадження природоохоронних заходів сприяло зменшенню надходжень небезпечних речовин у повітряний басейн на 73,4 тис.т.

3.17. Рухомим джерелом викидів забруднень в атмосферу є переважно автотранспорт.

Від роботи двигунів пересувних джерел забруднення у 2007 р. в повітря надійшло 2,6 млн. т шкідливих речовин, переважна частина з яких (2294,4 тис.т, або 89,4%) - це викиди автомобільного, 70,2 тис.т, або 2,7% -залізничного, 19,7 тис.т, або 0,8%- водного, 13,3 тис.т, або 0,5%- авіаційного транспорту та 169,1 тис.т, або 6,6% - виробничої техніки. Із загальної кількості близько 1,6 млн.т забруднювальних речовин викинуто автомобілями, що перебувають у приватній власності населення.

Основними токсичними інгредієнтами, якими забруднювалось повітря під час експлуатації транспортних засобів, були: оксид вуглецю (74%, або 1897,1 тис.т), діоксид азоту (12%, або 305,3 тис.т), неметанові леткі органічні сполуки (11%, або 289,9 тис.т), сажа та діоксид сірки (по 1% відповідно 33,1 тис.т та 29,5 тис.т). Решта викидів припало на оксид азоту, метан, бенз(а)пірен та аміак (1%, або 11,8 тис.т).

Цікаві результати спостережень вологого осадження забруднень атмосферного повітря.

Спостереження за хімічним станом і кислотністю атмосферних опадів в останні роки проводяться на 49 станціях.

На всіх станціях визначаються pH (показник кислотності); на 33 станціях відбираються сумарні щомісячні проби для хімічного аналізу та встановлення сумарного pH.

В атмосферних опадах (дощах і сніговому покриві), крім кислотності, визначають вміст сульфатів, нітратів, азоту амонійного, хлоридів, гідрокарбонатів, натрію, калію, кальцію, магнію

Основними компонентами мінералізації атмосферних опадів є аніони сульфатів і гідрокарбонатів. Їх вміст сягає 60 % від загальної мінералізації.

Загальна мінералізація атмосферних опадів на території України змінювалась у межах 7,16-49,76 мг/л. У 1998 р., наприклад, середньозважений вміст окремих речовин у загальній мінералізації становив: сульфат–іон – 32 %, гідрокарбонат–іон – 25 %, мікроелементи (іони калію, натрію, кальцію, магнію) – 25 %, нітрат–іон – 10 %, амоній–іон і хлор–іон – по 4 %. Величина pH опадів здебільшого була нейтральною, лише подекуди спостерігалися слабокислі дощі з показником pH у межах 4,5-5,5.

3.18. У складі викинутих у 1998 р. забруднень стаціонарними джерелами тверді речовини становили 0,8 млн. т, а газуваті та рідкі речовини – 3,1 млн. т, у тому числі сірчистий ангідрид – 1,0 млн. т, оксид вуглецю – 1,3 млн.т.

3.19. Якість водних ресурсів і тенденція її змін

Охарактеризуємо якісні особливості водних ресурсів та тенденції їх зміни у зв'язку з антропогенним навантаженням на річкові басейни, де формується річковий стік.

На рис. 4, 5 представлені: карта-схема гідрографічної мережі України та карта басейну Дніпра.

Якість річкової води визначається багатьма факторами, часто настільки тісно взаємопов’язаними, що встановити вплив кожного з них “у чистому вигляді” дуже важко або й зовсім неможливо. У цілому ж дещо умовно можна виділити фактори формування якості річкових вод, що пов’язані з використанням земельних, лісових, мінеральних та інших природних ресурсів у басейні річки, зв’язані з промисловістю взагалі чи окремими її галузями та ін.

Водні об'єкти України дуже забрудненні. Ці забруднення впливають на гідрохімічний і гідрологічний режими водойм, а також на живі системи – гідробіонти.

Якість води у природі формується в основному гідробіонтами відповідно до гідрологічного і гідрохімічного режимів водойми. Створюючи необхідні умови для нормального існування водних організмів, людина практично завжди матиме воду оптимальної якості, що у свою чергу дасть змогу протягом необмеженого часу використовувати її безперервно у формі ресурсообороту. Створення таких умов неможливо без зміни становлення до інших сторін діяльності людей на всій території водозбору.

Необхідно так господарювати, щоб не потрапляли у водні об'єкти біогенні елементи, хімікати, органічні залишки функціонування тваринництва; щоб не скидались забрудненні промисловістю і комунальним господарством стоки. Щоб не викидались у повітря сотні тисяч тонн сполук, які потім з опадами випадуть на поверхню землі у вигляді різних кислот, солей та інших хімічних сполук, а потім потрапляють у річку. З текучою водою у стоячі води.

Нині якість води оцінюють не за екологічними ознаками, а за наявністю в ній мінеральних і органічних речовин.

Дата добавления: 2013-12-14