Реалізації товару

Будь-яка діяльність повинна мати свою сформовану інституціональ ну структуру. Відповідно до цього прийнято виділяти біржові та позабі^-жові операції. Біржові операції здійснюються в спеціально відведени місцях, що називаються товарними біржами. Безсумнівна перевага бір полягає в тому, що на них відбувається концентрація политу та пропо­зиції, а це багато в чому визначає середньостатистичну стабільність іпро- гнозованістз ринкової кон'юнктури. Крім цього, комунікаційна і технічна оснащеність біржі значною мірою спрощує проведення товарних угод.

Основний потік торговельних операцій здійснюється на позабіржово-му ринку, якому відповідає власна торгово-посередницька інфраструкту­ра. Організації, які займаються посередницькою діяльністю, прийнято називати брокерськими або дилерськими фірмами. Розбіжності між ними є досить умовними і залежать від переважаючого характеру посередниць­ких операцій. Залежно від характеру торговельні операції діляться на агентські, брокерські та дилерські.

Агентські операції відбуваються від імені й за дорученням продавця або покупця. Такі операції можуть проводитися брокерською фірмою, ут­вореною самим продавцем (покупцем) або незалежним посередником від імені й за рахунок поручителя. Підприємство для здійснення позабіржо-вих операцій наймає агентів на основі трудової угоди. Торгово-посеред­ницькі організації, у яких більшу частину діяльності займають агентські операції, прийнято називати дистриб'юторами. Великі постачальники товарів можуть мати кілька дистриб'юторів, серед яких виділяється гене­ральний дистриб'ютор з рядом переваг, які йому надає постачальник, у тому числі мати власну агентську мережу і користуватися торговельною маркою постачальника товару.

Характер брокерських операцій полягає в наданні оплачуваної допо­моги в проведенні товарних угод між продавцем і покупцем. В угодах, що укладаються, брокер не є однією зі сторін торговельного договору (кон­тракту). Брокер укладає окремий договір або із продавцем, або з покуп­цем, або з обома сторонами про забезпечення посередницьких функцій. Як правило, компенсація {куртаж) за посередницькі послуги співвідно­ситься у процентному відношенні до обсягу товарної угоди, її розмір може коливатися від 2 до 10%. Брокер є працівником брокерської фірми. На біржі брокерів поділяють на дві основні категорії: представляючий бро­кер і брокер за дорученням (в "біржовому кільці", "ямі", "на підлозі"). Пред­ставляючий брокер діє на умовах договору з клієнтом, брокер за доручен­ням діє від імені представляючого брокера або в присутності клієнта. Для прискорення розрахунків між посередниками, які працюють на товарній біржі, створюються клірингові фірми. Це особливий вид посередників, зав­данням яких є відстеження взаєморозрахунків біржових посередників.

Брокери, які займаються операціями з нерухомістю (земля, будівлі, споруди тощо), прийнято називати ріелтерами.

Особливе місце в торгово-посередницькій діяльності займають дилерські операції. Дилер укладає торговельні угоди від свого імені й за свій рахунок, що наближає посередника до категорії торговця. Однак, на відміну від тор­говця товаром, дилер не несе торговельних витрат, пов'язаних з реалізацією товару, і його дохід утворюється з різниці у відпускній ціні.

Торговельні посередники, як правило, займаються всіма з перерахова­них операцій, тому назва фірми (брокерська, дилерська) часом не відоб­ражує профіль її спеціалізації.

Основні види торговельних посередників і характеристика їхньої діяльності відображені в табл.

Характеристика діяльності основних видів торговельних посередників

Функції посередників			Види посередників
	Бро­кери	Аген­ти	Ком-пра-дори	Дист­риб'ю­тори	Ди­лери	Джобери	Дрібні торгов­ці
Працюючі від імені фірми	+	+	+	+	+	+	+
Працюючі від імені клієнта	-	-	-	+	+	+	+
Мають право на власність	-	-	+	+	+	+	+
Наявність жорстких договірних зобов'язань	-	+	+	+	+	-	+
Територіальні права	-/+	-/+	+	+	+	-/+	-/+
Здійснення контролю за діяльністю виробника	-	-	+/-	+	+	-	-
Впливають на цінову політику	-/+	-/+	-/+	+/-	+/-	+	+
Є офіційними представни­ками продавця (покупця)	+	+	+	+	-	-	-
Існує діловий зв'язок з постачальниками	+/-	+	-/+	-/+	-/+	+	+
Організовують доставку товару	-	+	-	+/-	-	+	+/-
Виконують рекламні функції	-/+	+	-/+	+/-	+	-	-/+
Кредитують постачальників	-/+	-	-/+	-/+	-	-	-
Надають інформацію про ринок	-/+	+	+	+	+	-	-

Вибір клієнтом конкретного посередника залежить від специфіки то­вару і методів розподілу продукції з боку посередника.

Критеріями вибору посередників виступають:

• фінансові аспекти (фінансова стабільність, платоспроможність, ділова активність і рівень ризиків);

• суб'єктивні фактори (авторитет, торговельна марка тощо);

• специфіка ринку (місткість, еластичність фінансової кон'юнктури, рівень конкуренції тощо);

• параметри товару, його якість і рівень конкурентоспроможності;

• маркетингова концепція виробника;

• специфіка посередника.

Дохід від торгово-посередницької діяльності фірми утворюється від проведення посередницьких угод. Прийнято виділяти три основних види угод: з реальним товаром, ф'ючерсні та опціонні.

Угоди з реальним товаром обумовлюють купівлю-продаж виготовле­ного або підлягаючого виробництву товару із правом (без права) його на­ступного перепродажу. Залежно від термінів угоди з реальним товаром проводяться або як операції з негайним постачанням ("спот" або "кеш") у терміни від 1 до 15 днів, так і з наступним постачанням ("форвард") до 6 місяців (терміни обумовлюються договором). Договори по операціях з реальним товаром можуть укладатися на умовах попереднього огляду всієї (частини) партії товару, окремих його зразків без попереднього огляду і на основі ТУ або середніх параметрів якості. Угоди без попереднього ог­ляду можливі лише із традиційним товаром. Залежно від ціни операції з реальним товаром проводяться на основі біржових цін, за ціною поста­чання і за ціною одержання товару.

В умовах фінансової нестабільності гроші значною мірою перестають відігравати роль загального еквівалента і засобу платежу. До угод, які відоб­ражують інфляційні очікування і побоювання зміни кон'юнктури, відно­сять бартерні операції, угоди з умовою і заставою. Перші два види угод можливі тільки при наявності двох контрагентів угоди і одного посеред­ника, або одного контрагента і одного дилера при збігу їхніх інтересів. Угоди із заставою проводяться з реальним товаром під певну фінансову заставу.

Ф'ючерсні угоди передбачають купівлю-продаж контрактів на поста­чання товарів на термін до 1 року.

Розвиток системи посередницьких операцій висуває певні вимоги до їхнього оформлення. Ф'ючерсні договори передбачають наступну систе­му стандартів: кількість товарів (лот), яку постачають за контрактом, якість товару, місце (базис) і можливості доставки, термін контракту (тривалість позиції), останній день торгівлі ф'ючерсами, останній день постачання товару. Така деталізація контракту дозволяє брокерам при укладанні уго­ди оперувати тільки ціною ф'ючерса. Відмова від ф'ючерса можлива пере­укладанням ф'ючерса з іншим постачальником на залишкову кількість товарів ("офсетний контракт") або постачанням цього товару ("тендер").

Опціонна угода - це оплачене право на укладання контракту на купів­лю (продаж) реального товару протягом певного періоду. При несприят­ливій ціновій кон'юнктурі покупець опціону має право відмовитися від контракту, однак при цьому він втрачає сплачену за опціон премію.

а) простий опціон

б) подвійний опціон

— напрямок руху товару;

— виплата премії по опціону.

Рис. Схема взаємодії контрагентів опціонних угод

Наприклад, фірма купила квартальний опціон на партію 1000 тонн бензину по ціні за літр - 5 гр. од., заплативши премію продавцеві в розмірі 1% (50 000 гр. од.). У наступному кварталі біржова ціна на бензин знизи­лася з 5,1 гр. од. за літр до 4,9 гр. од. Фірма не виставила контракт на пога­шення опціону. її збитки становили 50 000 гр. од., купівля ж реального товару принесла б збитки в сумі 10 000 гр. од. Прийнято розрізняти про­стий і подвійний опціон. Рис. 14.2 характеризує рух товару залежно від виду опціону.

Опціон може мати кратний характер, тобто його покупець за певну до­даткову премію може збільшити партію товару, що постачається, у кілька разів.

Крім умови контракту, кожна угода супроводжується дорученнями клієнтів агентам або брокерським фірмам. Насамперед доручення пов'я­зані із ціною і термінами проходження товару.

Залежно від ціни товару клієнт може давати посередникові такі дору­чення з купівлі (продажу) товару:

• за "межею ціни" (мінімальна з продажу і максимальна з купівлі);

• за "найкращою ціною" (ринковою ціною);

• за певним біржовим курсом;

• за поточною біржовою ціною;

• за "розсудом брокера".

За термінами постачання розрізняють такі доручення: безстрокове постачання ("відкрите доручення"); обмежене за часом постачання ("обмежене часом");

доручення негайного укладання угоди за запропонованою ціною (при непідписанні контракту угода анулюється).

Крім доручень за ціною й термінами постачання, клієнт може давати посередникові найрізноманітніші завдання за формою оплати, умовами вивезення товару, упакуванням та ін.

Дослідження біржової кон'юнктури

Динаміка попиту та пропозиції на біржі постійно змінюється під впли­вом безлічі факторів. У той же час доходи біржових посередників прямо залежать від рівня ціни на реалізовані товари. Зміна цін хвилює і клієнтів біржі. Тому постійне вивчення і аналіз складної ситуації на біржовому ринку є одним з основних завдань у розробці тактики і стратегії поведін­ки на біржових торгах.

Динаміку біржового ринку прийнято називати біржовою кон'юнктурою.

Біржова кон'юнктура відображує стан на біржовому ринку системи факторів (умов), які визначають співвідношення пропозиції та попиту.

Динаміка біржової кон'юнктури може фіксуватися порівнянням мит­тєвих параметрів біржового процесу. Тому основним завданням вивчення біржової кон'юнктури є визначення можливого обсягу угод і динаміки цін по окремих групах товарів.

Вивчення кон'юнктури біржового ринку повинне здійснюватися в певній послідовності. Прийнято виділяти такі етапи вивчення біржової кон'юнктури:

Поточне спостереження за загальною ситуацією на ринку.

Поточне спостереження за торгами по обраних асортиментах.

Розробка методики вивчення кон'юнктури.

Збір і нагромадження кон'юнктурної інформації.

Аналіз кон'юнктури.

Прогнозування кон'юнктури.

Спостереження за загальною ситуацією на ринку необхідне для вибо­ру поведінки на торгах. Загальна активність на ринку проявляється у виг­ляді циклічності балансу сукупного біржового попиту.

Контрагенти біржі, як правило, спеціалізуються на проведенні опе­рацій з певною групою товарів, і їм постійно необхідна інформація про стан кон'юнктури саме по товарних контингентах.

Методика вивчення біржової кон'юнктури містить у собі визначення факторів і показників, що вимірюють стан кон'юнктури, вибір методів спостереження, аналізу й прогнозування її динаміки. Нагромадження інформації може здійснюватися за обраною методи-;; кою або в обсязі, який надає сама біржа. Як правило, будь-яка біржа надає? інформацію щодо обсягів угод, котирувань біржових цін і характеру угод,; які укладаються, у розрізі товарних контингентів. Існують різні способи х біржового котирування цін, засновані на застосуванні математико-стати-' стичних методів з використанням ЕОМ. Результати котирувань доводять

до клієнтів біржі не пізніше наступного дня після торгів. Зразкова форма

бюлетеня котирувань наведена в табл.

Бюлетень котирувань ОТБ за _______ 20—р.

Найме­нування товару	Якісні різновиди товару	Одиниця вимірю­вання	Типовий обсяг угоди	Ціна за одиницю товару
Типова	Міні­мальна	Макси­мальна	На початку торгів	На закін­чення торгів

Методи поточного спостереження за біржовою кон'юнктурою

Поточне спостереження за біржовою кон'юнктурою здійснюється на основі інформації, яку надає біржа, і доповнюється статистикою про ви­робництво, оптову і роздрібну торгівлю цікавлячими товарами, що ста­новлять інтерес у регіоні.

Оцінка пропозиції:

кількість пропонованого до торгів товару в натуральних одиницях вимірювання;

сумарний обсяг пропозиції товару в національній або іншій валюті;

число пропозицій по товару;

середня ціна пропозиції;

мінімальна і максимальна ціна пропозиції;

сума запасів запропонованих товарів на складах біржі.

Оцінка попиту:

обсяг заявленого товару в натуральному вираженні;

число заявок на купівлю товару;

середня ціна попиту;

мінімальна і максимальна ціна попиту.

Результати угод:

кількість угод;

обсяг продажів у натуральному обчисленні;

обсяг продажів у національній або іншій валюті;

сумарний обсяг укладених угод по даному товару в національній валюті;

мінімальна і максимальна ціна угод;

середня ціна угод;

частка обороту біржі в обсязі оптового товарообігу по даному товару в регіоні.

Крім перерахованих індикаторів біржової кон'юнктури, дуже важли­вим у її вивченні є якісна її оцінка, яку прийнято називати терміном "настрій біржового ринку".

Варіанти "настрою" наведені в табл.

Дата добавления: 2013-12-14