Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Суть і сутність культури




У своєму сучасному значенні воно ввійшло у вжиток європейської соціальної думки із другої половини XVIII в., хоча уявлення про культуру виникло значно раніше. Слово «культура» походить від латинського, що означали оброблення ґрунту, її культивування, тобто зміна в природному об'єкті під впливом людини на відміну від тих змін, які викликані природними причинами. Уже в цьому первісному змісті поняття мова виразила важливу особливість — єдність культури, людину і його діяльність, хоча в поняття «культура» вкладали й вкладають всілякий зміст. Так, елліни бачили у вихованості свою головну відмінність від «диких», «некультурних варварів». У Середні віки слово «культура» асоціювалася з особистими якостями, з ознаками особистого вдосконалювання. В епоху Відродження під особистою досконалістю починають розуміти відповідність гуманістичному ідеалу. А з точки зору просвітителів XVIII в. культура означала «розумність». Джамбаттиста Віко (1668—1744), Й оганн Готфрид Гердер (1744—1803), Шарль Луї Монтеск'є (1689—1755), Жан Жак Руссо (1712—1778) вважали, що культура проявляється в розумності громадських порядків і політичних установ, а виміряється досягненнями в галузі науки й мистецтва. Ціль культури й вище призначення розуму збігаються: зробити людей щасливими. Це вже була концепція культури, що одержала назву эвдемонічної. (Евдемонізм - етичний напрямок, що вважає щастя, блаженство (греч. eudaimonia) вищою метою людського життя.) З другої половини XIX в. поняття «культура» усе більше здобуває статус наукової категорії. Вона перестає означати тільки високий рівень розвитку суспільства. Це поняття всі частіше стало перетинатися з такими категоріями, як «цивілізація» й «суспільно-економічна формація». Поняття «суспільно-економічна формація» увів до наукового обігу Карл Маркс (1818—1883). Воно становить фундамент матеріалістичного розуміння історії. Довгий час поняття «культура» й «цивілізація» були тотожні. Першим провів між ними границю німецький філософ І ммануїл Кант (1724—1804), а на початку XX в. інший німецький філософ Освальд Шпенглер (1880—1936) і зовсім протиставив їх. В XX в. у наукових поданнях про культуру остаточно зникає наліт романтизму, що надавав їй значення унікальності, творчого пориву, високої духовності, звільнення від тягаря повсякденності Французький філософ Жан Поль Сартр (1905—1980) відзначав, що культура нікого й нічого не рятує й не виправдує. Але вона справа рук людини, у ній він шукає своє відбиття, у ній впізнає себе, тільки в цьому критичному дзеркалі він може побачити своє обличчя. Оригінально розшифровував поняття «культура» Н. К. Рерих (1874— 1947). Він розбивав його на дві частини: «культ» - шанування, «ур» - світло, тобто шанування світла. Отже, девіз Н.К. Рериха «Світ через культуру» у свою чергу повинен розшифровуватися як «Світ через шанування світла», тобто через твердження світоносного початку в душах людей. Отже, що ж варто розуміти під культурою? Єдиної відповіді немає й не тільки через багатозначність самого поняття культури, але й через те, що слово «культура» поєднує різні точки зору. Зараз, по оцінках ряду дослідників, існує біля тисячі визначень культури. У сучасній культурології найпоширеніші технологічна, діяльнісна й ціннісна концепції культури. З погляду технологічного підходу культура являє собою певний рівень виробництва й відтворення громадського життя. Діяльнісна концепція розглядає культуру як спосіб і результат життєдіяльності людини, що відбивається у всьому суспільстві. Ціннісна (аксіологічна) концепція культури підкреслює роль і значення ідеальної моделі життя — належного в житті суспільства, і культура в ній розглядається як втілення, реалізація належного в суще, реальне. Поняття «культура», - відзначається у Філософському словнику, - означає історично певний рівень розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людини, виражена в типах і формах організації життя й діяльності людей, а також у створюваних ними матеріальних і духовних цінностях. Тому світ культури, будь-який його предмет або явище — не наслідок дії природних сил, а результат зусиль самих людей, спрямованих на вдосконалення, перетворення того, що дано самою природою. Як писав російський поет Микола Заболоцкий (1903—1958), Два мира есть у человека: Один, который нас творил, Другой, который мы от века Творим по мере наших сил. Таким чином, зрозуміти сутність культури можна лише через призму діяльності людини, народів, що населяють планету. Культура не існує поза людиною. Розкриваючи, реалізуючи сутнісний зміст буття людини, культура одночасно формує й розвиває саму цю сутність. Людина не народжується соціальним, а лише в процесі діяльності стає таким. Освіта й виховання - це не що інше, як оволодіння культурою, процес передачі її від одного покоління до іншого. Отже, культура означає прилучення людини до соціуму, суспільства. Будь- яка людина насамперед оволодіває культурою, що була створена до нього, тим самим він засвоює соціальний досвід попередників. Але одночасно в культурний шар він вносить і свій внесок, тим самим збагачуючи його. Оволодіння культурою може здійснюватися у формі міжособистісних відносин (спілкування в дошкільних установах, школі, вузі, підприємстві, подорожі, родині) і самоосвіти. Величезна роль засобів масової інформації - радіо, телебачення, друкованих видань. Процес соціалізації можна представити як безперервне оволодіння культурою й разом з тим як індивідуалізацію особистості. Це пов'язане з тим, що культурні цінності накладаються на конкретну індивідуальність людини: його характер, психічний склад, темперамент, його менталітет.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 1301; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.