Предмет, об’єкти та класифікація господарського контролю

Зв’язок господарського контролю з іншими навчальними дисциплінами

Наука про господарський контроль виступає сукупністю знань різних наук, що вивчають з того чи іншого боку економічну діяльність, тобто вона інтегрує знання про контроль, які мають значення для цих наук. І, навпаки, бухгалтерський облік, фінанси та інші науки теж використовують знання науки про господарський контроль. Однак, будь-яка з цих наук є відокремленою системою знань з власним предметом і об’єктами дослідження, своїми специфічними методами та історією.

Економічна сутність об’єктів господарського контролю вивчається загальноекономічними дисциплінами. Базовою серед них виступає загальна економічна теорія, яка виступає головною при пізнанні економічної сутності господарських процесів і тією платформою, на основі якої господарський контроль вивчає наявність і рух майна, а також джерела його формування в процесі розширеного відтворення. Сутність економічної теорії доповнює соціально-економічна статистика, фінанси, гроші і кредит, а також інші науки. Всі вони тією або іншою мірою збагачують господарський контроль. Наприклад, за допомогою науки про фінанси в грошовому обігу вивчаються і регулюються грошові відносини, що виникають в процесі розподілу і перерозподілу вартості валового внутрішнього продукту, а також частини національного багатства. Останнє обумовлене формуванням грошових доходів та накопичень у господарюючих суб’єктів і держави, а це є об’єктом господарського контролю.

Як і економічна теорія, господарський контроль вивчає виробничі відносини, але тільки з їх специфічної сторони – щодо виявлення законності та доцільності використання власності в процесі розширеного відтворення. Метод господарського контролю заснований на діалектичному методі пізнання економічних закономірностей, що використовуються в політичній економії. Цілі та завдання господарського контролю повністю відповідають цілям і завданням економічної теорії і відрізняються лише специфікою свого предмету пізнання.

Отже, чим глибше теоретики і практики в галузі господарського контролю володітимуть знаннями з економічної теорії, тим кориснішими будуть висновки науки про контроль для підвищення ефективності всього суспільного виробництва.

Вивчення предмету науки про господарський контроль передбачає знання питань економіки, планування, організації виробництва, управління та технології виробництва в окремих галузях економічної діяльності.

Курс “Контроль і ревізія” тісно пов’язаний з бухгалтерським обліком, правом, економікою, плануванням, аналізом господарської діяльності.

Вивчення курсу бухгалтерського обліку є необхідною умовою успішності засвоєння курсу “Контроль і ревізія”. Між бухгалтерським обліком і ревізією існує велика відмінність в організаційно-економічному плані і значна близькість в технологічному. Технологічна близькість з бухгалтерським обліком зумовлена тим, що ревізор здійснює перевірку правильності відображення даних в бухгалтерському обліку, і, відповідно, повинен бути тією чи іншою мірою бухгалтером.

Дані бухгалтерського обліку є основним документальним джерелом для контролю і ревізії. За даними бухгалтерського обліку вивчається стан господарської діяльності підприємств, виявляються відхилення та недоліки в їх роботі. Документами бухгалтерського обліку, головним чином, підтверджуються, обґрунтовуються в процесі контролю і ревізії факти порушень, зловживань тощо. В той же час саме інформація, надана бухгалтерським обліком, є об’єктом контролю і ревізії. В процесі ревізії перевіряється правильність, достовірність та точність ведення бухгалтерського обліку, тому що тільки при дотриманні цих вимог він може бути достовірним джерелом, підставою для оцінки роботи підприємств, що перевіряються.

Право складає юридичну основу курсу “Контроль і ревізія”. Знання законів допомагає правильно оцінити дії посадових осіб та встановити законність здійснених операцій.

Взаємовідносини суб’єктів з державою визначаються широким спектром законодавчих і нормативних актів, що відносяться до різних галузей права – податкового, митного, фінансового тощо. Знання основ юриспруденції і конкретних правових норм є обов’язковою умовою правильної і ефективної роботи кожного ревізора.

Зовсім інший характер носить взаємодія контролю з теорією ймовірності, зокрема з математичною статистикою. В господарському контролі широко використовуються такі ймовірно-статистичні конструкції, як вибірковий метод, ризики, процедура визначення необхідного обсягу вибірки тощо.

Широке використання в останні роки в практиці планування, обліку та управління економіко-математичних методів і комп’ютерної техніки визначає необхідність вивчення контролерами цих знань. Все це свідчить про зростання зв’язку бухгалтерського обліку з математичним програмуванням, обчислювальною технікою і організацією комп’ютерної обробки економічної інформації.

В контрольно-ревізійній роботі важливу роль відіграють психологічні моменти. Контролер здійснює різноманітний психологічний вплив, а також сам подекуди під нього підпадає. Не бувають простими його взаємовідносини, особливо на сьогоднішній день, з керівниками і власниками підприємств. Потрібна велика психологічна впевненість для збереження нормальної працездатності, уникнення стресових ситуацій. Тобто, контролеру слід з підвищеною увагою ставитись до психологічних аспектів ревізії, для чого необхідні знання психології.

В господарському контролі широко використовуються формальні аспекти філософії, що дозволяють визначити істинність (достовірність) інформації. Змістовні аспекти контролю – це частина філософії, її зміст – вчення про пізнання тих господарських процесів, зміст яких специфічними прийомами вивчає ця наука. Філософія найповніше розкриває основне призначення вузькоспеціалізованих наук, в тому числі і господарського контролю: адекватно відображати свій об’єкт пізнання, виявляти його суттєві елементи, структурні зв’язки; обґрунтовувати закономірності, накопичувати і поглиблювати знання, служити джерелом достовірної інформації. Остання обставина більшою мірою притаманна господарському контролю.

Рис. 1.5. Складові предмету господарського контролю

Таблиця 1.2. Генезис предмету господарського контролю на різних
етапах суспільного розвитку

Суспільство	Предмет господарського контролю
Первісне суспільство	Вся діяльність суспільства, його операції з виробництва продуктів та їх споживання, общинна власність на знаряддя та засоби виробництва
Рабовласницьке суспільство	Виробництво продуктів, торговельні, землевласницькі та інші операції, які здійснюються державними установами, храмами та рабовласниками, спрямовані на примноження та зміцнення приватної власності на засоби виробництва та рабів
Феодальне суспільство	Баланси і звітність підприємств (зовнішній контроль); наявність і рух капіталу; кредитні і розрахункові операції між купцями, лихварями, банками; процеси виробництва і приватна власність на засоби виробництва (внутрішній контроль)
Капіталістичне суспільство	Баланси, звітність, рахунки прибутків та збитків (зовнішній контроль); приватна капіталістична власність на засоби виробництва, всі господарські процеси, які здійснюються з метою збільшення прибутку власника (внутрішній контроль)
Соціалістичне суспільство	Господарські процеси, розрахунково-кредитні операції ланок сфери матеріального виробництва, фактична наявність та рух національного багатства в процесі розширеного соціалістичного відтворення
Сучасний етап	Господарські процеси, фактична наявність та рух майна в процесі розширеного відтворення, а також виробничі відносини, що при цьому виникають

Об’єкт контролю – це те, що підлягає вивченню або перевірці. І через це автори, які називають підприємство об’єктом контролю, припускаються теоретичної і практичної помилки

Контролюється не підприємство, а його діяльність щодо ефективного використання майна. Оскільки до негативного впливу різних факторів схильні всі явища та процеси, то в кожній ланці економічної діяльності вони можуть негативно впливати на ефективність виробництва. Через це об’єктами контролю в економіці є не господарюючі ланки, а явища і факти господарського життя.

Рис. 1.6. Об’єкти господарського контролю

Рис. 1.13. Класифікація господарського контролю

Державний контроль здійснюється органами контролю, до яких відносяться: Фонд державного майна України, Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерство фінансів України, Міністерство праці та соціальної політики України, Державний комітет статистики України і Національний банк України. Крім того, до державного відноситься контроль, який здійснюється спеціалізованими органами (Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України, Державна інспекція України із захисту прав споживача, Державна інспекція України з контролю за цінами, Антимонопольний комітет України); муніципальний контроль, який здійснюється місцевими радами народних депутатів і місцевими регіональними органами.

Контроль, що проводиться на підпорядкованих підприємствах за розпорядженням керівника вищого органу штатними і позаштатними контролерами та іншими посадовими особами, називають відомчим.

Контроль власника (керівника) поділяється на внутрішньосистемний та внутрішньогосподарський і регулюється безпосередньо власником.

Незалежний контроль є аудиторським контролем, який здійснюється у вигляді підприємницької діяльності, аудиторськими фірмами та аудиторами, які одноособово надають аудиторські послуги.

Зовнішній контроль здійснюється суб’єктами контролю, які не входять до складу структурного підрозділу підприємства, діяльність якого контролюється.

Внутрішній контроль здійснюється органами внутрішнього контролю (головним бухгалтером підприємства, ревізійною комісією, спостережною радою, тощо).

Господарський контроль за етапами проведення поділяється на попередній, поточний та наступний.

Попередній контроль полягає в тому, що господарська операція перед її здійсненням підлягає оцінці з точки зору її доцільності, законності та ефективності з метою запобігання появі порушень та недоліків в діяльності підприємств. Такий контроль здійснюється шляхом попереднього зіставлення можливої операції з планом, договором, кошторисом, завданнями та іншими документами.

Поточний контроль за господарською діяльністю застосовується в процесі здійснення господарських операцій як працівниками облікових служб, так і іншими працівниками підприємства.

Отже, поточний контроль проводиться в процесі здійснення господарських операцій для виявлення недоліків у прийнятті рішень з метою застосування оперативних заходів щодо усунення негативних факторів.

Наступний контроль охоплює перевірку правильності і законності проведених господарських операцій на підприємствах, виявляє порушення і зловживання, а також дає можливість розробити заходи щодо усунення недоліків та їх попередження в майбутньому.

Наступний господарський контроль є невід’ємною частиною як зовнішнього контролю (відомчого чи позавідомчого), так і внутрішнього (підрозділів підприємства). Особливість його полягає в поглибленому вивченні всіх аспектів виробничої діяльності підприємства. Він проявляється у вигляді ревізій, тематичних перевірок та рахункових перевірок звітності.

Дата добавления: 2013-12-14