Методологія господарського контролю

Таблиця 1.1. Теми захищених докторських дисертацій з проблем господарського контролю (1982-2010 рр.)

№ з/п	Автор	Тема дисертації
1982-1990 рр.
	Шпіг О.А.	“Проблемы учета и контроля в укреплении хозяйственного расчета (на материалах государственной розничной торговли)” (1982 р.)
	Бутинець Ф.Ф.	“Проблемы хозяйственного контроля и ревизии в сельском хозяйстве: вопросы методологии, теории и практики” (1986 р.)
	Кужельний М.В.	“Контрольные функции хозяйственного учета в управлении промышленным производством: вопросы теории и практики (на материалах предприятий и объединений промышленности УССР)” (1988 р.)
	Крамаровский Л.М.	“Развитие контроля и бухгалтерского учета в промышленности и строительстве” (1989 р.)
	Гайдуцький П.І.	“Контроль и анализ межотраслевой хозяйственной деятельности агропромышленных формирований” (1990 р.)
1993-2010 рр.
	Усач Б.Ф.	“Методологія та організація контролю господарської діяльності підприємств і організацій споживчої кооперації України” (1993)
	Рудницький В.С.	“Аудит у системі контролю: методологічні та організаційні аспекти (на прикладі підприємств споживчої кооперації України)” (1999 р.)
	Шевчук В.О.	“Контроль господарських систем в суспільстві з перехідною економікою” (1999 р.)
	Калюга Є.В.	“Реформування економічного контролю в Україні (теорія і практика)” (2002 р.)
	Петрик О.А.	“Стан та перспективи розвитку аудиту в Україні: методологічні та організаційні аспекти” (2004 р.)
	Дорош Н.І.	“Методологічні та організаційні аспекти аудиту” (2004 р.)
	М.Д. Корінько	Контроль та аналіз діяльності суб'єктів господарювання в умовах її диверсифікації: теорія, методологія, організація: автореф. дис... д-ра екон. наук: 08.00.09 [Електронний ресурс] / М.Д. Корінько; Держ. акад. статистики, обліку та аудиту Держкомстату України. — К., 2008. — 36 с.
	О.Ю. Редько	Методологія та організація професійного аудиту в Україні. Стан та перспективи розвитку: автореф. дис... д-ра екон. наук: 08.00.09 [Електронний ресурс] / О.Ю. Редько; Держ. ком. статистики України, Держ. акад. статистики, обліку та аудиту. — К., 2009. — 40 с.
	Н.Г. Виговська	Розвиток системи фінансового контролю в Україні: автореф. дис.... д-ра екон. наук: 08.00.08 [Електронний ресурс] / Н.Г. Виговська; Ін-т аграр. економіки УААН. — К., 2010. — 36 с. — укp.
	С.М. Петренко	Внутрішній контроль діяльності підприємств і його інформаційне забезпечення: теорія, методологія, організація: автореф. дис... д-ра екон. наук: 08.00.09 [Електронний ресурс] / С.М. Петренко; Держ. акад. статистики, обліку та аудиту Держкомстату України. — К., 2010. — 36 с.

Метод господарського контролю – це сукупність способів і прийомів перевірки законності, достовірності та доцільності операцій господарюючого суб’єкта шляхом документального дослідження, визначення реального стану, порівняння та оцінки результатів перевірки

Інвентаризація * – це перевірка наявності та стану об’єкта контролю, яка здійснюється шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації та порівняння отриманих даних

– забезпечення контролю за наявністю і станом майна, його рухом, використанням матеріальних, фінансових, нематеріальних, природних та енергоресурсів згідно з затвердженими нормами, планом тощо;

– виявлення майна, що втратило свою якість, зіпсованого, невикористаного і непотрібного у господарстві, а також того, що знаходиться поза обліком;

– встановлення реального фізичного стану (ступінь зносу) і оцінки основних засобів та інших засобів праці, що обліковуються на балансі;

– виявлення стану розрахунків, встановлення фактичної наявності або підтвердження дебіторської заборгованості;

– виявлення використаних понаднормово та невикористаних запасів;

– перевірка дотримання правил і умов збереження майна;

– виявлення і усунення фактів безгосподарності та безвідповідальності, виявлення резервів матеріальних ресурсів, застосування заходів щодо їх використання;

– визначення розмірів природного убутку та інших витрат;

– контроль за станом обліку і звітності матеріально
відповідальних осіб;

– перевірка дотримання діючих положень про матеріальну відповідальність;

– запобігання негативним явищам в діяльності підприємства;

– аналіз причин, під дією яких виявлені дані відхилення;

– створення умов, які роблять неможливими повторення таких недоліків.

Аналіз господарської діяльності дозволяє за зведеними матеріалами і звітами оцінити діяльність підприємства за певний проміжок часу з метою виявлення невикористаних резервів підвищення якості продукції та зниження її собівартості

Завдання аналізу як методу господарського контролю наступні:

– об’єктивна оцінка діяльності підприємств;

– виявлення факторів, що впливають на відхилення від нормальної діяльності підприємств;

– визначення умов, що впливають на формування способів здійснення порушень;

– розробка і внесення відповідних пропозицій щодо усунення умов, що сприяють порушенням.

Таким чином, аналіз господарської діяльності в ході контролю представляє собою систематичне дослідження економічних показників, що характеризують різні сторони господарської діяльності підприємств, для виявлення відхилень в цій діяльності і випадків порушень фінансово-господарської дисципліни з метою їх своєчасного попередження.

Економічний аналіз проводиться за допомогою спеціальних прийомів, що притаманні цьому методу (порівняння, співставлення, елімінування, групування тощо). На підставі отриманих даних приймаються рішення, спрямовані на подолання недоліків та усунення причин, що зумовлюють їх виникнення.

Перевірка – це вивчення окремих питань діяльності підприємства або дій апарату управління на підставі заяв, сигналів, скарг або відповідно до плану роботи контролюючого суб’єкта

Контрольні перевіркипроводяться для загального ознайомлення з діяльністю підприємства, що перевіряється, або з окремими його аспектами. Вона, як правило, не потребує використання складних методик контролю і застосування професійних знань та вмінь у галузі контрольно-ревізійної діяльності.

Перевірка, представляючи собою вивчення певних сторін діяльності та локальних операцій, носить, як правило, тематичний характер і може бути систематичною або періодичною, функціональною та міжфункціональною, суцільною та вибірковою, проводитися всіма суб’єктами контролю.

Метою проведення перевірки є вивчення конкретних питань (передбачених програмою, завданням) на підставі документів, облікових записів та отримання відповідних пояснень.

Обстеження – це ознайомлення на місці з діяльністю окремих ділянок підприємства з метою виявлення позитивних і негативних сторін їх роботи

Метою проведення обстеження є вивчення стану збереження та ефективного використання основних засобів, виробничих запасів,
товарів тощо.

Обстеження може застосовуватись як самостійний метод господарського контролю, так і в комплексі з іншими методами, це дозволяє отримати загальне уявлення про об’єкт, що вивчається, а також зібрати дані, необхідні для подальшої перевірки.

Спектр питань, що досліджуються може широко варіюватися, а саме:

– за касовим господарством до плану перевірки можуть включатися багато технічних питань і вивчення особливостей експлуатації контрольно-касових апаратів;

– за складським господарством – питання його стану, охорони і сигналізації, а також складського обліку запасів;

– за організацією обслуговування покупців – від дотримання асортиментного мінімуму і якості товарів до правильності застосованих цін реалізації;

– за персоналом – від дотримання співробітниками правил санітарії до організації і ефективності матеріальної відповідальності, а також до віку співробітників, відсутності фактів їх судимості в минулому за недостачу товарно-матеріальних цінностей і фінансові зловживання.

Обстеження проводяться нерегулярно і оформляються, як правило, довідками або доповідними записками. Централізоване планування в масштабі відомства, тематики і термінів проведення цільових обстежень дозволяє підвищити їх дієвість, скоротити кількість малоефективних
разових перевірок.

Ревізія – це метод господарського контролю діяльності підприємства і його підрозділів за певний період часу з метою встановлення законності, доцільності та ефективності здійснених господарських операцій, забезпечення збереженості майна, правильності і достовірності обліку і звітності

Термін “ревізія” практично рівнозначний терміну “ретроспекція” (від лат. retro – назад і specio – дивлюся), що означає звернення в минуле, огляд минулих подій. Ревізії найбільш характерний ретроспективний, пошуковий характер. В цьому головна відмінність ревізії від інших методів контролю. Вивчаючи відповідну інформацію, ревізор відтворює картину минулого за письмовими даними, що є в його розпорядженні.

Ревізія здійснюється із застосуванням прийомів фактичного контролю: лабораторного аналізу, контрольного запуску сировини і матеріалів у виробництво, контрольного придбання тощо, і прийомів документального контролю: формальної перевірки документів; арифметичної перевірки; взаємного контролю документів і операцій; зустрічної перевірки документів; хронологічної перевірки записів тощо.

Від інших методів контролю ревізію відрізняє плановість проведення, широта охоплення об’єктів та глибина їх дослідження, переважне використання документів як джерела контролю, багатофункціональний, комплексний підхід.

Ревізії проводяться відповідно до діючого законодавства, як правило, державними органами контролю і управління з метою запобігання, виявлення та усунення недоліків в діяльності підприємств, що перевіряються. Ревізія базується на дослідженні первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, перевірці фактичної наявності грошових коштів і майна. Результати ревізії оформляються актом, який має юридичну силу і є підставою для розгляду виявлених порушень правоохоронними органами.

Аудит – це підприємницька діяльність, що полягає у виконанні комплексу заходів, необхідних для формування та висловлення думки аудитора про достовірність фінансової звітності суб’єкта господарювання

Проведення аудиту регламентується чинним законодавством. Основна передумова аудиту – взаємна зацікавленість його власників (акціонерів), підприємства, держави і самого аудитора в забезпеченні реальності й достовірності фінансової звітності.

Аудиторська діяльність задовольняє потреби багатьох суб’єктів економічних відносин: інвесторів, працівників, позикодавців, постачальників та інших кредиторів, клієнтів, уряду та його установ, громадськості. Та у всіх цих суб’єктів є один загальний інтерес – вони прагнуть отримати не просто інформацію, що міститься у фінансовій звітності, а достовірну інформацію.

Діяльність аудитора відбувається на договірній комерційній основі за рахунок коштів підприємства, що перевіряється. За результатами аудиту складається аудиторський висновок про ступінь достовірності фінансової звітності, аудиторський звіт та рекомендації для клієнта.

Основні відмінності між аудитом та ревізією наведено в табл. 1.3.

Таблиця 1.3. Відмінності між аудитом та ревізією

№ з/п	Ознака	Аудит	Ревізія
1	2	3	4
	Поняття	Аудит – це підприємницька діяльність, що полягає у виконання комплексу заходів, необхідних для формування та висловлення думки аудитора про достовірність фінансової звітності суб’єкта господарювання	Ревізія – метод господарського контролю за діяльністю підприємства, в процесі якого встановлюється законність, достовірність та економічна доцільність здійснених господарських операцій, перевіряється стан бухгалтерського обліку, його відповідність наказу про облікову політику, діючим стандартам обліку
	Правова основа	Закон України “Про аудиторську діяльність”	Закон України “Про Державну контрольно-ревізійну службу України”
	Підстава для проведення	Договір між аудиторською фірмою та замовником	Наказ керівника підрозділу контрольно-ревізійної служби або керівника вищого (у відношенні до підприємства) органу управління
	Самостійні дії відповідальної особи щодо збору і пошуку додаткових матеріалів	Дії аудитора залежать від волі клієнта, без дозволу клієнта не має права вилучати документи, здійснювати зустрічну перевірку, робити запити тощо	Ревізор самостійно підбирає необхідні документи для перевірки, активно шукає матеріали про розкрадання та інші економічні злочини і, крім аналізу даних бухгалтерського обліку, може здійснювати ряд самостійних дій: проводити інвентаризацію, опечатувати та вилучати документи тощо
	Документ, який оформлюється в результаті проведення	Висновок аудитора – думка аудитора про достовірність питань, поставлених в договорі на проведення аудиту	Акт – документ, що узагальнює результати ревізії. В ньому фіксується стан діяльності підприємства, відображаються, як виявлені недоліки, порушення, зловживання, так і позитивні сторони його роботи: застосування нових прийомів і матеріалів організації виробництва, праці