Питання. Під час створення перших товариств колективного управління правами на публічне виконання це право означало тільки право на виконання твору виконавцями перед

Під час створення перших товариств колективного управління правами на публічне виконання це право означало тільки право на виконання твору виконавцями перед слухачами. Потім поняття «права на публічне виконання», управління яким здійснювалося такими товариствами, стало значно ширшим.

Типовий договір CISAC «Про взаємне представництво інтересів між товариствами управління правами на публічне виконання» («Типовий договір CISAC») містить таке визначення: «Відповідно до умов цього договору вислів «публічне виконання» включає всі звуки і виконання, що доводяться до публіки в будь-якому місці на території діяльності кожного з договірних товариств будь-яким способом, незалежно від того, чи відомий даний спосіб і чи використовується він на практиці, або він буде винайдений і буде введений у практику в період дії цього договору. «Публічне виконання» включає, зокрема, «живе» інструментальне або вокальне виконання, виконання за допомогою механічних засобів і такі, як грамплатівки, проводи, звукові доріжки (магнітні та інші), виконання шляхом показу фільму (звукового фільму), шляхом розповсюдження і передачі (передача по радіо і телебаченню, незалежно від того,
чи здійснюється безпосередня або відкладена передача тощо), а також будь-яким процесом безпроводового прийому (радіо і телевізійні приймальні апарати, телефонні приймальні апарати тощо), а також інші подібні засоби і пристрої тощо».

Музичні твори «малих форм» — це ті твори, управління якими, як правило, здійснюється колективно, а музичні твори «великих форм» — це твори, управління якими, принаймні ліцензування яких здійснюється на індивідуальній основі. Недраматичні музичні твори — це твори «малих прав», а музично-драматичні — це твори «великих прав».

Організації управління правами на публічне виконання творів в основному є авторськими товариствами (на додаток до згаданого САСЕМ у Франції, можна назвати АСКАП у США, Пі-Ер-Ес у Великій Британії, ГЕМА у ФРН, СІАЕ в Італії, СГАЕ в Іспанії, СУІСА у Швейцарії, ЗАІКС у Польщі, САДАІК в Аргентині, PAT у Російській Федерації). Як правило, композитори і автори тексту передають свої права на публічне виконання організаціям колективного управління на певний строк або без обмеження часу. Таке передання права організаціям колективного управління включає також права на публічне виконання майбутніх творів автора. Передання здійснюється на основі статутів і правил організацій колективного управління, з якими автор прямо чи опосередковано погоджується на момент вступу в члени такої організації. За загальним правилом організація колективного управління має виключне право давати дозвіл на використання творів, включених до її репертуару. Самі ж автори, як правило, не можуть здійснювати свої права на публічне виконання, передані організації.

Зазвичай ставки авторської винагороди та інші умови ліцензування є предметом переговорів з об'єднаннями користувачів. Існують практичні та більш оновлені списки творів і правоволодільців на електронних носіях: САЕ — список право володільців (композиторів, авторів і видавців), що показує їх належність до різних товариств; WWL — світовий список найбільш використовуваних творів; GAF — файл генеральних угод.

Як правило, організації управління правами на публічне виконання одержують певну інформацію про програми від радіо- і телеорганізацш, а також програми концертів. В інших випадках використовується вибірковий метод. Інспектор організації колективного управління регулярно відвідує практично всі місця, де відбувається публічне виконання (ресторани, бари тощо) і збирає інформацію про програми у вигляді списків виконаних музичних
творів.

Адміністративні витрати товариств колективного управління правами на публічне виконання становлять, як правило, близько 20—30 %. Більшість організацій відраховують до 10 % зібраних сум гонорару на культурні та соціальні цілі.

Правила розподілу гонорару становлять добре розроблену пайову систему, що відображає як значення самого твору, так і характер його використання.

Дата добавления: 2013-12-14