Що відбувається з медіа-повідомленнями, матеріали для яких беруться в мережі?

Інтернет-видання, навіть із досить відомими брендами (наприклад, сайт газети «Тhe Washington Post»), але ті, що не належать до монополістів на ринку медіа-новин, дедалі частіше застосовують гіперпосилання на новини з чужих джерел, навіть подають лінки на своїх конкурентів. Це явище отримало назву «link journalism».

Деякі видання, відчуваю­чи, що їм важко конкурувати одночасно на кількох сегментах медіа-ринку, по­кладаються на партнерство: обмінюються даними з іншими медіа, зокрема, з інтернет-виданнями, на взаємовигідних умовах.

Скажіть, за радянських часів в Україні була свобода діяльності, взаємодії тодішніх засобів масової інформації?

ВПЛИВ ІНТЕРНЕТУ НА СИСТЕМУ МАС-МЕДІА ТА ЖУРНАЛІСТИКУ

Відомо, що з кожним роком Інтернет відбирає аудиторію у традиційних ЗМІ, навіть телебачення вже не займає такого міцного становища, як раніше. Це доводять, зокрема, результати онлайн-опитування, прове­деного компанією iVОХ в Україні в червні 2009 р., у якому взяли участь понад дві тисячі респондентів.

Люди, отримавши можливість використовувати Інтернет, почали витрачати менше часу на традиційні ЗМІ: «35 % респондентів зазначили, що стали набагато менше слухати радіо, 27,9 % – стали менше переглядати теле­програми, 24,1 % — стали набагато менше часу приділяти читанню журналів, а 18,5% – книжок». За таких умов традиційні ЗМІ повсюдно здійснюють кро­ки до інтеграції у медіа-простір Мережі з метою посилення власних позицій.

Так було не відразу: традиційні медіа у 90-х рр. не надавали особливого зна­чення фактові існування Інтернету і були схильні розглядати його як «анонімне середовище, що хоча і породжує час від часу події, гідні висвітлення, однак саме по собі не має реального медійного статусу.

Ні, ЗМІ були підцензурними і підпорядковувались партійному апарату управління – взаємодії тодішніх засобів масової інформації були чітко регламентовані і знач­ною мірою залежали від бюрократичних вказівок.

На Заході особливості медіа-взаємодій на той час диктувались, насамперед, ринковими потребами.

Наприкінці минулого століття почала складатись нова ситуація:

· По-перше, внаслідок геополітичних змін на міжнародній арені «почав формуватися принципово новий історичний тип журналістики, який умовно почали називати загальногуманістичним»,

· по-друге, з'явилися глобальні комунікаційні мережі, зокрема Всесвітня веб-мережа, цифрова техніка, що дозволило «перевести в комп'ютерні байти всі традиційні ЗМІ.

Інтернет забезпечив можливість ефективно керувати єдиним пото­ком інформації, яка надходить із різних джерел, використовуючи її в різних ці­лях.

Як наслідок, почали набувати поширення такі форми роботи редакцій, коли матеріали готують в кількох варіантах - з урахуванням того, що інформація буде використана

і на веб-сайті,

і в газеті/журналі,

і на радіо- та/або телеканалі.

Наприклад, газета або журнал до­мовляється виконувати для веб-сайту роль постійного контент-провайдера, тобто постачальника інформації. У такий спосіб досягається посилення уваги аудиторії як до друкованого, так і до мережевого ЗМІ.

Першою в Інтернеті серед солідних постачальників по­відомлень про останні події з'явилася кабельна телемережа новин СNN, яка починала з того, що у 1995 р. заснувала веб-сайт, присвяче­ний спорту, скооперувавшись із SI (Sports Illustrated). Вона продовжує бути ліде­ром у галузі кабельних новин, одночасно лідируючи в Інтернеті.

Відбувається стандартизація медіа-повідомлень в Інтернеті та спостерігаємо однотипність новинних потоків решти ЗМІ. Аналітики служби «ВВС - он-лайн» визнають, що на сьогодні в Інтер­неті кількість джерел, які реально інформують, скоротилась.

Поруч із інтеграцією ЗМІ відбувається медіа-конвергенція, тобто мова йде не лише про об'єднання різних видів мас-медіа, а і про злиття їх медіа-продукту.

Якщо розглядати питання взаємодії систем — засобів масової інформації і мережі Інтернет — треба говорити не про зміни однієї системи під тиском іншої, і не про взаємовитіснення систем, а про їх взаємопроникнення - конвергенцію.

Прикметно, що преса, радіо і телебачення, потрапляючи до медіа-простору вебу, трансформуються, набувають нових властивостей:

· Преса отримує рухливу картинку і звук,

· радіо завдяки Інтернету стає «видимим».

· Окрім того, «Інтернет дозволяє зробити те, що неможливо було зробити на традиційному радіо - наприклад, приймати передачу багаторазово, прослуховувати різні її фрагменти у довільному порядку».

· Останнє стосується, звичайно, й телебачення.

Медіа-конвергенція не лише поєднує і переплітає «традиційні» ЗМІ між собою і Мережею, писемну мову з усною, комбінує текст, звук і зображення – вона породжує і нову якість журналістики, яка стає мультимедійною, ін­терактивною, гіпертекстовою.

Приклад конвертованої пре­си: газета «Сьогодні», що має електронну версію: «Всі жур­налісти цієї редакції споряджені цифровими фотоапаратами, готується і повно-масштабне застосування ними відеокамер.

У редакції газети, що виходитьяк «паперова», так і в мережевій версії, обладнуються спеціальні приміщення для виробництва відеоновин, які потім будуть розміщені на сайті газети; таким чи­ном «затребуваними стають журналісти-універсали, здатні створювати медіа-тексти будь-якого типу.

Дата добавления: 2014-01-04