Адміністративно-територіальні зміни

Вперше за багато століть майже всі українські землі були об'єднані кордонами однієї держави.

Питання про західний кордон СРСР (та України) обговорювалося під час Тегеранської (1943), Ялтинської (1945) та Потсдамської (1945) конференцій глав держав антигітлерівської коаліції.

9 вересня 1944 р. - Люблінська угода між урядом УРСР і Польським комітетом національного визволення: частина українських земель (частина Підляшшя, Холмщини, Надсяння, Лемківщина), де проживало майже 800 тис. українців, передавалися Польщі. Територіальне розмежування між СРСР і Польщею було закріплене Договором про радянсько-польський державний кордон від 16 серпня 1945 р. ( встановлював кордон по «лінії Керзона» і відхиленнями на схід (тобто на користь Польщі) на 5-8 км, а на окремих ділянках – на 17 км (район Немирів –Ялівка) і навіть 30 км (район р. Солокії і м. Крилува). Процес україно-польських територіальних домовленостей завершився в 1951 р., коли на прохання Польщі відбувся обмін прикордонними ділянками, в результаті якого до Львівської області відійшли землі в районі м. Кристинополя (згодом перейменованого на Червоноград), а до Польщі відійшли території довкола м. Нижні Устрики Дрогобицької області.

У травні 1944 р. в Лондоні було підписано угоду між СРСР і ЧСР про взаємовідносиниміж чехословацькою владою і союзними (радянськими) військами на визволеній території ( передбачала, що головнокомандувач радянськими військами матиме владу лише в межах зон ведення воєннихдій, а на решті території влада здійснюватиметься чехословацькою адміністрацією). Але радянське керівництво стало розглядати цей регіон як стратегічний плацдарм для посилення свого впливу в Центральній і Південно-Східній Європі. Зі звільненнямЗакарпатської України від фашистської окупації вийшли із підпілля Народні комітети, які стали виконувати роль органів місцевою самоврядування, а також комуністи, які 19 листопада 1944 р. утворили самостійну Комуністичну партію Закарпатської України. 26 листопада 1944 р. в м. Мукачеве скликано з'їзд Народних комітетів. На цьому з'їзді схвалено Маніфест про возз'єднання Закарпатської України з Радянською Україною, обрано Народну Раду як верховний законодавчий орган влади Закарпатської України і сформовано уряд. Створені всі атрибути державності Закарпатської України – суд, прокуратура, збройні сили, органи управління на місцях та ін. Зрештою у червні 1945 р. договір між ЧСР і СРСР юридично закріпив рішення з'їзду в Мукачеві. 22 січня 1946 р. було видано указ Президії Верховної Ради СРСР про утворення в складі УРСР Закарпатської області. Цей акт одночасно ліквідовував Закарпатську Україну як державне утворення.

Останню крапку у визначенні повоєнних кордонів України було поставлено 10 лютого 1947 р. під час підписання радянсько-румунського договору, за якимдо УРСР відходили Північна Буковина, Хотинщина,Ізмаїльщина, тобто юридично закріплювалися кордони, встановлені в червні 1940 р.

Врегулювання територіальних питань мало для України такі наслідки:

– були остаточно встановлені та юридично закріплені кордони республіки;

– збільшилася територія УРСР;

– відбулись демографічні зміни у складі населення;

– основну частину українських земель було об'єднано в кордонах однієї держави.

Об'єднання українських земель, вихід України на міжнародну арену зумовили зміну державної символіки республіки. Президія Верховної Ради УРСР прийняла Указ про Державний герб УРСР, Державний прапор УРСР і Державний гімн. Червоний прапор з написом «УРСР» було замінено двоколірним: верхня частина, що становила дві третини ширини полотна, була червоною, в нижня – мала світло-блакитний (лазурний) колір. У верхньому лівому куті прапора містилось зображення серпа і молота, а над ним п’ятикутної зірки. Деяких змін зазнаві герб УРСР.

Дата добавления: 2014-01-04