Особливості будови системи управління екологічною безпекою.

Лекція 17

1. Блок-схема управління безпекою.

1) недопущення ускладнення екологічних ситуацій на основі реалізації системи контролю за техногенною діяльністю (видача дозволів, ліцензій, екологічний аудит проблемних підприємств і тому подібне);

2) виявлення передкризових станів технологічних об'єктів, розробка заходів щодо запобігання аваріям і катастрофам;

3) розробка і реалізація короткострокової і довгострокової програми зниження екологічної небезпеки до прийнятних рівнів.

Процес управління здійснюється в 3 етапи:

1) Оцінка ситуації чи стану об’єкта;

2) Пошук шляхів і способів впливу на ситуацію;

3) Вибір та обґрунтування способу дій для(оптимального) поліпшення ситуації.

Відповідно до цього алгоритму, управління екологічною небезпекою включає:

- Виявлення та оцінку(ідентифікацію) екологічної небезпеки;

- Формування варіантів заходів для впливу на небезпеку;

- Вибір оптимального варіанту з кількох альтернатив.

Схема ідентифікації екологічної небезпеки.

1) Визначення переліку небезпечних речовин або факторів, що можуть використовуватися чи проявлятися на підприємстві;

2) Порівняння їх з нормативами;

3) Визначення можливостей неконтрольованих викидів речовин чи проявів факторів;

4) Визначення можливостей та умов виникнення аварій;

5) Визначення можливого впливу аварій на персонал, населення та оточуюче середовище для найбільш несприятливих умов.

При виборі заходів для зниження рівня екологічної небезпеки або ризику техногенних аварій можна керуватися наступним переліком задач, які повинні вирішувати ці заходи:

1) Приведення всіх чи найбільш небезпечних елементів (процесів) у стан, що відповідає вимогам нормативно-правових актів;

2) Орієнтація на зниження тяжкості можливих наслідків порушень;

3) Зниження ймовірності порушень чи відхилень від норми.

Для вирішення цих задач можуть використовуватися наступні способи:

1) Розробити новий спосіб виконання технологічних операцій;

2) Усунення джерел, що створюють небезпеку;

3) Зміна технологічного виконання робіт;

4) Зменшити частоту виконання небезпечних операцій;

5) Відмовитись від виконання операції, якщо нейтралізувати проблему не вдається.

У формалізованому вигляді детальний алгоритм підготовки і прийняття рішень з екологічної небезпеки має виглядати:

ОС®ВМ®ВП®ГВ®ФВ®ОВ,

де ОС- оцінка конкретної ситуації, що породжує необхідність управлінського рішення;

ВМ- визначення проблеми та мети, які мають забезпечити вирішення протиріч, викликаних конкретною ситуацією;

ВП- вибір правила для генерації варіантів(альтернатив) вирішення проблеми;

ГВ- генерація варіантів;

ФВ- функція вибору варіанту з набору визначених альтернатив;

ОВ- оптимальний варіант.

Дата добавления: 2014-01-04