Критерії оцінки світлоколірного середовища міста

Засоби художнього вираження, що використовуються при декоративно-художньому освітленні міста

В світловій композиції можуть застосовуватися всі професійні засоби художнього вираження, що містяться в самій архітектурній формі та випадково виявляються штучним освітленням (метр та ритм, нюанс і контраст, симетрія та асиметрія та ін.), а також використовуються специфічні засоби – оптично створювані світлом ілюзорні світлові форми, що дозволяють здійснити:

ü Масштабні світлові модуляції простору по його світловому насиченню: оптичний розподіл світлового простору на ряд дрібних просторів або візуальне об’єднання різних світлових просторів в одне;

ü Аналогічні колірні модуляції світлових просторів, підсилюючи їх візуальну диференціацію з метою зонування та надання їм різного емоційного відтінку;

ü Візуальну передачу глибини, ширини, висоти простору, а також розмірів, форми, кольору, пластики архітектурних об’ємів та ландшафтних елементів;

ü Ілюзорна зміна масивності, статичності архітектурних та природних форм, навіть їх віртуальну демонстрацію;

ü Візуальну театралізацію та драматизацію міського середовища за рахунок підвищеної контрастності та художньої декоративності світлоколірної композиції;

ü Програмовану світлоколірну кінетику середовища;

ü Підвищений емоційно-психологічний ефект за рахунок синтетичної дії статичного та динамічного світла та кольору, зображення та стереозвуку. Ці засоби ефективно використовуються при створенні світлових «контробразів» об’єктів та ансамблів.

Для оцінки та проектування світлового середовища міста створена система критеріїв, в яку включені нормовані світлотехнічні характеристики та характеристики, що раніше не використовувалися в зовнішньому освітленні – його якісні та масштабні характеристики: світлота та світлове насичення простору, домінуюча колоніст освітлення, масштаб світлового простору, динаміка освітлення.

Світлота простору – це середня величина світлоти поля зору в межах архітектурного ансамблю. Вона досі не регламентована якоюсь величиною і є загальним показником, що співвідноситься з зоровими враженнями та характеристиками яскравості об’єктів.

Для оцінки світлового насичення застосовується така величина, як циліндрична освітленість або напівциліндрична освітленість. Для регламентації кількості світла в міських світлових просторах, на поверхнях землі та фасадів об’єктів на практиці використовується циліндрична, горизонтальна та вертикальна освітленості та середня яскравість, а також їх співвідношення, які забезпечують необхідне світлове моделювання об’ємно-просторової форми. Регламентовані значення освітленості – Е_min=20 лк, Е_max=200 лк залежно від яскравості адаптації та відбиваючих характеристик оздоблювальних матеріалів. Середнє значення яскравості складається з: яскравості проїжджої частини вулиці, яскравості вуличних світильників, вітрин, білбордів і т.д., тобто всіх джерел світла, що попадають в поле зору. Чим більша яскравість, тим повинен бути більший рівень освітленості.

Співвідношення між циліндричними освітленостями проїжджої частини та пішохідної зони:

Е_{ц проїзж} > 1,5 Е_{ц пішох}

Співвідношення яскравостей в зоні руху, спілкування та відпочинку:

L _відп: L_руху: L_спілк = 1: 1,4: 2

Співвідношення циліндричної освітленості в цих зонах:

Е _{ц відп}: Е_{ц руху}: Е_{ц спілк} = 1: 1,5: 2,5

Домінуюча колірність освітлення – якісна характеристика, яка визначається спектральними характеристиками джерел світла, що використовуються в установках загального функціонального освітлення. Вони бувають просторовоформуючими та кольороадаптуючими. В деяких випадках, при функціонуванні в одному просторі кількох установок функціонального, архітектурного та інформаційно-рекламного освітлення з різноспектральними джерелами світла, адаптуючою є колірність більш потужної установки.

Масштаб створеного світлового простору – критерій, який пов'язаний з ілюзорно-формоутворюючою дією світла в міському просторі, параметри та якості якого сприймаються зором в межах освітлюваної зони. Вона не обов’язково співпадає з фізичними габаритами простору. Масштабні характеристики простору можуть створюватися з врахуванням містобудівельних факторів та психологічних особливостей сприйняття.

Дистанційний масштаб визначається кутовими розмірами видимих об’єктів та дозвільною здатністю ока в специфічному режимі його адаптації.

Контрольні запитання:

1) Що таке «Ландшафтний» масштаб?

2) Що таке «Ансамблевий» масштаб?

3) Що таке «Камеральний» масштаб?

4) Що здійснюють ілюзорні форми при створенні світлової композиції?

5) Які критерії оцінюють світлове середовище міста?

6) Що таке світлота простору та світлове насичення?

7) Що таке домінуюча колірність освітлення?

8) Що таке масштаб світлового простору?

Дата добавления: 2014-01-04