Категорії масштабів сприйняття

Вирішення архітектурних задач освітлення повинно враховувати умови зорового сприйняття, що залежать від віддаленості об’єкта від спостерігача, від положення спостерігача в просторі відносно землі, від швидкості переміщення його в просторі, мети його зорового пошуку, умов адаптації очей. Цей комплекс умов характеризується трьома категоріями масштабу сприйняття: ландшафтний, ансамблевий, камерний.

«Ландшафтний» масштаб сприйняття характерний при сприйнятті крупних містобудівельних утворень зовні, зі значних відстаней, з високо розміщених точок або з магістралей при русі в транспорті, коли відсутні безпосередні контакти людини з об’єктом спостереження, а основне значення в світловому рішенні мають крупно масштабні панорами, загальні силуетні обриси, глибокі перспективи. Тут переважні великі світло ритмічні поділи з ясно вираженими домінантами, контрастні, лаконічні, збільшені співвідношення світло-колірних та об’ємно-просторових елементів композиції. Освітлювальні установки, що формують видимі світлові панорами та перспективи, зазвичай не видні або не стають їх значними елементами.

«Ландшафтний» масштаб сприйняття

«Ансамблевий» масштаб, що є проміжним між «ландшафтним» та «камерним», властивий для сприйняття архітектурних комплексів з середніх дистанцій при русі в автомобілі по місцевих дорогах з невеликою швидкістю; або пішки, коли контакти людини з архітектурою очікуються, а її оцінка пов’язана з читанням зовні особливостей світлової та об’ємно-просторової побудови ансамблю, з виявленням найбільш істотних елементів та ознак форми, з вибором напряму руху до об’єкта і входу в нього.

«Ансамблевий» масштаб сприйняття

Тут доцільні акценти на тривимірність архітектурної форми та використання розкриттів місцевих перспектив, побудованих на ефекті неочікуваності, контрасту або закономірним розвитком світлової композиції. Освітлювальні установки в таких випадках сприймаються конкретно та можуть бути повноцінними елементами ансамблю.

«Камеральний» масштаб – це масштаб сприйняття пішохода, що переміщується в співрозмірному з ним просторі, безпосередньо контактує з оточенням та з людьми, які є активним компонентом середовища. Увага людини звернена на найближчу зону в полі центрального зору, що сприймається фрагментарно, в різних ракурсах, тому прийоми створення людського масштабу освітлюваного середовища ґрунтуються на різноманітності вражень та акцентів на порівняно коротких відстанях, на виявленні пластичних і колористичних якостей оточення, на детальній розробці переважно нюансних світлоколірних поєднань, також на дизайні елементів освітлювальних установок.

«Камерний» масштаб сприйняття

Дата добавления: 2014-01-04