Освоєння нових видів продукції

Стійкий розвиток промислового комплексу регіону

При їх вирішенні необхідно спиратися на системний підхід, який передбачає збалансованість і синхронізацію основних напрямів такого розвитку. Серед них, наприклад, у промисловому комплексі Вінницької області[4] провідну роль відіграють такі: інноваційна діяльність, структурна перебудова комплексу, підвищення рівня зайнятості та ефективності виробництва.

Інноваційна діяльність передбачає, зокрема, розробку, створення і впровадження в обласному промисловому комплексі нових промислових виробів, технологій, організаційних форм тощо.

Застосування принципово нових машин і матеріалів.

Розвиток і комп’ютеризація НДДКР – це, зокрема, впровадження у ВАТ «Могилів-Подільський приладобудівний завод» роботизованого технологічного комплексу для комп’ютерного проектування.

Патентно-ліцензійна робота.

Для активізації інноваційної діяльності у промисловому комплексі Вінницької області, крім прямого її державного фінансування, необхідним є також створення регіональних інноваційних структур. В умовах області найбільш реально створити технопарк на базі Вінницького національного технічного університету, до якого можна включити й малі венчурні фірми, зокрема «Струм», «Інновін», «Хорс», «Вітал» та «Індикатор». Технопарк міг би взяти на себе розробку важливих для промислового комплексу області інноваційних бізнес-проектів.

Для стійкого розвитку промислового комплексу Вінницької області дуже важливим напрямом є його структурна перебудова. Вона, зокрема, передбачає:

§ удосконалення галузевої структури (через підвищення частки новітніх галузей, насамперед машинобудування);

§ реструктуризацію та санацію найбільших промислових підприємств, передусім Вінницького промислового вузла;

§ переорієнтацію ряду підприємств ВПК на випуск конкурентоспроможних товарів тривалого користування;

§ впровадження базисних нововведень у пріоритетних галузях і виробництвах;

§ зменшення матеріало- і енергоємності виробництва, його екологізацію;

§ оптимальне поєднання малих, середніх і великих підприємств у сучасних корпоративних структурах;

§ поліпшення територіальної структури виробництва (через розосередження виробництва по території, з одного боку, і концентрацію галузей, що визначають НТП, в небагатьох промислових «полюсах»);

§ залучення іноземних інвестицій і розширення внутрішнього кредитування з метою цільового фінансування структурних реформ;

§ подолання негативних явищ у процесах роздержавлення і приватизації (через становлення на підприємствах реального власника і пошук стратегічного інвестора).

[1] За матеріалами Головного управління економіки Вінницької облдержадміністрації.

[2] Для прикладу наведено результати дослідження за 2002-2003 роки.

Дата добавления: 2014-01-04