Етапи інтеграційного процесу

I. Преференційна торговельна угода	II. Зона вільної торгівлі	III. Митний союз	IV. Загальний ринок	V. Економічний союз
Зниження тарифних і інших бар'єрів у взаємній торгівлі     Збереження національних тарифів відносно третіх країн     Міждержавні органи керування не створюються
Скасування тарифних і нетарифних бар'єрів у взаємній торгівлі     Свобода руху товарів і послуг між країнами     Невеликий міжкраїнний секретаріат
Єдине тарифне і нетарифне регулювання відносно третіх країн     Міждержавна рада на рівні міністрів й секретаріатів
Свобода руху факторів виробництва     Зустрічі глав держав, рада міністрів, секретаріат
Гармонізація економічної політики     Міждержавний орган з функцією наднаціонального регулювання

Відповідно до статистики, на країни, що входять в економічні блоки, припадає 2/3 сукупного ВВП світу, основна частина міжнародної торгівлі – близько 7 трлн. дол. – і руху капіталів між країнами – близько 0,6 трлн. дол.

Найбільш великі інтеграційні угруповання містять у собі десятки країн, так, Африканське економічне співтовариство – більш 30 країн, АТЕС – більш 20, ЄС – 27. Точно визначити, на якому етапі розвитку знаходиться те чи інше угруповання досить складно.

Отже, сучасна економічна інтеграція відображає тенденції інтернаціоналізації національних продуктивних сил та набуває різних форм, етапів і вимірів. Так, початкова інтеграція національних економік відбувається завдяки розвитку міжнародної діяльності відносно автономних економічних суб’єктів, у стадію часткової (локальної) інтеграції вступають за поширенням форм міжнародного співробітництва, розвитком діяльності ТНК, а стадії інституційної досягають з інтеграцією у регіональні угрупування зі створенням органів наддержавного регулювання.

Якщо переплетення, взаємопроникнення та зрощування процесів виробничого відтворення проходить у формі «часткової інтеграції», то регіональна інтеграція є формою «інституційної інтеграції» національних економік за виміром «зона вільної торгівлі → митний союз → спільний ринок → економічний союз». Регіональні об’єднання національних економік розрізняються за глибиною та характером обраної інтеграційної стратегії, сферами і масштабами діяльності, кількістю держав-членів тощо. Така інтеграція, з одного боку, посилюючи ринкову уніфікацію економічного розвитку країн-учасниць, прискорює процес глобалізації, з іншого — може привести до певних форм «закритого» регіоналізму, закладає умови міжрегіональної та міжконтинентальної конкуренції.

Дата добавления: 2014-01-04