Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Підшлункова залоза ( ендокринна частина )

Підшлункова залоза відноситься до залоз змішаної секреції, вона має екзокринну частину (функція якої синтез підшлункового соку) і ендокринну частину (функція якої синтез гормонів – інсуліну, глюкагону, соматостатину, ваготоніну). Анатомію і фізіологію залози ми вивчали на анатомії і фізіології людини, а тепер розглянемо вікові анатомо – фізіологічні особливості залози.

Клітини, які мають властивості ендокринних елементів, спостерігаються в епітелії зародку, який формує підшлункову залозу, вже на 6 тижні ембріонального розвитку. У віці 10 – 13 тижнів вже можна визначити острівці, які містять А і В клітини, які ростуть з стінки вивідних протоків залози. В 13 – 15 тижнів острівець відшнуровується від стінок протоків залози. В подальшому іде диференцировка клітин самого острівця. Н а 4 місяці ембріонального розвитку А і В клітини рівномірно розподілені по острівцям. В цей час ендокринна частина залози має максимальну масу і складає 5,5 – 8% всієї маси залози. На момент народження відносна кількість ендокринної частини зменшується майже вдвічі і до 1 ½ місяця життя знову збільшується до 6%. До кінця 1-го року життя знову відбувається зменшення відносної маси ендокринної частини до 2,5 – 3% і на цьому рівні маса ендокринної частини зберігається все дитинство.

Кількість острівців на 100 мм2 тканини у новонароджених складає 588, в

2 місяці – 1 332 (це 6 % маси залози), в 3 – 4 місяці падає до 90 – 100 і на цьому рівні зберігається до 50 років т(це 1,5 % маси залози).

Вже на 8 тижні ембріонального розвитку α - клітини виділяють глюкагон, а до 12 тижня β – клітини синтезують інсулін, які відразу починають циркулювати в крові плода. Після диференцировки острівців в них виявляються D – клітини, які містять соматостатин. Таким чином, дозрівання ендокринної частини підшлункової залози відбувається дуже рано і випереджає по розвитку екзокринну частину.

 

Разом з тим, відмічаються певні особливості роботи ендокринної частини залози в дитячому віці - в ранньому дитинстві глюкоза є слабким стимулятором синтезу інсуліну, а найбільшим стимулятором викиду інсуліну є амінокислоти – лейцин, аргінін.

 

Концентрація глюкагону в крові плода збільшується разом з терміном вагітності і після 15-го тижня має той самий рівень, що і у дорослої людини (80 – 240 пг/мл). Основним стимулятором викиду глюкагону в перинатальному періоді є амінокислота аланін.

 

У дітей максимально допустимим рівнем глюкози крові натще вважається 6,7 ммоль/л (у дорослих 3,33 – 6,66 ммоль/л). Якщо рівень більше зазначеного, необхідно запідозрити цукровий діабет (хвороба, при якій є абсолютний або відносний дефіцит інсуліну).

 

Геронтологічні зміни в ендокринній частині підшлункової залози:

1) зменшується кількість і розмір клітин острівців,

2) змінюється структура стінок капілярів,

3) виникає гіперфункція бета - клітин,

4) відбуваються дистрофічні зміни в інсулярному апараті, що призводить до зменшення активності інсуліну,

5) компенсаторно викидається більше інсуліну в кров людини,

6) розвивається недостатність соматостатину, що стиає причиною толерантності до глюкози, тобто інсуліну достатньо і навіть багато, а рецепторні клітини його не сприймають і він не може перенести глюкозу в середину клітини.

 

ЗАГРУДНИННА ЗАЛОЗА.

 

Вилочкова залоза, або загрудинна (тимус) розташована у верхній частині грудної порожнини, позаду грудини. Вага залози - 30-40г, вона синтезує кілька гормонів, зокрема, тимозин. Цей гормон стимулює утворення антитіл (імунітет людини). Захисна функція залози полягає також в тому, що тут дозрівають лімфоцити (утворюються Т-лімфоцити). У молодих людей гормони залози стимулюють ріст організму і гальмують розвиток статевої системи. Крім тімозину, залоза синтезує Т – активін, тімопоетин та інші гормони, які впливають на дозрівіання лвмфоцитів, стан імунінену, тощо.

 

Вікові особливості:

 

- 6 тиждень ембріонального розвитку - закладка;

 

- 11 років - найбільша вага;

 

- 25 років - вага зменшується до 25г;

 

- 60 років - - ” - 15г;

 

- 70 років - - ” - 6г.

 

Існує спостереження
, що при кастрації хлопчиків вимлочкова залоза не зазнає зінволюції, що ще раз свідчить про тісний звзок функції вилочкової залози зі статевими залозамми.

 

СТАТЕВІ ЗАЛОЗИ, ФОРМУВАННЯ СТАТІ І СТАТЕВЕ ДОЗРІВАННЯ.

 

 

Процес формування статі у дитини здійснюється протягом всього періоду розвитку, однак найбільш значущими в цьому плані є два періоди життя – це внутрішньоутробний період (триває біля 4-х місяців) та період статевого дозрівання (триває для дівчат 2 – 3 роки, для хлопчиків – 4 – 5 років)

Первинні статеві клітини у чоловічого і жіночого ембріону гіттологічно повністю ідентичні і мають можливість диференцировки в 2-х напрямках аж до 7 тижня ембріонального розвитку. На цій стадії існують обидва внутрішніх статевих протоки – первинної нирки (вольфова протока) і парамезонефритична протока (мюлерова протока). Первинна гонада складається з мозкової і кіркової речовини.

Основою первинної диференцировки статі єж хромосомний набір заплідненої яйцеклітини. При наявності в ньому ХУ – набору хромосом формується чоловічі гонади, при наявності ХХ набору – жіночі гонади. У – хромосома сприяє розвитку мозкового шару гонад в чоловічому напрямку і формуванню яєчок (кірковий шар при цьому атрофується). Цей процес відбувається приблизно на 6 – 7 тижні розвитку плода. З 8-го тижня в яєчку вже визначаються клітини Лейдига, які відповідають за синтез чоловічих статевих гормонів. Якщо ж вплив У – хромосоми не визначився до 6 – 7 тижня, то первинна гонада трансформується за рахунок кіркової речовини і перетворюється в яєчник, а мозкова речовина редукується (атрофується).

В подальшому вже диференцировка чоловічої статі безпосередньо регулюється гормонами,Ю які продукуються яєчками. Яєчка починають виробляти 2-і групи гормонів:

- перша група – тестостерон і дигідротестостерон, які виробляються в гландулоцитах яєчка (під впливом цих гормонів формуються зовнішні статеві органи – пеніс, калітка, сечівник, а також сім`явиносні шляхи і сім`яні пухирці,

- друга група – секретується тестикулами плода – призводять до гальмування розвитку парамезонефральної протоки.

Нестроможність тестостерону може призвести до розвитку зовнішіх статевих органів по жіночому типу, неспроможність другої групи гормоніфв призводить до того, щзо продовження розвитку перемезонефральної протоки і формування елементів внутрішніх жіносих статевих органів – матки, частково піхви.

При жіночій хромосомній структурі формування зовнішніх і внутрішніх статевих органів іде правильно незалежно від функції яєчника.

 

Ознаки статевого диморфізму, які можуть виникнути в період ембріонального розвитку, після народження проявляються дуже поступово і виявляється не відразу.

Також поступово здійснюється і гормональна підготовка до періоду статевого дозрівання дитини. Так, вже в пізньоому фетальному періоді під впливом андрогенів відбувається статева диференцировка гіпоталамус у. Тут з 2-х центрів, регулюючих вихід рілізінг – гормону (гормогна попередника) для лютеїнізуючого гормону – тонічного (для хлопчиків) і циклічного (для дівчат) – у хлопчиків зберігається активність тільки тонічного. В очевидь, така попередня підготовка до статевого дозрівання є фоктором подальшої спеціалізації вищих відділів ендокринної системи (підвищення рівня гонадотропних і статевих гормонів у дітей першого місяця життя і значний пік синтезу андрогенів наднирників у дітей після першого витяжіння в довжину)

В цілому для всього періоду дитинства аж до початку статевого дозрівання характерним є висока чутливість гіпоталамічних центрів до мінімального рівня андрогенів периферичної крові. Саме завдяки цій чутливості виникає так необхідне стримування гіпоталамусу на вироботку гонадотропних гормонів і початку статевого дозхрівання дитини.

Існують спеціальні „ центри підтримкм дитинства”, які у любдини розташовані в задньому гіпоталамусі і епіфізі. Ці центри працюють до тих пір, поки дитина не досягне загальної соматичної зрілості.

Послідовність ознак статевого дозрівання більш менш постійна і може бути представлена таким чином:

ВІк Для дівчат Для хлопчиків
9 – 10 років 10 -11 років 11 – 12 років 12 – 13 років 13 – 14 років 14 – 15 років 15 – 16 років 16 – 17 років 17 – 21 рік - ріст ксток тазу, закруглення сідниць, незначний підйом сосків молочних залоз.   – куполоподібний підйом молочної залози, поява волосся на лобку.   – збільшення зовнішніх генеталіїв, зміна епітелію піхви.   – розвиток залозистої тканини молочних залоз, пігменнтація сосків, поява перших місячних.   – ріст волосся в пахвових ділянках, нерегулярні місячні.   - зміна форми сідниць і таза.     – поява вугрів, регулярні місячні.   – зупинка росту скелету.   --------       Початок росту яєчок і статевого члена.     Збільшення простати, ріст гортані.     Значний ріст яєчок і статевого члена.   Швидкий ріст яєчок і статевого члена, початок зміни голосу   Ріст волосся в пахвових Ділянках, подальша зміна Голосу, поява волосся на обличчі, пігментація калитки, перша еякуляція.   Дозрівання сперматозоїїдів.     Оволосіння лобка по чоловічому типу, ріст волосся по всьому тілі, поява сперматозоїдів.   Зупинка росту скелету.  

 

Цілий ряд ознак статевого дозрівання співпадають для хлопчиків і дівчат. Це відноситься до:

1) прискорення росту,

2) появи оволосіння на лобку та в пахових ділянках,

3) зниження тембру гшолосу.

Ця узагальненість пов`язана зі збільшенням активності наднирників, підвищенням продукції ними андрогенів. Інші ознаки є специфічними для кожної статі і залежать від вироботки статевих гормонів.

Якщо уважно розглянути статевий розвиток людини, то можна виділити 5 стадій цього розвитку:

1 стадія – препубертат (період, безпосередньо передуючий статевому розвиттку) – вторинні статеві ознаки ще відсутні.

2 стадія – початок пубертату (з 10 – 11 років) поступова поява перших вторинних статевих ознак - оволосіння лобка, набрякання молочних залоз у дівчат та незначне збільшення яєчок у хлопчиків. На цій стадії різко активізується гіпофіз, збільшується синтез гонадотропних і соматотропного гормонів, також збільшується синтез статевих гормонів та гормонів наднирників.

3 стадія – (з 12 років) – відбуваються всі перераховані в таблиці зміни.

4 стадія (з 14 років) – всі перераховані в таблиці ознаки.

5 стадія – (з 16 років).

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Надниркові залози | Стадії розвитку статевих органів у хлопчиків
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 1570; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.