Розвиток судової балістики за кордоном

ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ СУДОВОЇ БАЛІСТИКИ

Досягнення судової балістики в радянський період

Виникнення та розвиток судової балістики в Україні

ПЛАН

ТЕМА 1: ВИНИКНЕННЯ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК СУДОВОЇ БАЛІСТИКИ ЯК ГАЛУЗІ НАУКИ КРИМІНАЛІСТИКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р. – К.: Україна. – 54 с.

2. Кримінальний кодекс України: за станом на 5 квітня 2001 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во, 2001. – 131 с. – (Бібліотека офіційних видань).

3. Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими при­пасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами: № 3 за станом на 26 квіт. 2002 р. / Верховний Суд України. – Офіц. вид. – К.: Вісник Верховного Суду України, 2002. – №4 (32). – (Постанова Пленуму Верховного Суду України).

4. Біленчук П. Д. Балістика: криміналістичне вогнестрільне зброєзнавство. Підручник для вузі / П. Д. Біленчук, А. В. Кофанов, О. Ф. Сулява – Київ: BeeZone, 2003. – 384 с.

5. Комаха В. А. Становление и развитие судебной баллистики и судебно-баллистических експертиз в Украине // Теорія і практика судових експертиз і криміналістики. – Вип. 2. – Харків: Право, 2002. – С. 252 – 254.

6. Садченко О. О. Судово-балістичні дослідження. Програма спеціального курсу для курсантів експертно-криміналістичної спеціалізації вищих навчальних закладів МВС України / О. О. Садченко, О. Ф. Сулява, А. В. Кофанов – К.: НАВСУ, 2002. – 38 с.

7. Черваков В.Ф. Очерки судебной баллистики. – М.,1953.

Укладач:

доцент кафедри криміналістичних експертиз ННІПСК КНУВС

Назаров В.В.

___.___.2010

1. Історія виникнення, становлення та розвитку судової балістики

1.1. Розвиток судової балістики за кордоном

2. Судова балістика як науково-теоретична основа судово-балістичної експертизи

3. Закономірності об’єктивної реальності, які вивчаються судовоюбалістикою.

4. Судова балістика в системі інших галузей знань

5. Процесуальні і непроцесуальні форми судової балістики

Список літератури

Судово-балістична експертиза налічує не одне століття свого існування. Її зародження безпосередньо пов'язане з появою вогнепальної зброї, разом з якою з'явились і випадки як необережного, так і умисного нанесення вогнестрільних пошкоджень. Але теоретичне обгрунтування, а відповідно, і наукове визнання судово-балістична експертиза одержала порівняно недавно.

Першими, кому довелося проводити криміналістичні дослідження зброї були медики і хіміки. Нажаль розвиток наукових засобів і методів проходив дуже повільно і досить довго в подальшому зустрічались такі випадки.

Перша спроба співставити кулю, знайдену в тілі потерпілого зі зброєю злочинця зробив у 1835 р. Генрі Годдард

В 1879 р. в США був оправданий Моуган завдяки висновку зброяра, який присягнув, що з Моуганового пістолета не стріляли вже значно більше часу, ніж минуло від дня вбивства.

Хоча це були епізодичні випадки, тим не менше значно частіше можна було почути про зброярів, які залучались судами в якості "експертів по стрільбі".

Весною 1889 року цим питанням зайнявся професор судової медицини Ліонського університету Лакассань.

10 років потому при порівнянні куль: найденої у тілі вбитого і пробних Пауль Езеріх, берлінський хімік побачив контури нарізів і проміжків між ними (полів) однакових на усіх кулях.

"Немає іншого шляху - заявив Холмс присяжним, - з допомогою б якого правосуддя з такою якістю змогло б взнати, яким чином дуло вогнепальної зброї помічає вистріляну з нього свинцеву кулю."

Правда і в цьому разі була всього-на-всього спроба відповісти на питання:

чим же в дійсності характеризується дуло тої чи іншої зброї.

У 1905 р. Ріхард Коккель, керівник інституту судової медицини університету м. Лейпцига запропонував знімати зліпки із "кулі злочину" і "пробної кулі" за допомогою воскових пластинок. Але у такий спосіб не завжди можна було відобразити усі, навіть найменші особливості поверхні кулі.

У грудні 1913 року в французькому журналі "Архіви криміналістичної антропології" і судової медицини" голосно заявив про себе професор судової медицини із Парижу Балтазар. За його словами він виявив, що ударник любої вогнепальної зброї залишає при стрільбі характерні сліди на шляпці гільзи. При чому це стосується також затворної затримки і викидача (зачепу). Нажаль голос Балтазара був приглушений на довгі роки 1-ю світовою війною.

Не зважаючи на поверхневі дослідження проблем судової балістики в криміналістичній науці з'явився новий розділ. Популярність судово-балістичної експертизи призвела до появи шарлатанства на цьому поприщу з метою наживи. І саме безсовісність одного американського шарлатана активно стимулювала розвиток судової балістики - і цей факт відноситься до найдивніших феноменів у її історії.

В 1922 р. після 3-х років праці Уейт мав в наявності точну документацію про усі види зброї, випущеної в США починаючи з сер. XIX ст. за винятком деякої.

Виявивши, що 2/3 зброї було вироблено в інших країнах Західної Європи, він відправився туди. В кінці 1923 р. його колекція нараховувала вже біля 1500 моделей. Проте Уейт знову переконався, що він ще далекий від поставленої мети. Якщо взагалі існує можливість за стріляною кулею ідентифікувати конкретну зброю, то необхідно знати додаткові ознаки, які б відповідали лише одній-єдиній зброї, подібно як кожна людина має лише їй притаманний малюнок папілярних візерунків.

Послідовники і соратники Уейта продовжили його справу. Разом з Уейтом Джон X. Фішер і Філіпп О. Грейвелл створили перше у світі Бюро судової балістики. І в ньому закипіла робота. Фішер сконструював геліксометр за допомогою якого можна було досліджувати ствол любої вогнепальної зброї. Він також сконструював вимірювальний мікроскоп, лінзи і шкали якого дозволяли вимірювати нарізи, проміжки між ними з недосяжною раніше точністю.

Йшов 1925 рік, коли Грейвелл створив "порівняльний мікроскоп" -інструмент, який давав змогу одночасно тримати в полі зору однієї людини дві кулі. Будучи близьким до смерті Уейт знайшов 3-го співробітника Калвіна Годджда, який став безсумнівним лідером "балістичної трійці", саме так увійшли в історію він, Фішер і Грейвелл.

Встановивши зброю, з якої стріляли у 1929 р. на день Св. Валентина, Годдарт зацікавив доктора Бунденсена і його оточення. Тому вони вирішили заснувати при університеті "Наукову лабораторію по розслідуванню злочинів". В кінці 1934 р. - Едгар Гувер заснував у Вашингтоні Інститут судової балістики при ФБР.

В Європі війна лише на деякий час перервала розвиток судової балістики. П'єр в 1919 р. в Люксембурзі знову взявся за вивчення слідів на гільзах патронів. Вернувся до роботи в Парижі Балтазар. В Голландії доповіді про свої дослідження роблять такі вчені як Гульєст і Ван Леддек Гульзебот, в Афінах - Георгіадіс. Російські Матвеєв, Зуськін, поляк Соболевський та багато інших криміналістів, що займались судовою балістикою. Німецькі дослідники Отто Мецгер і Хеес Хасслахер створили "Атлас пістолетів", який налічував 100 видів зброї.

Порівняльний мікроскоп пересікає Атлантику, у 1924 р. в Каїрі його складає Сідней Сміт, прочитавши замітку про Уейта і Грейвелла. В Лондоні порівняльний мікроскоп складає Роберт Черчіль. Наступними, хто сконструював порівняльний мікроскоп були швед Сюдерман, Едмон Локар з Ліона, Мецгер із Штутгарта, Кафт з Берліна. Ще довгі роки буде вестись дискусія з приводу того, чи вважати судову балістику частиною судової медицини чи це самостійна галузь науки. Та в кінцевому результаті прийшли до думки, що якщо нова область знань потребує дуже багато уваги до себе, то нею не можуть займатись люди, які ще крім того займаються іншими науковими дослідженнями.

Дата добавления: 2014-01-04