Критерії періодизації психічного розвитку

Тема 4. Вікова періодизація життєвого шляху людини.

План.

1. Критерії періодизації вікового розвитку.

2. Поняття стабільного та кризового періодів.

3. Вікова періодизація Д.Б. Ельконіна. Критерії психічного розвитку.

4. Періодизація вікового розвитку у віковій і педагогічній психології.

5. Стадії когнітивного розвитку (Ж. Піаже), психосексуального (З. Фройд), психосоціального (Е. Еріксон).

Основні поняття: Підходи до вікової періодизації психічного розвитку людини: процесуальний і критеріальний.

Періодизація на основі суттєвих особливостей процесу розвитку (Л. Виготський).

Періодизація за зовнішніми критеріями (Ст. Холл, В. Штерн, Р. Заззо, П. Блонський). Періодизація за внутрішніми критеріями: одним (Ж. Піаже, З. Фройд, Е. Еріксон), двома (О. Леонтьєв, С. Рубінштейн), трьома (Л. Фрідман, І. Кулагіна). Стадії когнітивного розвитку (Ж. Піаже), психосексуального (З. Фройд), психосоціального (Е. Еріксон). Періодизація за зовнішніми та внутрішніми критеріями (Л. Хоффман та ін., Г. Крайг).

ЛІТЕРАТУРА

1. Выготский Л. С. Проблема возрастной периодизации детского развития // Собр. соч. в 6 томах. – Т. 4. – М.: Педагогика, 1984. – С. 244–256.

2. Капрара Дж., Сервон Д. Психология личности. – СПб.: Питер, 2003. – С.186–192.

3. Кон И. С. Психология ранней юности. – М.: Просвещение, 1989. – С. 32–50.

4. Моргун В. Ф., Ткачева Н. Ю. Проблема периодизации развития личности в психологии. – М., 1981.

У процесі онтогенезу людина долає ряд вікових періодів. Під час них змінюються фізіологічні, морфологічні, біохімічні, соціально-психологічні особливості людини. Ці періоди є певними епохами, циклами, ступенями розвитку. Загальні закони розвитку в кожному віці мають специфічні особливості.

Кожен вік характеризується певним рівнем досягнень у психічному розвитку, а також конкретною соціально-психологічною ситуацією, в якій відбувається розвиток особистості.

Віковий психічний розвиток прийнято поділяти на періоди з метою виявлення його закономірностей та специфіки.

Існують різні підходи до періодизації психічного розвитку залежно від уявлень учених про зміст періодів, їх часові межі, важливі сторони розвитку. Згідно з періодизацією психічного розвитку, визначеною Л.С. Виготським, можна виокремити три групи періодизацій:

- за зовнішнім критерієм,

- за одною чи кількома ознаками дитячого розвитку,

- на підставі кількох істотних особливостей цього розвитку.

Перша група характеризується побудовою періодизації на підставі зовнішнього, не пов’язаного із самим процесом розвитку критерієм. Це, зокрема, періодизації, створені за біогенетичною ознакою.

Відповідно до них, онтогенез у короткому і згорнутому вигляді повторює філогенез. Тому процес індивідуального розвитку дитини вибудовується відповідно до основних періодів біологічної еволюції та історичного розвитку людства.

Стани, заняття маленької дитини стають відголосками віків, що давно минули:

- дитина розкопує хід у купі піску – її так само, як і її далеких предків, притягує печера;

- дитина прокидається вночі від страху – значить відчуває себе у первісному лісі, повному небезпеки;

- вона малює і її малюнки подібні до наскальних зображень, що збереглися у печерах і гротах.

Іншим прикладом є періодизація Р. Заззо, в якій етапи дитинства співпадають зі ступенями системи виховання і навчання дітей. Стадія раннього дитинства триває до 3-х р., після неї починається стадія дошкільного віку (3-6 р.), основний зміст якої складає виховання в сім’ї чи дошкільному закладі. Наступна стадія – стадія початкового навчання (6-12 р.), на якій дитина набуває основних інтелектуальних навичок; стадія навчання в середній школі (12-16 р.), коли вона одержує загальну освіту; і пізніше стадія вищої чи університетської освіти.

У другій групі періодизація використовується внутрішній критерій. Таким критерієм стає один бік розвитку, зокрема, розвиток кісткової тканини у періодизації П.П. Блонського, і розвиток дитячої сексуальності у З. Фройда.

Блонський обрав об’єктивну, легкодоступну для спостереження ознаку (пов’яз. з істотними особливостями конституції зростаючого організму – поява та зміна зубів).

Дитинство поділяється на три епохи: беззубе дитинство (до 8 міс. – 2-2,5 р.), дитинство молочних зубів (приблизно до 6,5 р.) і дитинство постійних зубів (до появи зубів мудрості).

З. Фройд вважав головним джерелом та рушійною силою людської поведінки несвідоме, насичене сексуальною енергією.

Періодизації, що грунтуються на одній ознаці, суб’єктивні: авторами довільно обирається одна з численних сторін розвитку. Крім того, у них не враховуються зміна ролі вибраного критерію у загальному розвитку на різних його етапах, а значення будь-якої ознаки змінюється при переході від віку до віку.

Третя група періодизацій виокремлює періоди вікового розвитку на підставі кількох істотних особливостей цього розвитку. Прикладом є періодизації Л.С. Виготського та Д.Б. Ельконіна.

Виготський Л. розумів віковий розвиток як складний процес. Він приводить до змін всієї особистості дитини на кожному віковому етапі. Головною суттю розвитку є виникнення нового. Стадії розвитку характеризуються віковими новоутвореннями, їх розуміють як якості чи властивості, яких не було раніше в готовому вигляді.

Л. Виготський увів поняття «соціальна ситуація розвитку» - специфічне для кожного віку відношення між дитиною і соціальним середовищем.

При переході від одного вікового періоду до іншого відбувається зміна соціальної ситуації розвитку.

Зміни соціальної ситуації розвитку відбуваються на початку вікового періоду.

Новоутворення з’являються у кінці періоду. Серед них особливе місце займає центральне новоутворення (яке має найбільше значення для розвитку на наступній стадії).

Дата добавления: 2014-01-04