Молодь. Визначення терміну, поведінка, коло спілкування, захоплення, проблеми, молодіжні субкультури

Визначення поняття «молодь» важливе не тільки для вироблення єдиного підходу до встановлення вікових меж молоді, а й для з'ясування питання про сутність молоді, її місце у соціальній структурі суспільства, соціальних показників, в яких відображається специфіка соціального статусу молоді.

Існує декілька підходів до визначення поняття «молодь». Найпростішим з них є використання вікових ознак як найголовнішого параметра, що характеризує молодь як певну соціально-демографічну групу. Поширеним є підхід, який розглядає молодь як перехідну фазу від соціальної ролі дитини до соціальної ролі дорослого. Інколи молодь розглядають як соціально-демографічну групу, головною характеристикою якої є процес соціалізації. Ця позиція передбачає, що найважливішими показниками, які дають змогу розкрити сутність молоді, є не стільки вікові параметри, скільки соціальні показники процесу соціалізації. За цим підходом до молоді відносять тих молодих людей, які ще не почали самостійне трудове життя (тобто учнів), а також працюючих, які ще не мають сім'ї.

Молодь як соціальна спільнота — це сукупність людей молодого віку в усіх сферах їх діяльності і виявах їх духовного життя.

У Законі України «Про сприяння соціальному розвитку молоді в Україні» від 5 лютого 1993 року № 2998, розділ 1, стаття 1 визначено: «Молодь, молоді громадяни – громадяни України віком від 15 до 28 років.», «Молода сім’я – подружжя, в якому вік чоловіка та дружини не перевищує 28 років, або неповна сім’я, в якій мати (батько)віком до 28 років». [№ 2, с. 187-198]

Подивимося на дозвілля молодих людей їхніми очима. Яким вони його бачать, що вподобають, які зміни в захопленнях сталися останнім часом? І як саме воно пов’язане зі шкідливими звичками юнаків і дівчат.

Серед позитивних змін, що відбулися протягом останніх двох років, можна помітити такі. Дещо більше молоді люди стали виконувати різні роботи по дому, на присадибних ділянках, рукодільничати, майструвати, займатися домашніми тваринами, проводити час зі своєю родиною, зрештою, підробляти, щоб мати додаткові кошти на життя.

При цьому, працює на присадибних ділянках сільських дітей вдвічі більше в процентному відношенні, ніж міських, і в півтора рази більше, ніж селищних. Зате займається домашніми тваринами втричі більше міських дітей, ніж селищних і значно більше, ніж сільських.. Хоча на селі термін “доглядати домашніх тварин” означає серйозну працю, а в місті – бавитися хом’ячком чи вигулювати кота. Різними домашніми роботами значно частіше займаються дівчатка, ніж хлопці, учні шкіл і ПТУ, аніж студенти.

Найменше, як не дивно, прилучена до всіх видів домашніх клопотів та захоплень молодь, що мешкає в селищах міського типу.

Дещо посилився потяг юнаків і дівчат до проведення дозвілля у родинному колі.

Досить помітно зменшилася за рік, головним чином за рахунок мешканців СМТ, кількість юнаків і дівчат, які вільний час віддають переглядові телепередач чи відеофільмів. При цьому, коротають час біля телевізора більше дівчата, ніж хлопці, школярі, аніж учні ПТУ та студенти. Поряд з цим майже на два відсотки зросла кількість любителів комп’ютерних ігор та інтернет-спілкування.

Вивчаючи молодіжні проблеми, неможливо обходитися простим констатуванням позитивних чи тривожних фактів життєдіяльності молодих людей. Потрібен глибокий системний аналіз буття молоді, чим покликана займатися соціологія молоді.

Сучасна молодь є дезорганізована. Їй властиве: по-перше – песимізм; по-друге – агресивність, екстремізм та кримінальність. Молодь сьогодні не представляє сьогодні єдиної політичної сили, її електорат є роздрібненим.

Однією з проблем молоді на сьогодні є проституція, здобування коштів так би мовити «легким шляхом». Стаття «Гіркий присмак плодів московського «раю» газети «Моменти»:

«У сексуальному рабстві, як виявилося, дотепер перебуває багато дівчат з Луганської області й для них перспектива повернення додому практично нульова. Нещасних там насильно утримують і на них «висять» такі астрономічні борги перед сутенерами, за які вони не в змозі розрахуватися до кінця життя.

В умовах економічної кризи та масового безробіття найближчим часом прогнозується активізація злочинної діяльності торговців людьми, які своїм потенційним жертвам обіцятимуть золоті гори в Москві, Туреччині,Єгипті, на Близькому Сході тощо». [№ 10, с. 32]

Розповсюдження ВІЛ/СНІДу також є проблемою сьогодення. Позашлюбні зв’язки, секс-вседозволеність, жага до нових відчуттів та частої зміни партнерів, нетерпіння недоліків, вплив ЗМІ та телебачення, пропаганда сексуальної свободи дає молоді, як основній категорії, право на дії, не завжди правильні і безпечні:

«За даними Об’єднаної програми ООН по СНІДу, у світі зареєстровано близько 50 млн. випадків захворювання СНІДом, з яких 33,6 млн. чоловік живуть з ВІЛ-інфекцією і СНІДом (близько 1,1% жителів планети). Щодня близько 16 тисяч чоловік заражаються ВІЛ-інфекцією (по 11 заражень за кожну хвилину), з них біля половини припадає на молодих людей від 15 до 24 років (по 5 заражень за кожну хвилину). 16,3 млн. чоловік вмерли від СНІДу з початком епідемії, з них 3,6 млн. – діти до 15 років. У 1998 році від СНІДу у світі вмерли 2,5 млн. чоловік, у 1999 – 2,6 млн. чоловік. Наприклад, від малярії на планеті в рік вмирає один мільйон чоловік. Однак малярія відноситься до епідемій зі стабільною кількістю смертей, а епідемія СНІДу продовжує розвиватися, і кількість смертей зростає рік від року».

Коло спілкування молоді душе широке і різноманітне. Інтернет надав можливості спілкування з будь-ким: від дванадцятирічного хлопчика до зрілого чоловіка, від учениці сьомого класу до бабусі, яка викладає уроки вишивання хрестиком. У цьому віці притаманна неймовірна цікавість до всього, який характер шкоди чи користі це б не носило. Загалом це однолітки, або люди старші за віком, бо сімнадцятирічному хлопцю набагато легше самоствердитися за рахунок висловів, прикладів, дій, висловлювань старшого брата, батька, наставника, бо всі слова з його вуст мають дуже велику вагу, авторитет. Але всім людям властиво помилятися, чи навмисне провокувати помилки.

Поведінка молодих людей в основному досить неврівноважена, заснована на емоціях, в пошуку екстриму, сильних вражень, пригод, наповнена новими знайомствами, ідеями, цілями. Молодь чутлива до змін у моді, активна у скоєнні помилок. Ті, хто не зміг відокремити свій власний стиль частіше всього приймають образ, який є «модним» - ось вам і зародження субкультур: емо, готи, скінгеди, хіпі, панки та ін.

Молодіжна субкультура – неформальні угрупування, які відображають ставлення певної групи молоді до процесів у суспільстві. Угрупування мають свої цінності, які є дещо відмінними від загальноприйнятих. Мають специфічну манеру спілкування, стиль поведінки та одягу, певний спосіб мислення та світосприймання.

Молодіжні субкультури є природним елементом постмодерної епохи, яка прийшла на зміну тоталітарній уніфікації та передбачає плюралістичність, різноманіття ідей, думок,різноманіття культур, цінностей, що робить життя насиченим і різнобарвним.

Своєю чергою, молодіжні субкультури, будучи складовими загальної молодіжної культури, виступають факторами соціокультурної модернізації та пост модернізації. Молодіжна культура разом із субкультурами в умовах радикальних змін у суспільстві становить форму соціальної адаптації молоді, своєрідний буфер між традиційною культурою, загальноприйнятими цінностями та елементами «опору» щодо чинного соціально-культурного порядку та панівної системи молодіжної культури. Молодіжні групи перетворюються на самостійні міні-суспільства.

Кожна молодіжна субкультура має свою центральну ідею або систему ідей, яка визначає її характер і є тотожною меті її існування. У субкультурах трансформується традиційні погляди й формується «свій» образ світу та спосіб буття в ньому. соціалізація молодь міський сільский

Хоч представники основних молодіжних субкультур не заперечують культури суспільства загалом, але вони значно відрізняються від неї, формуючи свій світ і його особливу картину. [№ 15, с. 64]

Узагалі субкультурна активність молоді характерна, головним чином, для великих міст. Це невипадково, оскільки саме в місті достатньо соціальних зв'язків, тому є реальна можливість вибору, яка лежить в основі субкультурної активності молоді.

Етнокультурна соціалізація молоді – це засвоєння молоддю здатності до збереження національної культури, відтворення традицій, підтримка міжнаціонального спілкування і збагачення культур. Зміст етнокультурної соціалізації молоді полягає перш за все у вивченні рідної мови і її використанні. Дальше – це засвоєння основ рідної національної культури і використання її на практиці. Сьогодні ми спостерігаємо наступну картину: старші підлітки формують свою етнокультурну автономність: у спілкуванні між собою використовують свою молодіжну мову, форму одягу, тобто свою молодіжну субкультуру.

Дата добавления: 2014-01-04