Специфічність проблем соціалізації сільської та міської молоді, розробка анкети для молоді, її первинне призначення

Розділ 2. Експериментальне дослідження проблем соціалізації сільської та міської молоді

Регіон - частина країни, що є цілісною соціально-економічною системою, володіє спільністю економічного, політичного і духовного життя, загальним «історичним минулим, культурною і соціальною своєрідністю.

Регіон - це простір, в якому відбувається соціалізація, формування, збереження і трансляція норм способу життя, збереження і розвиток (або навпаки) природних і культурних багатств. Кожна країна і об'єктивно, природно-географічно, і суб'єктивно, в свідомості її жителів, є сукупність територій-регіонів, що розрізняються між собою.

Вплив регіональних умов на соціалізацію має різний характер і має ряд характерних особливостей. Природно-географічні особливості регіону (ландшафт, клімат, корисні копалини) багато в чому визначають ступінь його урбанізованості, характер економіки, кількість і міру стабільності населення, тобто опосередкований впливають на багато аспектів соціалізації жителів. Клімат може робити і безпосередній вплив на людину, на його здоров'я, працездатність, психічний стан, тривалість життя.

Сільський тип поселення продовжує залишатись ефективним фактором соціалізації покоління, що підростає, оскільки в ньому і нині досить сильним є соціальний контроль за поведінкою людини. Відносно стабільний склад жителів села, слабка їх соціально-професійна культурна диференціація, тісні родинні і сусідські зв'язки, «відкритість» спілкування, близьке спілкування дорослих і дітей, природо доцільний, непоспішний, розмірений ритм життя та інше є реальними передумовами для появи неповторних рис у поведінці жителів села.

Іншими є умови соціалізації покоління, що підростає у місті, яке є осереддям матеріальної і духовної культури суспільства. Міське населення складається із численних соціальних верств і професійних груп, які мають найрізноманітніші ціннісні орієнтації і стилі життя.

У місті людина одержує великий обсяг вражень, різної інформації (транспорт, реклама, потік людей, окремі люди, установи, організації та ін.). Особистість має широкий вибір кола і груп спілкування, що дозволяє набути досвіду соціальних взаємодій, краще орієнтуватися у дійсності, що оточує. Всі ці особливості не можуть бути не враховані в процесі навчання і виховання підростаючого покоління.

Особливу роль у процесі соціалізації відіграють засоби масової комунікації, які є різновидом масового спілкування людей. Серед них перше місце за своїм впливом на дітей посідають електронні засоби: кіно, телебачення, відео, що витіснили собою друковані засоби.

Демографічні характеристики регіону істотно впливають на ціннісні орієнтації і стиль життя дітей, підлітків, хлопців, на їх установки у сфері між особових відносин в цілому, а також між вікових, між статевих і міжетнічних відносин, на соціально-психологічну ситуацію в регіоні.

Багато в чому це пов'язано з тим, що в сільських поселеннях дуже сильний соціальний контроль поведінки людини. Оскільки жителі небагато, зв'язки між ними достатньо тісні, остільки всі знають все і про всіх, анонімне існування людини практично неможливе, кожен епізод його життя може стати об'єктом для оцінки з боку оточення. Все це призводить до того, що навіть школа, унаслідок її тісної інтегрованості в сільське життя, впливає на виховання підростаючих поколінь значно менше, ніж міська. І це не дивлячись на те, що вона володіє більшою, ніж міська школа, можливостями впливу на життя своїх учнів. І сільська сім'я впливає на соціалізацію своїх членів в основному в тому ж напрямі, що і село як мікросоціум, часто незалежно від соціально-професійного положення і освітнього рівня батьків.

Особливу роль в соціалізації сільських жителів грає вплив міста, що постійно росте, на село. Воно проводить певну переорієнтацію життєвих цінностей між реальними, доступними в умовах села, і такими, які властиві місту і можуть бути для сільського жителя лише еталоном, мрією.

Місто володіє рядом характеристик, які створюють специфічні умови соціалізації його жителів, особливо підростаючих поколінь.

Сучасне місто об'єктивно - осередок культури: матеріальною (архітектура, промисловість, транспорт, пам'ятники матеріальної культури), духовною (утворена жителів, установи культури, учбові заклади, пам'ятники духовної культури). Завдяки цьому, а також кількості і різноманіттю шарів і груп населення місто - осереддя інформації, потенційно доступної його жителям.

В той же час місто - осереддя криміногенних чинників, кримінальних структур і груп, а також всіх видів поведінки, що відхиляється. У місті велика кількість неблагополучних сімей з криміногенним потенціалом; є велика кількість споживачів наркотичних і токсичних засобів (особливо серед молоді); існують неформальні групи і об'єднання з антисоціальною спрямованістю; поширено захоплення азартними іграми; спостерігається масове залучення різних груп жителів до дрібної комерції, реально або потенційно криміналізованою; існують стійкі злочинні угрупування, що залучають до свого складу і в сферу свого впливу молодь і підлітків. [№ 8, с. 126-139]

Місто характеризує також міський спосіб життя, що історично склався, включає наступні основні ознаки:

- переважання анонімних, ділових, короткочасних, часткових і поверхневих контактів в між особовому спілкуванні, але в той же час висока міра вибірковості в емоційних привязанностях;

- невелика значущість територіальних спільностей жителів, в основному слаборозвинені, виборчі і, як правило, функціонально обумовлені сусідські зв'язки;

- висока суб'єктивно-емоційна значущість сім'ї для її членів, але в той же час поширеність інтенсивного поза сімейного спілкування;

- різноманіття стилів життя, культурних стереотипів, ціннісних орієнтації;

- нестійкість соціального статусу городянина, велика соціальна мобільність;

- слабкий соціальний контроль поведінки людини і значна роль самоконтролю унаслідок наявності різноманітних соціальних зв'язків і анонімності.

Названі вище характеристики роблять місто могутнім чинником соціалізації людини, бо створюють умови дітям, підліткам, юнакам для здійснення вибору і прояву мобільності.

Місто як осереддя культури, а також про соціальних, асоціальних і антисоціальних явищ, міський спосіб життя в цілому надає кожному своєму жителеві величезний ряд самих різних альтернатив. Це створює потенційні можливості для індивідуального вибору в різних сферах життєдіяльності.

Відзначимо лише деякі з них, найбільш істотні для соціалізації підростаючих поколінь.

По-перше, місто надає величезна кількість альтернатив, будучи своєрідним «вузлом» інформації і інформаційним полем. І річ не лише в тому, що в нім зосереджені культурно-освітні, комерційні, інформаційні і інші організації. Носіями інформації є членом багатьох колективів і груп, причому територіально між собою часто не зв'язаних: місця проживання, учення, проведення дозвілля, занять улюбленою справою можуть далеко стояти один від одного.

По-друге, в місті істотно диференційовані взаємодії і взаємини. Тут значно розрізняється схвалювана і не схвалювана поведінка дорослих і молоді взагалі, хлопчиків і дівчаток, підлітків і старшокласників зокрема. Спілкування між дорослими і молодшими (у сім'ї, в школі і взагалі) у міру дорослішання хлоп'ят, як правило, стає менш інтенсивним і відкритим.

Спілкування з однолітками має явно виражені вікові особливості. Воно йде зазвичай в групах, що виникають в класі, у дворі. Проте чим старше стає дитина, тим частіше він може шукати і знаходити партнерів поза класом, школою, двором. Так або інакше норми такі, що спілкуватися хлоп'ята вважають за краще в певних компаніях (приятельських або дружніх), доступ в які буває утруднений для «новеньких».

По-третє, соціально-культурна диференціація міського населення, з одного боку, а з іншої - досить тісне територіальне сусідство представників різних соціальних і професійних шарів призводять до того, що юний міщанин не тільки бачить і знає різні стилі життя і ціннісні спрямування, але і має можливість «приміряти» їх на себе. Фактично юний городянин може одночасно брати участь як би в декількох «соціальних світах». У кожному з цих «світів» складається свій кодекс вимог, свої стандарти життя і спілкування. Все це значно розширює загальнокультурний і соціальний кругозір дітей, підлітків, юнаків, хоч і зовсім необов'язково в позитивному напрямі.

В цілому роль міста в соціалізації дітей, підлітків, юнаків визначається тим, що воно надає кожному городянинові потенційно широкі можливості вибору кругів спілкування, систем цінностей, стилів життя, а отже, і можливостей самореалізації і самоствердження.

З метою створення порівняльної таблиці була розроблена анкета, яку проходили молоді люди від 15 до 28 років за таких умов: постійне проживання на території міста/села, достовірні та аргументовані відповіді, добровільність, тощо.

Питання в анкеті були підібрані таким чином, щоб можна було відчути різницю проблем молоді міст та сіл, відстежити розбіжності та загальні риси, відокремити складності соціалізації.

Також ставилися провокаційні питання щодо відношення до цивільного шлюбу, значення Інтернет у житті, формування власного ідеалу, втілення у життя заповітної мрії, які сприяли роздумам, ствердженню власних принципів, ідей, виникненням дискусій тощо.

Це метод збору фактів на основі письмового самозвіту досліджуваних за спеціально складеною програмою. Його застосовують для одержання інформації про типовість певних явищ навчально-виховного процесу. Анкетне опитування проводять для з'ясування біографічних даних, поглядів, ціннісних орієнтацій, соціальних установок та особистісних рис опитуваних. Залежно від характеру інформації та способів її отримання використовують такі типи анкетного опитування:

— суцільне (охоплюються великі групи населення) та вибіркове (здійснюють опитування певної групи учасників);

— усне (за типом інтерв'ю) та письмове (робота з бланковими анкетами);

— очне (безпосереднє опитування) та заочне (поштою, телефоном тощо).

Анкета є набором запитань, кожне з яких логічно пов'язане з головним завданням дослідження. Важливими для анкети є її композиція (розташування запитань), мова і стиль їх формулювання, оформлення, рекомендації щодо заповнення анкети. Починається вона зі вступної частини, в якій зазначають, хто, з якою метою проводить опитування, вміщують інструкцію щодо заповнення, зосереджують увагу на способі повернення заповненої анкети. Вступний текст повинен задати учням настрій співробітництва. Вона має забезпечувати отримання правдивих відповідей як стосовно опитуваного, так і щодо проблеми, які є предметом дослідження.

— відкриті — анкети, в яких інструкція не обмежує способу відповіді на запитання (Напишіть назву професії, яку б Ви обрали);

— закриті — анкети, що мають варіанти відповідей, з яких потрібно вибрати одну (альтернативні) (Чи згодні Ви з твердженням, що професія вчителя є однією з кращих? а) безумовно згоден; б) згоден; в) не певен; г) не згоден), які допускають вибір декількох варіантів відповідей — «питання-меню» (не альтернативні);

— напіввідкриті — передбачають не тільки можливість скористатися однією з наведених відповідей, але й запропонувати свою;

— полярні — анкети, що виявляють стандартизований набір якостей особистості, ступінь виразності яких може бути оцінений за 4-5 бальною шкалою (уважно проаналізуйте досвід роботи учителів та оцініть рівень розвитку у них педагогічних якостей: «5» — якість притаманна вчителю вищою мірою; «4» — помітно виражена; «3» — мало виражена; «2» — не виражена; «0» — не вдалося її виявити).

— прямі, коли зміст запитань і об'єкт інтересу збігаються (Чому Ви обрали педагогічну професію?);

— непрямі, коли зміст запитань та об'єкт інтересу дослідника різні (З ким із своїх товаришів Ви б хотіли сидіти за партою?).

За функціями питання анкети поділяють на: основні (спрямовані на збір інформації про зміст досліджуваного явища), неосновні (запитання-фільтри, спрямовані на з'ясування основного запитання, перевірку щирості відповідей).

Підвищенню достовірності служить і забезпечення можливості учневі ухилитися від відповіді, дати невизначену відповідь. Для цього в анкеті передбачають такі варіанти відповідей: «мені важко відповісти», «буває по-різному» тощо. Важливо, щоб запитання не мали у своїх формулюваннях явних або неявних підказок. При формулюванні оціночних запитань і варіантів відповідей обов'язково стежать за збалансованістю позитивних і негативних суджень.

При створенні анкети важливо щоб: питання точно характеризували явище, а очікувані відповіді на них були достовірними; питання були як прямими, так і непрямими, як закритими, так і відкритими; вони не містили підказок, а також неоднозначного розуміння їх змісту; давали достатній простір для відповідей; містили контрольні комбінації: прямі, опосередковані запитання, особисті, безособові запитання; передбачали попередню перевірку ступеня розуміння запитань на невеликій кількості учнів і коригування змісту анкети.

Надійність даних анкетного опитування перевіряють повторним опитуванням за тією ж процедурою тих самих осіб (визначається стійкість інформації), а також контролем даних анкетного опитування за допомогою інших методів.

Перевага анкетування в тому, що воно є порівняно економним методом збору даних, дає змогу їх аналізувати й обробляти за допомогою статистики. Особливо ефективний цей метод при масових опитуваннях.

2.2 Порівняльна таблиця проблем соціалізації сільської та міської молоді

Критерій	Міська молодь	Сільська молодь	Проблеми соціалізації
Кількість людей, які відповіли на питання анкети	25 дівчат, 25 хлопців місто Севастополь, Сімферополь	30 дівчат, 20 хлопці Джанкойський район, село Майське,Ближнє, селище Азовське	Велика різниця у кількості жителів, контактів між ними, засобів і шляхів самоствердження та самореалізування.
Вік	від 19 до 28	від 15 до 28	Кризовий «перехідний вік», становлення особи, самовизначення, зміна місця мешкання у зв'язку з вибором місця вчення, зміна місця проживання
Місце проживання	Квартира у багатоповерховому будинку	Власний дім	У власному домі велика прилягаюча територія, господарство, звідси і відповідальність, більш розвинені навички праці у молоді, походженням з сіл та селищ. У квартирі-обмеження дій, зважаючи на інтереси сусідів, право на спокій. Саме тому молодь міста достатньо добре контролює власні емоції, імпульси або ж подавляє їх, створюючи власні комплекси, незгоди, негаразди.
Наявність домашніх тварин, догляд за ними	«Домашні улюбленці»(Катя, 19) 19 дівчини і 13 хлопців на це питання відповіли: «Немає»	Домашня худоба: птахи, тварини, крупна і дрібна рогата худоба. Годування, догляд за ними. Прибирання у будинку, готування їжі	Однозначно, молодь села більш пристосована до праці на землі. Молодь міста в деяких випадках навіть уяви не має, як доглядати чи що саме їсть та чи інша домашня тваринка.
Садова ділянка, город	У декількох є дачі розміром від 1 до 4 соток, але молоді люди відношення до обробки не мають.	Від 5 до 10 соток, Відношення до обробки, поливу рослин, які ростуть там мають 25 дівчат і 18 хлопців	Сільська молодь більш адаптована до праці на землі, більш споріднена з природою, але натомість відірвана від технічного прогресу. Міська молодь не має практики оброблення земельної ділянки, це становить проблему соціалізації, яка зумовлюється психологічною та фізичною непідготовленістю підлітків і молоді міста до роботи на землі.
Склад родини	1(Катя,19); 2(Наташа,28); 2(Юля,19); 2(Олена,19); 1(Ільяс,24) інші результати більш-менш однотипні до наведених вище	4(Вова,16); 4(Христина,15); 3(Ельнара,28); 3(Артем, 19) інші результати більш-менш однотипні до наведених вище	Міські сім’ї мають частіш всього 1-2 дитини, що, власне, відображається на її поведінці, одній дитині в родині знайомі такі якості як егоїзм, використовування батьківської любові, надмінність, що ускладнює процес соціалізації у майбутньому. У сільський місцевості поширені багатодітні сім’ї, це дає дитині шанс ще змалку вчитися контактувати зі своїми братами і сестрами, шукати шляхи, підходи, теми спілкування. Володіючи такою практикою, їй легше, ніж міській, буде влитися в новий колектив дитячого садочку, школи, інституту, робочий колектив.
Самостійність (готування їжі, домашні клопоти)	«Макарони, яєчню»(Олена,19); «Долма, плов, лагман»(Ільяс,24); «Мівіну» вмію з пакетика вийняти і окропом залити»(Рустем, 23); «Олів’є!»(Вова,23); «Яєчню з приправами»(Женя,22)	«Піроги вмію готувати, хліб, піцу»(Яна,16); «Борщ полюбляю, самсу»(Ельнара, 28); «Курку по-пекінськи»(Юля, 15); «Різні страви з тіста»(Оксана,22); «Торт дуже смачний вмію»(Віка,19); «Омлет, коли дуже голодний. І плов, якщо свято»(Вова,16)	Молодь з села ніколи не помре з голоду, бо вміє готувати і досить не вередлива у виборі їжі. Звідси і більш широкий контакт з оточуючими: обмін рецептами, власні премудрості, секрети приготування. З горожанами складніше: їх овочі ростуть на полицях в супермаркетах, молоко ніяк не зв’язане з коровою, пакетик з чимось неймовірним і не схожим на їстівне в мікрохвильовій печі за 2 хвилини перетворюється на вироб кулінарного мистецтва.
Місце навчання, майбутня професія	«Інститут. Через з роки буду педагогом»(Олена,19); «В інституті вчуся на бухгалтера»(Наташа,28); «Фінансист я майбутній»(Женя, 22); «Навчаюсь у Сімферополі і через 1,5 року буду комп’ютерним інженером»(Володимир, 23)	Азовський НВК – 1 хлопець і 2 дівчини, «Майський НВК»(Христина, 15); «Технікум. Буду юристом»(Віка,19); «Гімназія. Стану людиною»(Аня,16); «Університет. Філологом англійської мови»(Наташа,20)	У селі більш обмежений вибір закладів освіти. Менталітет села недооцінює власні можливості і тому страждає від заниженої самооцінки. Випускники шкіл частіш йдуть не до ВНЗ, а до технікумів, ПТУ, обираючи більш доступні види професій: кухар, слюсар, автомеханік, маляр, тощо. Парадокс: саме такі професії мають попит на ринку праці. Молодь міста буквально поголовно проривається в ряди студентів ВНЗ, чим престижніших, тим краще, і саме це сприяє знаходженню у «вищих» колах суспільства, виховує в них риси аристократизму, інтелігенції, і звісно, це заважає їм знайти шляхи пересічення з однолітками статусом нижче.
Місце роботи, мета.	«Працюю вчителем, бо обожнюю дітей»(Олена,19); «Працюю вчителем, бо мені подобається працювати і мати власні гроші»(Катя,19); «Аналітиком працюю 9 годин в день»(Олена,22); «Я власний підприємець і займаюся всім, що пов’язано з комп’ютерною мережею»(Женя,22)	«Слюсар. Мені подобається»(Ар-тем,19); «Фельдшер у відділі швидкої допомоги»(Оксана,22); «Медичним працівником. Треба годувати двох дітей»(Ельнара,28); «Вчителем і педагогічним організатором, бо працювати повинні усі люди»(Наташа,20)	Місто надає молоді більш широкий вибір місць роботи, а звідси – і більший вибір шляхів самоствердження, самореалізації, в забезпечених сім’ях діти працюють на низькооплачуваних, але цікавих та креативних роботах, бо це викликає задоволення і заробіток, як таковий не має значення. Молодь в селі працює там, де є, і за те, що заплатять. Робота зазвичай важка і платять небагато, але обирати не доводиться. Робочих місць малувато, кандидатів на них багато, тому про креативні ідеї і кардинальні зміни навіть не замислюються. Це такий образ тихого слухняного працівника, якому буде достатньо важко в галасливому колективі, наприклад, рекламної фірми, де лідер «рухає вгору» неординарно мислячих кандидатів.
Проведення дозвілля	«Відпочиваю разом з друзями у місті»(Олена,19); «Відпочиваю, наприклад, у клубах «Papillon»,Coctail-hall «В облаках»,загалом, веселі культурні місця»(Юля,19); «Їду в місто, зустрічаюсь з друзями»(Олена, 22); «Проводжу час с коханою людиною»(Вова, 23)	«Відпочиваю» (Оксана,22); «Готую обід для родини»(Ельнара, 28) «Спілкуюсь з родиною»(Наташа, 20)	Дозвілля молодь міста проводить ну дуже активно, і в цьому, безперечно дає фору селянам. Починаючи від різноманіття представників субкультур, закінчуючи власними маленькими музикальними гуртками, молодь міста дуже швидко знаходить спільну мову з самими різними індивідами. Маючи менший поріг сором’язливості вони можуть легко вливатися в групи, пробувати себе в різному, легко виходити із таких організацій. Представники ж сільської молоді досить нерішучі, і в силу свого виховання уникають осуду оточуючих. Це заважає їм навіть наближатися до представників субкультур, що звісно, відображається на засвоєнні та відтворенні культури.
Користування суспільним транспортом	Кожен день, по декілька раз.	Дуже рідко,1 – 3р. на місяць	Представники міста більш комунікативні, звикли до швидкості міста, постійного руху. Це залишає слід і в спілкуванні з іншими. Розмови горожан насичені, яскраві, швидкі, часто змінювані. Сільське життя більш розмірене, спокійне, врівноважене. Контактів мало, але вони більш стійкі.
Кількість контактів у записній книжці мобільного телефону, з них постійне спілкування з групою в…	120/30(Олена,19); 200/35(Женя,22); 70/40(Ільяс,24);	35/10(Артем,19); 60/10(Вова,16); 30/5(Аня,16); 80/25(Оксана,22);	Міська молодь надає перевагу заочному спілкуванні, що порушує процес набуття досвіду прямого контакту з людьми. Сільська молодь має прямий контакт спілкування, але з обмеженою кількістю людей, що гальмує процес саморозвитку та самореалізації.
Хобі	«Граємо з друзями на музичних інструментах «фанк» по вихіднім на головній площі міста»(Юля,19); «Футбольний фанат, шаленію від галасу трибун»(Ільяс,24); «Працюю з комп’ютером, ходжу до фітнес-центру, 3 рази в місяць відвідую басейн»(Женя,22)	«Люблю танцювати»(Віка, 19) «Футбол, музика»(Оксана, 22); «Мозкувати над кросвордами»(Наташа,20); «Туристичний гурток»(Христина, 15); «Бодібілдінг»(Ар-тем,19); «Футбол та тренажери»(Вова, 16)	Почнемо ось з чого: вибір у сільській місцевості гуртків значно менший, підлітки та молодь самі шукають собі заняття. Усі гуртки може і засновані на гуманістичних початках, але теж залежать від матеріальної бази. Не кожен студент чи учень зможе собі це дозволити, тому більшість про них тільки чують. Раз не беруть участі, значить, їм важче буде пристосуватися до режиму певного міського кружка за незнанням правил, специфіки та й загалом, ролі своїй у цій справі.
Проведення вільного часу	«Відпочиваю у нічному клубі "Премьер", бо там діє dress code та face control, безпечно, гарно, стильно, вишукано. Витрачаю близько 300 грн.»(Ільяс, 24); «Просто в захваті від арт-кафе «Мадам ШоКо», я там постійний клієнт»(Женя,22); «STUDIO 41», бо цей клуб заслужено вважається одним з самих епатажних у Криму. Це вже не місце відпочинку, це стиль життя. Залишаю там від 150 до 500 грн.»(Вова,23); «Ніколи не забуваю про "Турбину" у торгівельному центрі «Мусон», бо це боулінг-клуб на 18 доріжок!»(Рустем, 23); «У самому центрі міста знаходиться бар "Qbar", він відрізняється від інших затишком і спокоєм, у той же час за склом – галаслива вулиця ділового кварталу» (Наташа,28); «"Ringo Star", кофейня "Greenwich", «Баркас»(Олена,22)	«У нашому сільському діско-барі,збираюсь туди дуже довго, накладаю яскравий макіяж, витрачаю від 20 до 100 грн.»(Віка,19); «Зустрічаюсь з друзями у кафе «Хортиця», надаю перевагу класичному стилю, витрачаю близько 100 грн.»(Оксана,22); «У більярдному залі,одягаю короткі спідниці, витрачаю з кошт все, що маю, бо живу одним днем.»(Аня,16)	З місцевою молоддю все більш-менш зрозуміло: звикли вони до гарного сервісу, до космічних цін, постійного обслуговування, але якщо відправити їх у село, то будуть вони нудьгувати і скаржитись на відсутність вражаючих закладів. По сільських дорогах не дуже зручно ходити на шпильці, та й почуття власної гідності не дозволить спілкуватися з тими, хто приходить в кросівках. Пірнути з головою молоді міста в таку атмосферу, м’яко кажучи, важко. На відміну від міста, де як не крок, так клуб чи бар, де можна легко визначитися з можливостями власних витрат і вибрати заклад «по кишені» і спілкуватися там собі на здоров’я, соціалізуватися, в селі вибір зовсім небагатий – діско-бар, кафе, більярд - кафе. І це ледь не єдині місця, де водночас збирається уся молодь району, нехай і один раз у тиждень. Стає зрозумілим, чому дівчата так розфарбовуються і одягаються. Незвиклі до нічного життя, вони, вже після дванадцятої ночі мружать очі і про соціалізацію і мови не йде. Звісно, це і фінансова сторона: чи більш коштів ти залишаєш за ніч, тим більший твій авторитет. А чим більший авторитет, тим більш зв’язків і охочих стати твоїми «вірними друзями», внаслідок цього зростає впевненість і самооцінка, що не аби як відобразиться на майбутній соціалізації десь у великому місті.
Наявність комп’ютера вдома, кабельного ТБ.	У 50 є комп’ютер, у 36 – кабельне ТБ.	У 18 вдома є комп’ютер, кабельне ТБ є у 7.	Закинь селян у місто, дай їм ноутбуки, і вони потроху почнуть ними оволодівати. Такий самий експеримент: молодих людей міст відправимо у село і відберемо комп’ютери – справа закінчиться істерикою…
Значення Інтернета у житті	«Користуюсь кожен день, бо «Нет» замінює телевізор»(Рустем,23); «16 годин на добу»(Ільяс,24); «24 години на добу, бо це ще й моя робота»(Женя,22); «5 раз на тиждень, залежить від бажання»(Вова,23); «Дуже часто»(Катя,19); «Складно чітко відокремити години роботи в Інтернеті, та й загалом, працює він у мене вдома 24 години на добу,7 днів на тиждень»(Наташа, 28);	«Сиджу в Неті кожен день, бо там багато цікавого»(Вова,16); ще у 3 підключений Інтернет, найпоширеніші відповіді «качаю музику, дивлюсь картинки, відео, фільми».	Переваг Інтернету не дорахуєшся. Але є і недоліки. Дуже багато недоліків. Горожани, завдяки Інтернету, більш комунікабельні і легше йдуть на контакт,знаходять відповіді на питання, що їх хвилюють. Але вседозволеність у мережі підриває виховання. Потік інформації такий великий, що за комп’ютером вони проводять буквально усі вечори, вільні від робочого часу. Смайли, картинки, символи замінюють живе людське товариство, тим більш, що у таких поширених на сьогодення соціальних мережах, у людей не буває поганого настрою. А якщо і буває, то навколо великій вибір для спілкування. Сільська молодь Інтернет майже не використовує. Це, звісно, мінус. Але у них більше часу на живе спілкування, прямий контакт. Це практика, досвід, що позитивно впливає на подальше спілкування і соціалізацію в тому числі.
Відвідування культурних місць(кіно, театр) та місць догляду за зовнішністю(салони, перукарні)	Кінотеатри відвідують усі з опитуваних. Найпоширеніші: «Москва», «Росія», «Победа». Театри відвідують 2 людини: «Театр ім. Луначарського». Про перукарні хлопці не забувають 2 рази на місяць, дівчата згадують про фітнес, пілатес, йогу, SPA-салони, кімнати для релаксу.	Суспільне «Ні» щодо кінотеатрів, театрів. Перукарні відвідують від 1 до 2 раз в місяць, інші місця догляду не знайомі.	Знов таки, все впирається в матеріальну базу. У селян відсутня жага до шику та красивого життя, вони навіть його лякаються. Жителів міста матеріальна база майже не лякає, бо вона є насамперед. Вони знають, що надягти на світські раути, коктейльні вечоринки, у чому піти в ресторани, театри тощо. Якщо поміняти одне одного місцями, то перші будуть почувати себе відірваними від культури, а інші будуть ніяковіти, наче не в своїй тарілці.
Благодійність	«Це допомога малозабезпеченим сім’ям, людям, тваринам»(Олена, 19); «Це добре, людям потрібно допомагати»(Юля, 19)	«Це допомога іншим людям»(Яна,16); «Це дуже добре і шляхетно»(Наташа, 20)	Молодь села вряд чи віддасть потом зароблену копійку у фонд, наприклад, соціальної допомоги людям з обмеженими функціями. Їхнє виховання складається таким чином, що не дозволяє розкидувати гроші направо і наліво, навіть якщо це – благодійність.
Волонтерство та участь у соціальних організаціях	«Маю бажання приймати участь»(Женя,22); «Не приймаю участі, але хотілося б»(Юля,19); «Є бажання допомагати»(Оле-на,19)	Не зацікавило жодного з учасників анкетування	«Це несерйозно!» - відповість вам будь-хто, народжений у селі: «Займатися справами безкоштовно!» Вони соціально не готові на таки вчинки. Міська молодь простіше реагує на такі залучення к проблемам інших людей. Знову ж, матеріальна сторона.
Мрія, віра у її здійснення	«Стати вченим робітником інституту або відділу освіти»(Катя,19); «Мрію подорожувати і хочу відвідати багато гарних місць»(Олена,19); «Мрію бути щасливою і свято в це вірю!»(Юля,19); «Знайти добре фінансовану роботу і одружитися»(Женя,22); «Мрію жити в Швейцарії, але смутно в це вірю, бо не та влада в Криму»(Рустем,23)	«Мати гарну роботу і заробити на машину»(Віка,19); «Придбати великий будинок»(Ельнара, 28); «Вийти заміж за заможного, гарного,сильного хлопця і ніколи не працювати»(Аня, 16); «Скоріш закінчити школу і поїхати вчитися до міста»(Юля,15); «Я реаліст»(Оксана, 22); «Злітати в Париж»(Наташа, 20); «Стати студентом ВНЗу»(Вова,16); «Стати далекобійником»(Артем,19)	Мрії молоді схожі, бо це притаманно вікові. Але все ж таки є в них відмінності. Мрії тих, хто живе в сільській місцевості більш приземлені і ближчі до реалій життя. Мріють про гарну роботу, власний будинок, стати студентом престижного університету. Мрії людей міст більш абстрактні і мало пов’язані з реальністю. «Хочу, щоб не було зла», «Мрію врятувати весь світ», «Хочу бути щасливою» - це саме ті приклади мрій. Як це впливає на соціалізацію? Дуже просто. Є, наприклад, установка: хочу придбати авто. Вона конкретна і реальна, тому за словом підуть дії: знайомства з людьми, які професійно пов’язані з куплею-продажем авто. Таким людям буде цікаво спілкуватись одне з одним, бо вони обидва зацікавлені в цьому. Будь-яке спілкування вчить, тому людина, яка хоче придбати авто мало-помалу буде більш впевнено почувати себе в колах автолюбителів, що в майбутньому дасть їй (людині) змогу таки здійснити свою заповітну мрію.
Проблеми	«Відсутність робочих місць і попиту на молодих працівників»(Рустем,23); «Немає свого житла»(Ільяс,24); «Проблема працевлаштування! Але все можливо, якщо чітко рухатись до цілі»(Женя,22); «Проблеми є у кожного»(Наташа, 28); «Я працюю над своїм жахливим характером»(Оле-на,19); «Не вистачає терпіння на важливі справи»(Катя,19)	«Є проблеми на власному фронті, але я про це не розповідатиму»(Аня,16); «В основному в матеріальному плані»(Віка,19); Всі інші запевнили, що в них проблем немає.	Проблеми села: відсутність інтересу влади та громади до розвитку та становленню, відновленню сил працевіддачі села, відсутність мобільності у вирішені важливих питань щодо існування, захисту жителів,гідного відшкодування тяжкої фізичної праці. Звиклі до певного специфічного розпорядку дня, їм буде важко знайти себе у режимі міста, де рух продовжується 24 години на добу. Проблема соціалізації міських жителів зумовлена більш фізично легкою працею та більшими матеріальними витратами. Загалом, і ті, і ті за умови змінених місць проживання буду почувати себе відрізаними від свого соціального кола, що спричинятиме почуття незрозумілості, відокремленості, самотності тощо.
Ідеал людини, якості, які ціную в ній	«Доброта, розуміння, піклування»(Катя, 19); «Відвертість, чесність, цікавість»(Олена, 19); «Чесність та ніжність»(Юля,19); «Тверезий погляд на життя,оптимізм»(Наташа,28); «Відвага, щирість, твердість духу»(Вова,23); «Розуміння, сприйняття чужих проблем, підтримка, серйозність намірів,відповідальність»(Женя,22); «Розум, почуття гумору,вимогливість до себе та оточуючих»(Ільяс,24); «Гуманізм, людяність…а загалом це мій батько»(Рустем,23)	«Блондин з голубими очима/Гарнюня та сексапільний хлопець»(Віка,19); «Самостійні чоловіки, які з нічого можуть зробить цукерку/вірність, відповідальність» (Ельнара,28); «Аби мене кохав/розуміння, довіра, доброта»(Аня,16); «Добрий, гарний,сильний» (Юля,15); «Аби чесним був»(Оксана,22); «Мій ідеал-мій коханий. І ціную я в ньому те, що він кохає мене такою, яка я є»(Наташа,20); «Розум,красоту, фігуру»(Артем,19); «Виховання»(Вова, 16)	Радію, що прості людські цінності не втрачаються в швидкому русі буденного життя. Розглянемо на прикладі дівчат. Міські баришні більш вимогливі до людей, немало важливу роль грає матеріальне забезпечення, статус, зовнішня краса. Їм потрібна романтика, шалені витівки і таке інше. Звідси і проблема соціалізації номер один: не співпадіння бажаного і отриманого. На відміну від міста, село бере що є, бо обирати не доводиться і робить з цього те,що хоче бачити. Але рідко виходить щось більш-менш пристойне. Хлопці на селі не проти вжити нецензурні вирази і навіть не раз на день. Грубість, тільки практичний склад розуму це проблема щодо села. Вони не такі зваблені в ділах амурних, як хлопці міст, навчені пресловутим Інтернетом, доступом ЗМІ. В місті їм важче буде знайти споріднену душу, бо щоб зрозуміти його одразу, треба знати психологію сіл та селищ та мати не абияке терпіння.
Матеріальна забезпеченість людини, з якою я зв’яжу власне життя…	«Ні, у кожного бувають не дуже добрі періоди в житті»(Рустем,23); «Вважаю, що основну суму вкладень повинен зароблять чоловік»(Женя,22); «Я збираюся сім’ю будувати, а не бізнес!»(Вова,23); «Так, важливо. Щоб ми могли жити і ні в чому собі не відмовляти, змогли забезпечити дітей»(Олена,19); «Тягнути сім’ю – не жіноча робота»(Катя,19)	«Не має для мене значення»(Артем, 19); 6 дівчат і 1 хлопець наголосили на тому, що чим більшим буде заробіток, тим краще.	Висновки просяться самі собою: для селян важливо, щоб партнер був забезпеченим. Це обумовлюється найскладнішим та найсильнішим інстинктом: виживання. Обрати, наприклад, дівчині з села кандидата із міста буде досить складно, тому що вона не зрозуміє сучасних нетрадиційних угруповань. Їй потрібен класичний стиль сімейного ладу, де чоловік є господарем, головою і головним годувальником в родині. Для дівчини міста матеріальна забезпеченість теж важлива, але не так категорично. Звідси, і кандидатів в партнери у них стає більше. Але і тут нюанс: натомість їй потрібні красиві відносини, і не кожен хлопець з села може їх забезпечити.
Ідея цивільного шлюбу для мене…	Усі дівчата і хлопці одноголосно висловилися «за».	16 хлопців – «за» цивільний шлюб, 26 дівчат – «проти».	Щось нове не завжди хороше. Чи хороше, але не завжди. Консерватизм переконань чи модерновий погляд?
Плюси чи мінуси цивільного шлюбу	«Навколо свадьби забагато галасу»(Рустем,23); «Перевірено на собі. Дуже добре»(Ільяс,24); «Перед реєстрацією шлюбу необхідно зрозуміти, наскільки все серйозно. Цивільний шлюб дає таку можливість.»(Женя,22); «Дуже добрий засіб перевірити стосунки»(Вова, 22) «Це можливість впізнати одне одного краще. Чи виграти час, щоб назбирати гроші на весілля»(Олена,19); «А чому б і не придивитися?»(Катя,19)	«Якщо люди кохають одне одного, то штамп в паспорті вже не важливий»(Артем, 19); «Ця ідея не співпадає з моєю точкою зору»(Віка,19); «Не хочу бути матір’ю-одиначкою»(Ель-нара,28); «Це несерйозно»(Яна, 16); «З милим рай і в шалаші, і навіть без одруження»(Ната-ша,20); «Просто підтримую і все»(Вова,16)	Спробуй-ка дівчина з села пожити цивільним шлюбом з хлопцем! Це ганьба, сором, розпуста! Саме цьому жодна така дівчина ніколи не згодиться на цивільний шлюб, навіть у місті, де навіть сусіди по дробиній площадці бувають не знайомі. Її психологія, виховання, переконання не дозволять їй переступити через себе. На противагу, у місті ідеї цивільного шлюбу набули не абиякий розмах і отримали підтримку від молоді. Відсутність відповідальності, певних ролей у сім’ї загалом влаштовує молодь міста, яка не розуміє, наскільки серйозний крок створення сім’ї. Але вона простіше підходить до вирішення подібних питань, і саме тому статтєво-рольова соціалізація проходить швидше, ніж з’являється штамп у паспорті.

Таким чином, сьогодні перед українською молоддю відкриваються можливості самостійної інтерпретації соціальної дійсності і вибору способів дій, стилю життя, які є, на її думку, найбільш адекватні суспільним змінам. У політичній сфері молодь здатна здійснити значну підтримку новообраного політичного курсу, сприйняти демократичні цінності з урахуванням власних національно унікальних традицій, виступити не тільки об’єктом, але й активним суб’єктом політики.

Характеризуючи місце і роль сільської молоді в соціальній структурі суспільства, слід брати до уваги, що їх визначають дві групи чинників: соціально-економічні та природно-історичні.

Соціально-економічні чинники охоплюють тип соціально-економічної системи, стан і рівень її розвитку, співвідношення питомої ваги аграрного і промислового секторів народного господарства, тип політичної системи і загальний рівень розвитку культури суспільства. При цьому в межах однієї соціально-економічної системи характер рольових функцій молоді може істотно змінюватися. Так, за перехідних умов, а також за соціально-економічної нестабільності будь-яка система відводить молоді авангардну роль, спрямовану на здійснення соціально-економічних перетворень, політичні сили змагаються за прихильність і підтримку молоді й прагнуть повести її в потрібному їм напрямі. Утім, за умов стабільного суспільства роль молоді зводиться, головним чином, до засвоєння й відтворення соціального досвіду, нагромадженого попередніми поколіннями.

Такі само критерії із певними корективами ми можемо застосувати до місця молоді і зокрема сільської в суспільстві. Внутрішньо нестабільне суспільство стимулює соціальні переміщення молоді, її міграції, незважаючи на спроби владних структур стабілізувати ситуацію (пригадаймо державні програми стосовно сільської молоді).

По-іншому впливають на роль і місце сільської молоді природно-історичні чинники. Її вікова та поселенська належність особливим чином стабілізує динамічний процес вростання в трансформаційні економічні та соціальні відносини. Матеріал, наведений у дисертації, дає підстави стверджувати, що вікова і поселенська належність сільської молоді є найважливішою складовою її вихідної соціальної матриці, котра, поряд з іншими розглянутими вище чинниками, визначає роль і місце цієї групи в суспільстві.

Отже, сільська молодь належить до соціальних утворень, що формуються й функціонують під впливом природно-історичних чинників інтеграційного характеру. Проте під впливом соціально-економічних умов макро- і мікрохарактеру складається її внутрішня соціальна стратифікованість. [№ 17, с. 206-214] За своїми віковими характеристиками сільська молодь за сучасних умов в цілому ідентична молоді взагалі й містить у своєму складі головні вікові когорти з властивими їм особливостями етапів самовизначення. Але за якісними характеристиками процесів соціалізації та професіоналізації сільська молодь відрізняється від міської обмеженішими стартовими умовами соціальної та професійної мобільності; зазвичай більш раннім залученням до продуктивної виробничої діяльності, нижчим за якісними показниками рівнем освіти тощо.

Ознаками, що надають сільській молоді якісної визначеності, зокрема, є:

а) належність до сталої поселенської структури сільського типу, до сільського соціуму, які створюють умови формування специфічного, якісно визначеного способу життя;

б) участь, безпосередня або потенційна, в особливому різновиді діяльності, який узагальнено визначається як “сільськогосподарське виробництво”, або в інших різновидах діяльності, що прямо чи опосередковано забезпечують процес виробництва сільськогосподарської продукції;

в) включенiсть до системи економічних відносин, характерних для аграрного сектору економіки та його конкретних об’єктів;

г) особливості процесів соціалізації та професіоналізації, і, таким чином, особливості набуття відповідного соціального статусу.

Суттєвий вплив на зміни соціального портрета сільської молоді справляє її економічне становище, зумовлене загальною соціально-економічною кризою суспільства. Так, соціально-професійні орієнтації молодших груп сільської молоді від акцентування соціальної значущості й змістового аспекту обраної професії деформуються до орієнтацій на суто “інструментальні”, тобто матеріальні можливості професії, а оцінювання місця роботи в розумінні молоді схиляється в бік “заробляння грошей”. Цей чинник спрацьовує й у плані поселенських орієнтацій. Якщо раніше сільська молодь орієнтувалась на місто з метою розширення діапазону застосування особистісних можливостей, то зараз місто розцінюється як осередок, в умовах якого легше вижити.

Невизначеність напрямків розвитку суспільства викликає у частини сільської молоді невіру в майбутнє, применшення ролі держави у формуванні системи соціальних відносин та забезпеченні нормальних умов життя. Найрадикальніші елементи молоді стають носіями девіантної поведінки, але найпоширенішою реакцією на політичні колізії є соціальна апатія.

Незважаючи на колізії, характерні для суспільства, що трансформується, сільське суспільство вводить сільську молодь у своєрідну, набагато більше, ніж у місті, персоніфіковану систему суспільних відносин. Сільський соціум виконує функції своєрідного соціокультурного мікроклімату, в якому відбувається формування ціннісних і соціально-професійних орієнтацій молоді. Сільська громада значною мірою виконує нормативно-контролювальні функції, визначаючи соціально прийнятні норми поведінки й мобільності молоді. Зрештою, сільська спільнота формує у молоді села доволі усталені навички життєвого укладу. [№ 18, с. 304-312]

Проблеми соціалізації молоді міста зумовлюються в такій послідовності:

a) проживання в квартирі не дає можливості повністю витрачувати свої емоції, координувати дії, подавлювати їх, внаслідок цього – депресії, стреси, почуття невдоволеності, під контролю.

b) швидкість життя в місті у декілька разів перевищує швидкість життя у селі, тому жителі повинні пристосовуватися до прискорених інтелектуальних процесів, реакцій, дій тощо.

c) матеріальні витрати, які можна дозволити собі, проживаючи у місті, стимулюють до бажання поласувати забороненим і кинутися у крайнощі.

d) розвинені технології знайшли своє використання у місті, але при цьому витіснили людську фізичну працю.

e) соціальні мережі - Інтернет, вже здається, зовсім не використовують свою соціальну функцію, лише функцію комунікацій. Серед безкорисних знайомств, яскравих видео-роликів, блуканню по сайтах у пошуках того, що розфарбує цим вечором твоє сіре існування, молодь зовсім не помічає витраченого часу.

f) насичена культурна програма по вечорах, нічне життя створює особливий візерунок у психіці молоді, змінює стереотипи, руйнує ідеали, які були створені у підлітковому віці, дитинстві.

g) маючи великій вибір у обиранні місць навчання, роботи, міська молодь обирає більш творчі спеціальності і професії, але не завжди реалізує себе, або ж знаходить шляхи реалізації.

h) відвідування перукарень, салонів краси, фітнес-клубів, SPA-салонів, клубів аромотерапії та інших таких закладів змушує пильно відстежувати рухи моди.

Проблема полягає в тому, що нині мода націлена не на скромність, целомудріє, інші людські цінності, а зовсім на протилежне.

Таким чином, проблеми соціалізації сільської та міської молоді є в чомусь споріднені, в чомусь мають розбіжності. Їх вивчення дасть змогу детальніше розібратися в нюансах адаптації людини до нового середовища.