Екоелементи

Екоелемент – це група біотипів у середині екотипічної популяції, які мають загальні пристосувальні власти­вості, існування і чисельність якої підтримується і регулюється добором: останнім спрямовується процес виникнення, формування, мінливості та еволюції екоелементів".

Екоелементи – це первинні, одні з найпримітивніших групових утворень у межах популяції, з якими оперує відбір і формують­ся вони незалежно від способу відтворення. Екоелементи дуже неоднорідні за біотипічним складом, і кожний з них складається з одного або кількох біотипів. Крім того, вони відрізняються рядом пристосувальних ознак, набутих за певних умов середовища, при­чому пристосування в них може бути стабільним або лабільним. Екоелементи характеризуються такими ознаками:

Ø вони не мають свого ареалу;

Ø трапляються в популяції разом з іншими екоелементами;

Ø є зачатками нових екотипів;

Ø здатні відокремлюватися від складних популяцій, утворювати специфічні екотипи та самовідтворюватися.

Найхарактернішою ознакою екоелемента є наявність нерозщеплюваного комплексу ознак, ус­падкованих як єдине ціле і зв'язаних домінуючим генетичним ком­плексом. Завдяки цьому екоелемент виходить із популяції і ство­рює нову самостійну форму. Прикладом екоелементів є прямосто­яча, розпростерта і проміжна форми конюшини гібридної (Trifolium hybridum), яка росла на відкритій ділянці і в рослинному угрупован­ні. Розвиток такого типу рослин часто спостерігається в рослин­них угрупованнях, особливо тих, які сформувалися у різних еколого-ценотичних умовах. Нерідко такі відміни помітні і в тих фітоценозах, де рослини нерівномірно розвиваються внаслідок нерівно­мірного розміщення їх, а також залежно від комплексності рослин­ного покриву. Такі відміни часто трапляються в одній популяції, вони досить стабільні і не змінюють свого фенотипу в численних геопунктах.

Наявність самостійних екоелементів усередині популяції може бути спричинена:

Ø територіальною,

Ø біологічною,

Ø фізіологічною,

Ø гене­тичною ізоляцією.

Територіальна ізоляція екоелементів виникає, коли на території, зайнятій популяцією існують якісь перешкоди (наприк­лад, високорослі трави, чагарники тощо), внаслідок чого послаб­люється взаємодія між її особинами. В цьому випадку в угрупованнях формуються мікропопуляції з іншими екологічними умовами місцезростання, що й спричинює трансформацію їх у специфіч­ні екоелементи.

Біологічна ізоляція у ценопопуляції може бути зумовлена, наприклад, дихогамією, тобто неодночасним достиганням тичинок і маточок в одній квітці.

Генетична ізоляція виникає внаслідок подвоєння кількості хро­мосом або переміщення їх в особини, які не дають потомства.

Значення екоелементів полягає в тому, що вони допомагають простежити, як відбувається пристосування популяції до викорис­тання різних екологічних ніш, краще пізнати структуру та функціо­нальну активність популяції.

Істотним є також вивчення можливостей зародження й форму­вання в різних угрупованнях та в різних видів екоелементів, з'ясу­вання подальшої зміни їх, тобто динаміки.

Дата добавления: 2014-01-04