Особистість – це соціальна якість індивіда, сукупність інтегрованих у ньому соціально значимих рис

Особистість — це інтегральна соціальна якість, яка формується у індивіда в процесі включення його в систему суспільних відносин, опанування ним матеріальних, духовних предметів людської культури, соціального досвіду Особли­вості фізичної і психічної організації індивіда — одна із умов формування особистості, але її сутність усе ж визначається соціальним середо­вищем, тобто формування особистості здійснюються під впливом біологічних і соціальних чинників

Соціальний статус – це позиція в соціальній структурі, пов’язана з іншими позиціями через систему прав і обов’язків

Необхідно розрізняти два види статусу — особистий і соціальний. Соціаль­ний статус вживається у двох значеннях — широкому і вузькому. З широким слововживанням пов'язане становище, яке людина займає об'єктивно в соціальній структурі суспільства. У вузькому смислі соціальний статус — станови­те людини, яке вона автоматично займає як представник великої соціальної групи (професійної, класової, наукової, демографічної і т. д, наприклад побутує думка, що "всі підприємці — шахраї. Тобто соціальний статус є офіційним, зафіксованим у документах. Особистісний статус — становище, яке людина займає в малій, або пер­винній групі в залежності від того, як вона оцінюється за її індивідуальними якостями. Якщо соціальний статус відіграє пріоритетну роль серед незнайо­мих, то особистісний — серед знайомих людей, які й становлять первинну, малу групу.

В залежності від того, чи займає людина певну статусну позицію завдяки наслідуваним ознакам (стать, раса, національність) або завдяки власним зусил­лям розрізняють два види статусів: статус, який приписується, і статус, який досягається. Приписаний статус не співпадає з природженим. У точному розумінні природженим є біологічно успадкований статус. Точно кажучи приписаним є соціально набутий, але однаковий назвою з природженим і приписаним статусом.

Досягнутим називається статус, який людина одержує завдяки власним зу­силлям, бажанню вільного вибору, заслугам, званню і т. д. Статус директора підприємства, комерційного банку, депутата, професора, чемпіона світу або президента країни можна, як правило, досягти застосовуючи свої знання, вміння, наполегливість, навички, завдяки величезній праці, долаючи труднощі і перешкоди на шляху досягнення мети. Спеціалісти виділяють також змішаний статус. Він має риси і приписаного і досягнутого статусів. Наприклад, звання доктора наук е досягнутим стату­сом, але пізніше воно перетворюється у приписаний, бо вважається нежиттє­вим, хоча і не наслідуваним.

Дата добавления: 2014-01-04