Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Соціальна інфраструктура регіону

 

В економічній літературі поряд із поняттям “соціальна інфраструктура”, існують поняття “соціальна сфера”, “сфера обслуговування”, “сфера соціального забезпечення” тощо. Слід підкреслити, що дані поняття в смисловому аспекті вважаються аналогічними. При цьому найбільш часто в тематичній літературі вживається поняття “соціальна інфраструктура”.

Соціальну інфраструктуру (сферу) формують дві функціонально взаємопов'язані підсистеми: матеріально побутова (житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування, внутрішня торгівля, громадське харчування) та соціально-культурна підсистема (охорона здоров'я, освіта, культура, мистецтво, життєвий рівень населення). До соціальної інфраструктури належить також така важлива галузь, як рекреація і туризм (рис. 7), що останніми десятиліттями швидко розвиваються.

Рисунок 7 - Соціальна інфраструктура

 

В соціальній інфраструктурі створюється близько 40 % валового внутрішнього продукту країни, із них 65 % у матеріально-побутових галузях, а в соціально-культурних — 35 %. В цьому секторі функціонує близько 42 % основних фондів національної економіки, зайнято близько 36 % чисельності робітників та службовців. Тому соціальна інфраструктура — суттєвий фактор економічного зростання як регіонів, так і держави в цілому.

На жаль, розвиток соціальної інфраструктури, поки що не набуває необхідних обертів. Це зумовлюється спадом виробництва, наявності тіньової економіки, зменшенням можливості державного бюджету фінансувати розвиток культури, освіти, охорони здоров’я, житлового будівництва тощо.

Галузі соціальної інфраструктури, як галузі економіки, у своєму складі мають основні елементи продуктивних сил, що становлять їх економічний потенціал — матеріально-технічну базу та трудові ресурси, відповідні організаційно-управлінські заходи тощо. При цьому наявність матеріально-технічної бази є першочерговою і обов'язковою. Ступінь зношеності підприємств соціальної інфраструктури знаходиться в межах 50-60 %, а виробничих основних фондів — близько 40-45 %.

Значне скорочення капітальних вкладень в соціальну інфраструктуру (70-75 %) також підтверджує, що її матеріально-технічна база слабо оновлюється, остання майже не модернізується за рахунок нового будівництва.

Негативні тенденції склалися і в розвитку трудоресурсного забезпечення соціальної інфраструктури. Порівняно з 1990 роком в сфері обслуговування значно скоротилася кількість працюючого населення, знизилася також професійна підготовка зайнятих у цій сфері. Перший показник має пряме відношення до якості і культури наданих послуг, оскільки він залежить від кількості трудових ресурсів, які їх здійснюють. Другий-відтік із галузі кваліфікованих працівників, переважно молодого і середнього віку.

Катастрофічне падіння економічного потенціалу (на 60-70 %) є основною причиною зменшення обсягу надання населенню різного виду платних послуг. В тім, поряд з об'єктивними чинниками такого падіння (безробіття, зниження життєвого рівня населення), в регіонах країни відмічається тенденція низького рівня використання економічного потенціалу соціальної інфраструктури. Разом з тим в регіонах країни спостерігається зрушення певних показників соціальної сфери порівняно із загальнодержавними в бік соціально-орієнтованої економіки.

Значення соціальної інфраструктури особливо велике в плані переходу регіонів на засади екологічно-збалансованого розвитку економіки, фундаментальною основою якого залишається освіта, наука, культура. Тому створення умов для інтелектуального, духовного і фізичного розвитку громадян є однією з основних функцій держави і регіонів.

 

Питання для самоконтролю

 

1. В чому полягає сутність поняття «регіон»?

2. Які складові елементи входять до регіону, опишіть кожен з них?

3. Що таке галузева структура регіону?

4. Що таке функціональна структура регіону?

5. Що таке містоутворююча галузь у регіоні?

6. Як класифікуються галузі виробництва за ознакою ефективності розміщення?

7. Як класифікуються галузі виробництва за ознакою послідовності переробки первинних продуктів?

8. Що таке соціальна інфраструктура території, її складові?


План семінарського заняття

 

1. Предмет і основні категорії соціології праці та управління.

2. Соціально-трудові відносини та процеси. Праця як соціальний базовий процес.

3. Трудова мотивація. Ставлення до праці, його чинники та показники.

4. Сутність процесу соціального управління.

5. Керівництво: методи та стиль.

6. Управлінська структура організації.

 

Теми рефератів

 

1. Історія соціології праці та управління.

2. Проблеми формування трудової мотивації в сучасних умовах.

3. Трудові організації у ринкових умовах.

 

Література

 

1. Дикарева А. А., Мирская М. И. Социология труда: Учеб. пособие. — М., 1989.

2. Дворецкая Г. В., Махнорылов В. П. Социология труда: Учеб. пособие. — К., 1990.

3. Кравченко А. И. Социология труда в ХХ веке: Историко-критический очерк. — М., 1987.

4. Полторах В. А. Соціологія: Основи соціології праці та управління. — К., 1992.

5. Социология труда: Учебник / Под ред. Н. И. Дряхлова, А. И. Кравченко, В. В. Щербины. — М., 1993.

6. Кравченко В. И. Прикладная социология и менеджмент. — М., 1985.

7. Соціологія праці та управління: Термінологічний словник-довідник / Відп. ред. В. А. Полторак. — К., 1993.

8. Краткий словарь по социологии. — М., 1998.

 

Навчальні завдання

 

1. Чітко визначивши предмет вивчення соціології праці й управління та інших наук, що мають спільний об’єкт вивчення, схематично відтворіть зв’язок між ними.

2. Виписати основні терміни, що відтворюють соціологічні аспекти праці й управління, спочатку дати їм пояснення, виходячи з власного життєвого досвіду та теоретичних знань, а потім (користуючись словниками та іншими літературними джерелами) виписати й порівняти їх наукові тлумачення, що наводяться різними авторами.

 

Завдання для перевірки знань

 

1. Що вивчає соціологія праці й управління?

2. Назвіть об’єкти соціального управління.

3. Охарактеризуйте основні етапи розвитку соціології праці й управління.

4. З’ясуйте сутність основоположних теорій соціології праці й управління.

5. Охарактеризуйте функції, які має виконувати соціологія праці й управління.

6. Розкрийте зміст завдань, які має вирішувати соціологія праці й управління в період становлення ринку праці.

7. Обґрунтуйте необхідність зростання ролі соціології праці й управління в умовах переходу до ринку.

8. Назвіть складові системи соціального управління.

9. У чому сутність праці як базового соціального процесу?

10. Розкрийте сутність соціологічних категорій “зміст праці” і “характер праці”, порівняйте їх.

11. Розкрийте особливості соціологічного вивчення трудового колективу.

12. Які соціальні функції виконує трудовий колектив?

13. Що є основною соціологічною характеристикою трудового колективу?

14. Які процедури містять соціально-психологічні методи управ­ління трудовим колективом?

15. Чим відрізняється соціальне прогнозування від планування?

16. Які специфічні методи використовує соціальне прогнозування?

17. У чому сутність соціального проектування?

18. Які наукові методи використовує соціальне проектування?

19. У чому сутність соціального планування?

20. Яка роль соціальних технологій в управлінні соціальними процесами?

 


1) Вебер М. Избранные произведения / пер. с нем. М., 1990. С. 602–603.

2) Там само. С. 393.

1) Словарь прикладной социлогии / Сост. К.В.Шульга. – Минск, 1984. – С. 512.

1) Панасик А. Ю. Управленческое общение. – М.: Наука, 1990. – С. 10–11.

2) Социология: наука об обществе: Учеб. пособие. / Под ред. В. П. Андрущенко, Н. И. Горлача. – Х.: Рубикон, 1996. – С. 13.

1) Туленков Н.В. Введение в теорию и практику менеджмента: Учеб. пособие. – К.: МАУП, 1998. – С. 53–112.

1) Див. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность. – 2-е изд. – М.? СПб. И др., 2003. – С. 423.

1).Див.: Гегель Г. Энциклопедия философских наук. – Т. 1. – Наука логики. М.!974. -.C. 228.

1) См.: Доклад о развитии человека-2005. М., 2005. С. 27.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Функціональна структура господарств регіонів | Київ-2012
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 1222; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.