Нове мислення» та його наслідки

Крах розрядки

Після Гельсінкської наради кілька років відбувалося поглиблення відносин між демократичним і соціалістичним світами. У 1979 р.СРСР і США уклали Договір про обмеження стратегічних наступальних озброєнь (ОСО-2). Вони визнали, що мають приблизно однаковий ядерний потенціал, а тому немає потреби збільшувати його надалі.

Однак у цілому поглиблення розрядки не відбулося. СРСР не збирався виконувати вимоги Заключного акта. Він не допускав іноземних військових інспекторів на свою територію, а тим часом нарощував випуск бронетанкової техніки, яка концентрувалася у європейських соціалістичних країнах. США, щоб убезпечити Західну Європу від радянських танків, почали розробляти нейтронну бомбу, яка знищувала б екіпажі танків і військову силу, але не призводила до руйнування довкілля. Тоді СРСР усупереч домовленостям розмістив на території своїх європейських сателітів нові ракети середнього радіуса дії СС-20. Тим самим він продемонстрував, що участь у Гельсінкській нараді була для нього лише пропагандистським засобом і додержуватись прийнятих на ній домовленостей він не збирається.

Крім того, в СРСР тривали порушення прав людини, проти дисидентів застосовувалися репресії, представники міжнародних правоохоронних організацій на територію СРСР не допускалися під тим приводом, що учасники Заключного акта зобов'язалися не втручатися у внутрішні справи один одного. Виїзд із СРСР надалі був обмежений, через що багато людей не могли об'єднатися із своїми рідними в інших країнах світу. Особливо страждали від цього євреї, яких доля розкидала по різних країнах. Не маючи змоги виїхати з Радянського Союзу, вони водночас були змушені відчувати на собі антисемітські кампанії, які час від часу організовувалися під виглядом боротьби з міжнародним сіонізмом.

СРСР і далі демонстрував ворожість до Заходу, а тому в очах усього світу був країною, яка загрожувала миру і принципам міжнародного права. Кремлівське керівництво само підтвердило ці побоювання, коли дало наказ своїм військам увійти в суверенний Афганістан. Радянська інтервенція у цю країну підвела риску під періодом розрядки. Світ знову повернувся до стану «холодної війни».

Кінець “ холодної війни”.

Друга половина 80-х років була позначена докорінними змінами у світовій політиці.

Гонитва озброєнь стала непосильним тягарем і для великих, і для всіх інших держав. Аварія на Чорнобильській АЕС наочно проілюструвала, чим може обернутися для людства глобальна термоядерна війна. Зростала відраза до насильства як засобу розв'язання спірних питань. У світі відчувалася потреба у політичному діячеві, який першим закликав би до цілковитої перебудови міжнародних відносин.

Ініціативу взяв на себе новий керівник Радянського Союзу М. Горбачов, який опублікував книгу «Перебудова і нове мислення для нашої країни і всього світу», де запропонував нові принципи світового порядку. Стрижнем «нового мислення» став висновок, що оскільки воєнні розв'язання проблем загрожують світу його зникненням, то безпеку народів можна забезпечити тільки політичними засобами - консультаціями, перемовами, угодами. Інший важливий висновок - що тепер неможливо гарантувати власну безпеку індивідуально або у групі держав. Тепер безпека може бути лише колективною, загальною для всього світу. Згідно з «новим мисленням» загальну безпеку неможливо гарантувати, поки існує економічна дискримінація відсталих країн, їх неоколоніальна експлуатація, яка породжує серед знедолених народів почуття ворожості до народів процвітаючих. Країни, які б пристали на «нове мислення», повинні були відмовитися від вузьких національних інтересів, позбутися егоїзму, віддати перевагу інтересам усього людства.

Радянський керівник запропонував конкретні кроки по втіленню «нового мислення» у практику міжнародних відносин - припинити гонитву озброєнь і скоротити арсенали зброї так, щоб решти озброєнь в кожної країни вистачило тільки для захисту, але не для нападу; розробити загально прийнятний механізм розв'язання міжнародних криз; встановити новий справедливий міжнародний економічний порядок; покінчити з пропагандою війни та насильства і поглибити гуманітарне співробітництво між народами. Народи світу, на думку автора «нового мислення», повинні постійно жити в умовах мирного співіснування, а тому всіляко дбати про його збереження та зміцнення.

Одна з причин ініціативи М. Горбачова полягала в тому, що він усвідомив неспроможність радянської економіки і далі конкурувати із США. На його думку, краще було визнати «почесну капітуляцію», ніж довести свій народ до повного виснаження.

У США швидко зрозуміли, що СРСР фактично визнав свою поразку у «холодній війні». Почалася серія зустрічей М. Горбачова з Р. Рейганом для обговорення нових принципів відносин між їхніми державами. Керівники двох держав уклали угоду про знищення ракет середньої та малої дальності, а також домовилися укласти угоду про скорочення арсеналів стратегічних ракет. Підготовка такого договору тривала півтора року. Він був підписаний у липні 1991 р. Згідно з ним кожна із сторін зобов'язалася скоротити свої стратегічні наступальні озброєння на третину.

Дата добавления: 2014-01-04