Второе делопроизводство департамента

Принимая во внимание близость полиции к населе­нию, особенно в сельских местностях, позволяющую ей точно знать все там происходящее и заслуживающее быть отмеченным, прошу ваше превосходительство по­ручить чинам подведомственной вам полиции в случае каких-либо открытий и изобретений, проявленного тем или иным лицом творчества или сделанных кем-либо ценных наблюдений, будет ли то в области сельского хозяйства или технологии, поэзии, живописи или му­зыки, техники в широком смысле или климатологии,— немедленно доводить до вашего сведения, и затем, по проверке представленных вам сведений, особенно за­служивающих действительного внимания, сообщать безотлагательно в министерство внутренних дел по де­партаменту полиции".

— Позвать Илью Ильича! …Я тут получил одно предписаньице: узнавать, кто из населения занимается живописью, музыкой поэзией или вообще какой-нибудь климатологией, и по выяснении лиц, занимающихся означенными предмета­ми, сообщать об этом в департамент полиции. Так уж пожалуйста, дайте ход этому распоряжению!

***

— Илья Ильич, вы вызывали исправника. Он ожи­дает в приемной.

— Ага, зовите его! Здравствуйте! Вот что, мой до­рогой! Тут получилось предписание разыскивать, кто из жителей вашего, района занимается поэзией, музы­кой, живописью, вообще художествами, а также климатологией, и, по разыскании и выяснении их знания и прочего, сообщать об этом нам. Понимаете?

— Еще бы не понять? Будьте покойны, не скро­ются.

****

…Исправник вышел к приставам и произнес им та­кую речь:

— До сведения департамента дошло, что некоторые лица подведомственных вам районов занимаются жи­вописью, музыкой, климатологией и прочими художествами. Предлагаю господа, таковых лиц обнару­живать и, по снятии с них показаний, сообщать о результатах в установленном порядке. Прошу это распоряжение передать урядникам для сведения и исполнения.

***

Робко переступая затекшими ногами в тяжелых са­погах, слушали урядники четкую речь станового пристава:

— Ребята! До сведения начальства дошло, что тут некоторые из населения занимаются художеством — музыкой, пением и климатологией. Предписываю вам обнаруживать виновных и, по выяснении их художеств, направлять в стан. Предупреждаю: дело очень серьезное и потому никаких послаблений и смягчений не должно быть. Поняли?

— Поняли, ваше благородие! Они у нас почешутся. Всех переловим.

***

— Ты Иван Косолапов? Я, господин урядник!

— На гармонии, говорят, играешь? Это мы с нашим вдовольствием.

— А-а-а «С вдовольствием»? Вот же тебе, паршивец! Господин урядник, за что же? Нешто и на гармонии нельзя?

— Вот ты у меня узнаешь «вдовольствие»! Я вас, мерзавцев, всех обнаружу. Ты у меня заиграешь! А климатологией занимаешься?

— Что вы, господин урядник! Нешто возможно? Мы, слава богу, тоже не без понятия.

— А кто же у вас тут климатологией занимается?

— Надо быть, Игнашка Кривой к этому делу причинен. Не то он конокрад, не то это самое.

— Взять Кривого. А тебя, Косолапов, буду держать до тех пор, пока всех сообщников не покажешь.

****

— Ты — Кривой? Так точно. Климатологией занимался? Зачем мне? Слава богу, жена есть, детки…

— Нечего прикидываться! Я вас всех, дьяволов, переловлю! Песни пел? Так нешто я один. На лугу-то запрошлое воскресенье все пели: Петрушка Кондыба, Фома Хряк, Хромой Елизар, дядя Митяй да дядя Петряй...

— Стой, не тарахти! Дай записать... Эка, сколько народу набирается. Куда его и сажать? Ума не приложу.

***

Через две педели во второе делопроизводство депар­тамента полиции стали поступать из провинции доне­сения:

«Согласно циркуляра от 2 февраля, лица, виновные в пении, живописи и климатологии, обнаружены, затем, после некоторого запирательства, изобличены и в на­стоящее время состоят под стражей впредь до вашего распоряжения».

Аверченко А.Т. ЛЮДИ, БЛИЗКИЕ К НАСЕЛЕНИЮ // Мелочи жизни. Русская сатира и юмор второй половины ХІХ - начала ХХ в. – М.: Худож. лит., 1988. – С. 374 – 376.

(Скорочено, текст поданий мовою оригіналу).

6. Питання для самостійного вивчення.

1. Види спілкування.

7. Інформаційні джерела.

КОНСПЕКТУВАТИ! Основна література:

1. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія: Підручник. – К.: Лібидь, 1995. – С.57-93;

2. Психологія: Підручник /Ю.Л.Трофімов, В.В.Рибалка, П.А.Гончарук та ін. – К.: Либідь, 1999. – С.463-495;

3. Общая психология: Курс лекций для первой ступени педагогического образования./Сост. Е.И. Рогов. – М.:Владос, 1995. – С.161-184.

4. Немов Р.С. Психология. – М.: ВЛАДОС, 1997. – Кн.1. – С.512 – 538.

ОЗНАЙОМИТИСЯ! Додаткова література:

5. Пиз А. Язык телодвижений. – М.: “АЙ КЬЮ”, 1996.- 257 с.

6. Куницына В.Н., Казаринова Н.В., Погольша В.М. Межличност­ное общение.- СПб.:Питер, 2001. - С.43 – 84.

2. План семінарського заняття № 11 *(усім, крім студентів фаху ТКД, ТЕМС)

Питання:

1. Характеристика процесу та механізмів пізнання людьми один одного.

4. Закономірності формування першого враження.

3. Ефекти соціальної перцепції.

4. Експериментальні дослідження атракції.

Теми для написання рефератів:

1. Засоби впливу людей один на одного.

2. Міжособистісна атракція.

3. Механізми пізнання людьми один одного.

4. Проблема розвитку точності соціальної перцепції в процесі тренінгу.

3. Термінологічний словник.

Емпатія – співпереживання, розуміння переживань іншої людини і відповідний вияв свого розуміння її почуттів, співчуття до неї.

Ефект ореолу (гр. - виконання, дія і франц. — сяяння) — вплив загального враження про людину чи раніше одержа­ної інформації про неї на сприймання і оцінку її як особистості.

Ідентифікація – один з найпростіших способів розуміння іншої людини шляхом уподібнення себе до неї, спроба поставити себе на місце партнера.

Проекція (лат — викидання) — неусвідомлене перене­сення власних бажань і переживань, у яких людина не хоче зізнатися собі через їх соціальну неприйнятність, на інших людей.

Рефлексія – розуміння індивідом того, як він сприймається партнером по спілкуванню.

Спілкування – взаємодія двох або більше суб'єктів, що складається в обміні між ними повідомленнями, що мають предметний і емоційний аспекти. Спілкування засноване на реалізації особою потреби в контакті з іншими суб'єктами, про задоволення якої свідчить виникнення радості спілкування. Порушення спілкування викликають зміни особистості.

Сприйняття людини людиною – поняття, що використовується в соціальній психології для позначення процесу побудови образу іншої людини, при безпосередньому спілкуванні з нею. Спочатку, при сприйнятті незнайомої людини основна увага приділяється її зовнішності (експресія, очі, зачіска, виразні рухи тіла). При розгортанні процесу сприйняття людини формуються уявлення про її риси характеру, здібності, інтересі, емоційні стани. Можна виділити чотири основних стратегії у сприйнятті іншої людини:

а) Аналітична, при котрої кожній елемент зовнішності інтерпретується як форма прояву властивості особистості.

б) Емоційна, при котрої властивості особистості інтерпретуються в залежності від її загальної привабливості або непривабливості.

в) Перцептивно-ассоціативна, при якій приписуються властивості іншої людини, зовнішньо схожої.

г) Соціально-асоціативна, при якій приписуються властивості тієї соціальної групи, до якій людина може бути віднесена.

4. Запитання для поточного контролю знань.

1. Який процес позначають терміном “соціальна перцепція”?

2. Якою є структура комунікативного процесу?

3. Від чого залежить перше враження про людину?

4. Наведіть приклади прояву ефектів “ореолу”, первинності, новизни, проекції.

5. Які існують механізми взаєморозуміння?

6. Яки є методи підвищення точності соціальної перцепції?

7. Якім чином стереотипи впливають на процес сприйняття інших людей?

8. Як емпатія та рефлексія допомагають взаєморозумінню?

5. Практичні завдання та рекомендації до їх виконання.

І. ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ. Проведіть дослідження соціальної перцепції або атракції за схемою відомих експериментів, що описані в рекомендованій до теми літературі. Зробіть висновки про надійність даних, якими користується соціальна психологія.

6.Питання для самостійного вивчення.

1. Ефекти соціальної перцепції.

2. Експериментальні дослідження атракції.

Дата добавления: 2014-01-04