Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Класифікація білків




Раціональної класифікації білків поки що не існує, бо ще не вивчена структура молекул і функції багатьох білків.

Усі білки як тваринні, так і рослинні поділяють на дві великі групи: прості та складні. Прості білки побудовані тільки з амінокислот, з'єднаних пептидними зв'язками, складні у своїх молекулах, крім білкової частини, мають ще небілковий компонент – простетичну групу.

Далі прості білки класифікують за фізико-хімічними властивостями: розчинністю у різних розчинниках і розміром молекулярної маси, а складні – за природою простетичної групи.

Повну класифікацію білків вивчають у курсі загальної біохімії, тут же розглянуто тільки ті групи, які є важливими для рослин.

Прості білки

Глобуліни розчиняються у розчинах нейтральних солей (10 % ИаСІ). Молекулярна маса їх складає 100000 – 300000. Це головні білки насіння бобових і олійних культур. У бобових частка глобулінів становить 60-90 % усіх білків, в олійних – 50-60 %. Серед глобулінів відомі легумін із насіння гороху, фазеолін – квасолі, гліциній – сої, едестин – коноплі тощо.

Макуха, що залишається після видалення олії з насіння олійних культур (соняшникова, лляна, бавовняна), містить в основному глобуліни.

Проламіни – білки, розчинні в 70 % спирті. Назва пов'язана з тим, що при їх гідролізі утворюється багато проліну і аміаку. Проламіни – це специфічні білки злаків. їх вміст у зерні становить 20-50 %. Молекулярна маса проламінів складає 26000 – 40000. Серед проламінів відомими є гліадин із насіння пшениці і жита, гордеїн із ячменя, зеїн із кукурудзи, що складає половину клейковини.

Глютеліни розчиняються в слабких лугах (0,2 %). Вони містяться в основному в насінні злаків, де їх може бути 25-40 % від загальної кількості білків, а в рисі – 60-70 %. Глютеліни являють собою суміш різних білків, з якої виділяють індивідуальні компоненти. Серед глютелінів відомі: глютенін з насіння пшениці, оризенін з насіння рису тощо. Глютенін складає другу половину білків клейковини.

Складні білки

Ліпопротеїди входять до складу клітинних мембран. Як простетична група вони мають різні жироподібні речовини. У тваринних ліпопротеїдах ліпідна частина складається в основному з фосфоліпідів і холестерину. Рослинні ліпопротеїди мають більш різноманітні ліпідні компоненти. Крім фосфоліпідів, до їх складу входять гліколіпіди, сульфоліпіди, різноманітні стероїди і терпеноїди. Особливою різноманітністю ліпідних компонентів відрізняються ліпопротеїни мембран хлоропластів.

Глікопротеїди мають у своєму складі вуглеводи та їх похідні – глюкозу, манозу, галактозу, глюкозамін, глюкуронову кислоту тощо. Цукор звичайно пов'язаний із залишками серину, треоніну, оксипроліну або аспарагінової кислоти. Прикладом глікопротеїдів можуть бути запасний білок бобових – віцилін, ферменти – пероксидаза і глюкооксидаза, отруйний білок рицин із насіння рицини. Рицин незворотно інактивує рибосоми.

До глікопротеїдів належить група рослинних білків, які називають фітогемаглютинінами, або лектинами. Першу свою назву вони одержали тому, що викликають аглютинацію еритроцитів. Вони також здатні аглютинувати ракові клітини, зв'язувати й осаджувати полісахариди і гліколіпіди, стимулювати мітози в деяких типів клітин. Лектини широко використовуються в біохімічних дослідженнях, тому їх більше вивчали у біохімії тварин.

Роль лектинів у рослинах ще далеко не вивчена. Припускають, що вони беруть участь у «впізнаванні» бульбочковими бактеріями рослини-хазяїна і у формуванні стійкості рослин до патогенних грибів. Розміщаються лектини під плазмалемою рослинної клітини.

Хромопротеїди – це білки, що містять забарвлену простетичну групу. До них належать білки, пов'язані з хлорофілом, каротиноїдами, фітохромами, а також цитохроми, фередоксин, пластоціанін. Хромопротеїди беруть участь у процесах фотосинтезу, дихання, різних окисно-відновних реакціях.

Нуклеопротеїди рослин подібні до таких же білків тварин за будовою, властивостями і функціями.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 1109; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.