Загальна характеристика екологічної ситуації області

Завдання до самостійної роботи

Контрольні питання

1. Назвіть найбільш відомих учених України в області районування.

2. Охарактеризуйте основні етапи розвитку вчення про економічне районування.

3.Що є територіальним розподілом праці і яким впливом надає воно на формування економічних районів?

4. Визначите сутність економічного району і доведіть об'єктивний характер його формування.

5.Назвіть основні районоутворюючі фактори і поясніть їх вплив на процес районоутворення.

6.Розкрійте сутність принципів сучасного економічного районування.

7.Яка форма територіальної організації народного господарства виконує функцію ядра економічного району?

8.Визначите типи економічних районів і вкажіть принципові відмінності між ними.

9.Назвіть типи територіальних структур у економічних макрорегіонах.

10.У чому полягають особливості сучасного економічного районування України? Визначите сучасну мережу мезорайонів України.

11.Яке наукове і практичне значення має економічне районування?

12.Які завдання і проблеми економічного районування на сучасному етапі?

1.Обґрунтуйте поділ території України на вісім економічних районів.

2.Проведіть дослідження територіальної організації підприємств сфери обслуговування населення й інфраструктури.

На Дніпропетровщині високий рівень урбанізації та індустріалізації, внаслідок чого виник цілий комплекс екологічних проблем. Майже вся територія області відноситься до категорії дуже забрудненої, а більше третини – до надзвичайно забрудненої. Найбільш складною екологічною ситуацією характеризуються великі промислові агломерації та райони інтенсивного видобутку та переробки корисних копалин – Дніпропетровсько-Дніпродзержинська агломерація, Нікопольський марганцеворудний басейн, Західний Донбас, Кривбас. Нинішня екологічна ситуація в Дніпропетровській області характеризується як кризова. Головні причини кризи:

· перевага розвитку сировинно-видобувних екологічно небезпечних галузей, велика концентрація небезпечних підприємств у області;

· низький рівень культури виробництва та технологічної дисципліни;

· неконтрольоване накопичення відходів, які самі по собі можуть створити небезпечні екологічні проблеми, не виключаючи й надзвичайні;

· низька ефективність очисних споруд;

· недостатній рівень екологічної освіти керівників усіх рівнів та населення;

· низька екологічна свідомість суспільства.

Джерела небезпеки на території області.

Екологічна ситуація в Дніпропетровській області є однією із найнапруженіших не тільки в Україні але й в СНД, екологічна ситуація в області протягом останніх 10-літь незмінна – перше місце в Україні за обсягом забруднення повітря, поверхневих та підземних вод, грунтів, за деградацією природного середовища. В першу чергу така ситуація склалась внаслідок величезної концентрації промислового виробництва, зокрема таких галузей: гірничодобувна, металургійна, енергетична, машинобудівна. На території області діє близько 500 великих підприємств, 40 шахт, хімічні підприємства та 3 великих електростанції.

Територіальна концентрація промисловості в 2 рази перевищує середній рівень по Україні, домінування гірничо-металургійного виробництва обумовило величезне техногенне навантаження на її територію.Щорічно з усіх джерел викидів в атмосферу області потрапляє більше 3 млн.т. пилу та газів, у водойми скидається близько 3 млрд.м.куб. стічних вод стільки ж акумулюється твердіх відходів у відвалах.

Джерела небезпеки на території області.

Радіаційна небезпека. Джерелами є – виробничі об’єкти НВО «Схід ГЗК» розташовані в межах області (Дніпропетровський комбінат «Радон») поза територією – Запорізька та Південноукраїнська АЕС. Територій забруднених радіонуклідами чорнобильського походження немає, але багаторічна діяльність підприємств атомної промисловості в області спричинила забруднення великих територій, м. Жовті води забруднене радіонуклідами природного походження (родовище уранових руд). На території області розвинена лише початкова стадія ядерного паливного циклу України – видобуток та переробка природного урану, відходи цих виробництв розташовані у вигляді промислових відстійників та сховищ на території області, радіоактивність на цих об’єктах перевищує допустимі норми.

Хімічна небезпека області створюється 200 хімнебезпечними об’єктами, з них більшість ІІІ і IV рівнів небезпеки речовин. На цих підприємствах зберігається близько 56 тис. т. СДОР, з них 1300 т. хлору, інше аміак. Сумарна зона забруднення місцевості перевищує 16 тис. км. кв. В імовірній зоні хімічного забруднення проживає більше 4 тис. чол.

Джерелами гідродинамічної небезпеки області виступають великі водосховища: Дніпродзержинське, Карачунівське, Кременчуцьке, аварії на яких можуть мати значні катастрофічні наслідки для населення декількох областей України (Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська). Зруйнування гребель Карачунівськогї та Дніпродзержинської ГЕС може призвести до затоплення великих площ: Дніпродзержинське вдих. – загальна площа затоплення може скласти 769 км. кв., до неї потраплять 5 великих міст: Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Новомосковськ, Марганець і Нікополь, 43 сільських населених пункти 8 районів. В зоні затоплення опиниться 363 тис. чол. Та 87 об’єктів господарства. При прориві греблі Карачунівської ГЕС виникне зона затоплення площею 12 км.кв. із населенням 34 тис.чол

Дата добавления: 2014-01-04