ІІІ. Демографічні проблеми

ІІ. Погіршення стану земної поверхні

-деградація природних комплексів (спрощення структури природних геосистем, зменшення різноманіття ландшафтів на Землі);

-заміна природних ландшафтів на штучні (насамперед лісових – зменшення площі лісів); повне знищення рослинного покриву;

-втрата біорізноманіття;

-деградація грунтів внаслідок процесів водної ерозії (охоплює 56% площі суходолу), дефляції (поширена у посушливих природних поясах, однак проявляється і у вологих місцевостях, наприклад: бувші цілинні землі Північного Казахстану), хімічного (внаслідок впливу промисловості, великих міст і транспорту, використання засобів захисту рослин, транскордонне перенесення забруднення) та фізичного (за умов будь-якої дигресії ландшафту, внаслідок чого збіднюється біота, що регулює якість грунту) пошкодження. Головними чинниками деградації грунтів є надмірний випас худоби, загибель і знищення лісів, аграрна діяльність людини та надмірна експлуатація земель.

-опустелення та посуха – це також процесс деградації землі, спричинений змінами клімату та діяльністю людини. Найбільше страждають від опустелення посушливі регіони з арідним кліматом, насамперед тропічний та субтропічний пояси Землі, так найбільший відсоток площі займають посушливі землі в Азії та Африці (по 32%), 12% Північної Америки, 11% Австралії, 8% Південної Америки та 5% Європи.

-забруднення оточуючого середовища, накопичення забруднювачів і їх міграція по трофічному ланцюгу; Наведіть приклад (ртуть, цинк, свинець)

-виробництво шкідливих відходів – в середньому 1 житель Землі продкукує 1 т. побутових та господарчих відходів на рік. Звичайно, що забруднення земної поверхні досягло загрозливих меж, оскільки незначна їх частка переробляється. Особлива тривога спричинена виробництвом шкідливих та токсичних відходів. Для розв’язання проблеми урядам країн належить: вимагати від промислових підприємств запровадження чистих технологій, стимулюючи відмову від старих; здійснювати екологічні перевірки підприємств з метою запобігання виробництву токсичних відходів, покладаючи на виробників відповідальність; створити регіональні та національні центри переробки шкідливих відходів, запобігаючи їх переміщенню на далекі відстані; розробити програми інформування населення про загрозу від шкідливих відходів.

-зростання кількості населення, зростання розриву між бідними та багатими, медичні проблеми, зростання вживання: на 1 людину виробляють 20 т. сировини, яка перероблюється у 2 т. продуктів. На цей процес витрачається близько 2,5*10³ Вт енергії та 800 т. води, близько 90% сировини стає відходами, як і більша частина води.

Дата добавления: 2014-01-04