Технократичні стратегії людства

V. Продовольчі

ІV. Енергетичні проблеми

-винайдення небезпечних джерел енергії (атомна енергетика); негативний вплив виробництва енергії на стан географічної оболонки (забруднення викидами ТЕС, знищення ландшафтів впливом ГЕС);

-проблема невистачання енергії та вичерпання енергетичних природних ресурсів (дефіцит органічного палива: нафти, газу, вугля).

-проблеми недоїдання, голоду, бідноти.

В середньому на душу населення в світі зараз виробляється більше продуктів аніж в інші періоди історії. Однак розподіляється продукція дуже нерівномірно: близько 1 млрд. населення Землі голодує чи недоїдає. Продовольча проблема загострюється під час сильних посух у найбідніших країнах світу. Зона голоду охоплює велику територію по обидві сторони від екватора, включає майже всю Африку на південь від Сахари, Західну, Південну, Південно-східну Азію, Карибський басейн і частину Південної Америки (парадокс – це не зона пустель, а савани та тропічні ліси)

Таким чином, глобальні екологічні проблеми виникають через прояв екологічних загроз:

1. порушення стійкості клімату;

2. перетворення відновлюваних ресурсів у не відновлюванні, оскільки вони не відтворюються у достатньому обсязі та якості;

3. швидко зростаюче зникнення біологічних видів.

Екологічні стратегії людства.

Всі перелічені глобальні екологічні проблеми можуть розв’язуватись з позицій декількох підходів: вже протягом десятиріч формуються екологічні стратегії, що мають забезпечити екологічно нешкідливий стійкий розвиток.

Ідеологія глобального виживання людства є офіційною в ООН. Вона передбачає активне міжнародне співробітництво, всебічне врахування реальних обставин, що вже склалися, та їх відповідне регулювання через політичні рішення й економічні важелі. Значне місце приділяється спрямуванню розвитку відсталих країн через створення міжнародних програм та контроль стану середовища.

Технологічний. Даний напрям представляють бізнесмени та вчені (переважно технологи), що вважають, нібито подолання екологічної кризи лежить на шляху подальшого розвитку науки та техніки. Лозунг стратегії «Порятунок від технології – в ще вищій технології». За оцінками цих спеціалістів науково-технічний прогрес забезпечить проживання на планеті 20 млрд. чол. на сучасному рівні життя США, якщо подолати стихійність глобальних процесів. Глобальні екологічні проблеми можуть бути розв’язані за рахунок розвитку ресурсозберігаючих та безвідходних технологій. Дана стратегія піддається критиці російських вчених К.Я. Кондратьєва, В.М. Котлякова, К.С. Лосєва: вартість очисних споруд дорівнює половині капітальних витрат у підприємстві, а продукти очищення потребують утилізації, запровадження безвідходних технологій потребує докорінної перебудови господарства, що зумовлює непосильне навантаження на сучасне виробництво. Навіть нові потоки інформації набагато перевищують можливості її комп’ютерної обробки, що спричиняє високу аварійність підприємств; безвідходні технології неконкурентноспроможні, і в умовах ринку вони нежиттєздатні. Якщо застосовувати економічні важелі, то відповідні витрати лягають на плечі споживачів.

Тотального контролю. Іншим варіантом стратегії є заміна біосфери, що саморегулюється на природничо-господарську систему, яка централізовано управляється людством. У такому варіанті стратегії передбачено, що 99% матеріальних ресурсів (насамперед енергетичних) буде витрачатися на підтримання кругообігу речовини в штучних біогеоценозах та на виробництво з безвідходними технологіями, а також на стимуляцію природних процесів.

Однак ця система на кілька порядків складніша за централізовану економіку, від якої ми майже відмовились. Вона не може бути безаварійною вже через те, що потребує асиміляції, обробки інформації обсягом 10³⁴ біт/с, в той час як усі сучасні комп’ютери сукупно забезпечують лише 10¹⁴ біт/с.

Дата добавления: 2014-01-04