Поняття грошового обігу як процесу руху грошей. Моделі грошового обороту

Лекція №4. Тема 3: Грошовий оборот і грошова маса.

План

1. Поняття грошового обігу як процесу руху грошей. Моделі грошового обороту.

2. Структура грошового обороту. Готівковий та безготівковий сектори грошового обороту, їх характеристики.

3. Маса грошей, що обслуговує грошовий оборот: поняття, склад та чинники, що визначають її зміну.

4. Швидкість обігу грошей. Вплив швидкості на масу та стабільність грошей.

ГРОШОВИЙ ОБІГ - циркуляція грошей як засобів обігу і платежу, рух грошових засобів, як складова частина товарно-грошових, торгових, фінансово-кредитних, платіжних операцій. Словник банківських термінів   Грошовий оборот — це процес безперервного руху грошей між суб'єктами економічних відносин в усіх їх формах. В грошовому обороті індивідуального власника гроші уявляють собою капітал, тобто дають можливість заробити прибуток чи дохід. Порівняльна характеристика грошового обороту на мікрорівні та макрорівні:

Критерій порівняння

Грошовий оборот на мікрорівні

Грошовий оборот на макрорівні

За механізмом та джерелами формування грошової маси

Грошові кошти, необхідні для обслуговування кру-гообороту індивідуаль-ного капіталу, значною мірою вже є в роз поряд-женні індивідуального власника. При їх недостатності вони мо-білізують,ся на грошово-му ринку.

Сукупний грошовий оборот обслуговується переважно теж за рахунок наявної в обороті грошової маси, тобто тих грошей, які є в розпорядженні окремих економічних суб'єктів. При їх недостатності вони мобілізуються на грошовому ринку. При вичерпанні можливостей грошового ринку потреби в додатковій масі грошей задоволь-няються за рахунок додаткової емісії грошей

За роллю грошей

Гроші виступають однією з функціональних форм капіталу.

Гроші функціонують виключно як гроші і не є функціональною формою капіталу. Їх масу в обороті не можна вважати частиною багатства країни.

Основні причини додаткової емісії грошей:

- зростання обсягів ВНП, для реалізації якого банківська сис­тема повинна розширювати кредитування суб'єктів обороту;

- зростання чистого імпорту (перевищення експорту над імпортом);

- зниження перерозподільної функції грошового ринку, внаслідок чого наявна грошова маса буде повільніше обертатися і не зможе забезпечити всі наявні потреби.

Грошовий оборот складається з безлічі різноманітний грошових потоків. Грошовий потік — це процес руху грошей, що обслуговує окремий етап (чи його частину) процесі розширеного відтворення.

Грошовий оборот – явище макроекономічного порядку. Він обслуговує кругооборот усього сукупного капіталу суспільства на всіх стадіях суспільного відтворення: у виробництві, розподілі, обмінні і споживанні.

Грошовий оборот являє собою самостійне економічне явище, безпосередньо пов’язане з процесом суспільного відтворення в цілому.

Грошовий оборот можна уявити просто як безперервний процес переміщення грошей у функціях засобів обігу і платежу між окремими його суб’єктами.

У національній економіці відбувається без­перервний кругообіг доходів і продуктів, який опосередковується відповідним обо­ротом грошей.

Грошовий оборот — це процес безперервного руху грошей між суб'єктами економічних відносин у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання валового національного продукту.

Суб'єктами грошового обігу є всі юридичні та фізичні особи, які приймають участь у виробництві, розподілі, обміні та споживанні валового національного продукту країни. Усі вони певним чином одержують грошові доходи, заощаджують чи витрачають їх і цим впливають на економічні процеси.

Грошовий оборот складається з окремих каналів руху грошей між:

- центральним банком і комерційними байками, державою;

- комерційними банками;

- банками і підприємствами й населенням;

- державою, населенням і підприємствами;

- підприємствами, організаціями та населенням;

- банками і фінансовими інститутами різноманітного призначення.

Всі суб'єкти грошового обігу можна згрупувати у п’ять груп:

1. Фірми - суб'єкти, що за6езпечують створення і реалізацію ВНП;

2. Домашні господарства - суб'єкти, які забезпечують виробництво ВНП основними факторами (робочою силою, засобами виробництва тощо) і є кінцевими його споживачами;

3. Державні структури - суб'єкти, які забезпечують розподіл та перерозподіл вартості створеного національного доходу та національного продукту, здійснюючи вплив на реалізацію та споживання останнього.

4. Фінансовий ринок - сукупність суб'єктів, які, виступають в ролі посередників, можуть діяти на ринку від свого імені і за свій рахунок.

5. Світовий ринок - через нього здійснюється зв’язок внутрішньої економічної системи зі світовою.

Дата добавления: 2014-01-04