Волинська земля

Розвиток Галицької землі

З 1087 по 1198 роки існувала династія Ростиславичів.

На початку її правління було три брата: Рюрик, Володарь, Василько. Вони сиділи в містах Перемишлі, Звенигороді, Теребовлі.

Але вже на цьому початку розвитку Галицької землі починається піднесення Перемишля, який можна вважати найдавнішою столицею Галичини.

Об’єднання земель Галичини в єдину державність активно проходило при князі Володимирі (сині Володаря), який князював у 1124 – 1153 рр. Тоді столицею цієї землі стає місто Галич (місто над Дністром).

Піднесення Галицького князівства проходе в часи князя Ярослава Осмомисла (син Володимира) 1153 – 1187 роки. Особливо необхідно відзначити стосунки його з Угорщиною, Німеччиною. Він у 1165 р. визнав ленну залежність від Фрідріха I Барбароси.

Після його смерті закінчується період могутності Галицького князівства.

Давніша земля, на якій проживали східнослов'янські племена дулібів (існує версія, що був дулібський міжплемінний союз).

В кінці Х ст. ці землі приєднуються до Києва (Існують дрібні князівства: Володимирське, Луцьке, Пересопницьке тощо).

З 1173 р. у Володимирі почав князювати Роман Мстиславович (виникає династія Романовичів). При ньому складаються стосунки з Угорщиною, Німеччиною і Візантією.

Важливий момент його князювання – 1199 р., коли проходило об’єднання Галичини й Волинських земель в єдине князівство Галицько-Волинське.

Передумови

Передумови утворення Галицько-Волинської держави

Економічне зростання князівства завдяки існуванню величезних родовищ солі.

У часи князювання Романа Мстиславовича проходив розвиток об’єднанного Галицько-Волинського князівства. У 1202 р. він приєднав до князівства Київські землі. Можна відзначати, що за роки його князювання (він помер у 1205 р.) Галицько-Волинське князівство стало важливим етапом в історії української державності.

Складний період переживало Галицько-Волинське князівство з 1205 до 1238 рр., коли почався тимчасовий його розпад і посилилася боротьба бояр за владу.

Двічі діти Романовича (Данило і Василько) здобували Галич (столицю
князівства) у 1230, 1233 рр., але лише третього разу у 1238 р., спираючись
на підтримку міщан і духовенства, зуміли там закріпитися, розбивши угорців та їх союзників – місцевих бояр.

З 1238 р. і до 1264 р. Галицько-Волинське князівство розвивається під керівництвом Данила Романовича.

Основні напрямки його внутрішньої політики:

- відбудував держави (князівства.);

- відновив внутрішню єдність своїх земель;

- продовжив розвиток, будував нові міста (у 1256 р. заклав м. Львів);

- у 1239 р. він заволодів Києвом. Під його владою опинились практично всі українські правобережні землі;

- перебудував військо, створивши регулярну піхоту з городян.

Дата добавления: 2014-01-04