Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Субстанціальна та функціональна фонетика




Аспекти вивчення звуків мови.

У процесі комунікації інформація спершу кодується за допомогою мовних одиниць – слів. Потім ці слова мають бути озвучені, перетворені у звукові коливання мовцем, а слухач має здійснити зворотну операцію. Таким чином, функції фонетичного компонента мови полягають у звуковому кодуванні тексту при синтезі (говорінні) та декодуванні його при аналізі (сприйнятті).

Звуковий бік мовної комунікації надзвичайно складний і різноманітний, тому його розглядають у різних підрозділах фонетики (рис. 1). Артикуляційна фонетика вивчає анатомо-фізіологічну базу артикуляції (мовний апарат) і механізми мовотворення; перцептивна фонетика досліджує процеси слухового аналізу; в акустичній фонетиці описуються фізичні характеристики звукових одиниць. Ці підрозділи формують субстанціальну фонетику.

 

Субстанціальна   Функціональна (власне лінгвістична)  
           
Артикуляційна – механізми мовотворення Акустична – звуковий фізичний сигнал Перцептивна – механізми сприйняття мовлення   Фонологія – звукова система мови
                   

Рис. 1. Підрозділи фонетики

Отже, предметом субстанціальної фонетикиє матеріальна основа мовлення – звуки людського голосу, що утворюються внаслідок роботи мовних органів (мовного апарату) і сприймаються органами слуху. Тобто звукове мовлення можна вивчати з двох різних позицій: з позиції мовця і з позиції слухача. Вивчення мовлення з позиції мовця є предметом артикуляційної фонетики. Акустична й перцептивна (сприймально-слухова) фонетика описують звукове мовлення з позиції слухача. Однак між ними є істотна різниця: акустична фонетика описує звукове мовлення як фізичне явище, параметри якого досить точно фіксуються сучасними приладами, а завдання перцептивної фонетики полягає у з’ясуванні того, як звукове мовлення сприймається людиною, а також у встановленні співвідношення між вимовленими звуками й почутими.

Функціональна фонетика,або власне лінгвістична фонетика (фонологія), вивчає функції звукових засобів мови у зв’язку з формуванням значущих мовних одиниць.

Одне з найважливіших досягнень новітньої фонетичної думки полягає у відмові від різкого, прямолінійного, механічного (як це спостерігалося в епоху панування структуралізму) роз’єднання об’єктів фонетики субстанціальної і фонетики функціональної (фонології).

Межі між різними підходами до вивчення звукових явищ – з урахуванням лише структурно-функціональних ознак (нерідко власне реляційних), з урахуванням роботи артикуляційного апарату, з урахуванням акустичних властивостей мовного сигналу і з урахуванням особливостей сприймання і розпізнавання мовного сигналу людським вухом – можуть постулюватися, але тільки з суто методичною метою.



Онтологічно ж кожне звукове явище мови є водночас і багатоаспектним, і цілісним. Різні його сторони тісно взаємопов’язані. Адекватний акустичний опис мовного звука не можливий без звернення до різних артикуляцій як джерел різних частотно-амплітудних відмінностей. Перцептивний (сприймально-слуховий) аналіз мовних звуків не можливий без урахування їхніх акустичних і артикуляційних характеристик. І кожен з названих випадків, безумовно, потребує проекції на мовну систему з її фонетико-функціональним (фонологічним) компонентом.

Тут доречно нагадати думку В. фон Гумбольдта: “… Живе мовлення є перший і справжній стан мови: цього ніяк не слід забувати при дослідженні мов, якщо ми хочемо увійти в живу сутність мови”.

 





Дата добавления: 2014-01-05; Просмотров: 411; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ‚аш ip: 54.145.71.49
Генерация страницы за: 0.088 сек.