Особливості оборони вночі

Основним завданням підрозділів під час оборони вночі є відбиття раптової атаки противника. Для цього командир роти зобов'язаний: посилити бойову охорону, спостереження за противником і за інженерними загородженнями перед переднім краєм оборони та організувати підслуховування, а також виставити безпосередню охорону в усіх підрозділах (спостерігачів, парні патрулі); тримати більшу частину підрозділів і вогневих засобів, які займають опорні пункти на першій позиції, в постійній готовності до відкриття вогню і відбиття атак противника; готувати в світлу частину доби всі вогневі засоби, резерв і бронегрупу до дій вночі, визначити порядок застосування приладів нічного бачення; підготувати вогневі засоби, які розташовані в глибині опорних пунктів, до зайняття тимчасових вогневих позицій на передньому краю; указати, по яких ділянках місцевості перед переднім краєм, у проміжках між підрозділами і на флангах підготувати додатковий вогонь і передбачити інші заходи щодо забезпечення проміжків між опорними пунктами, стиків і флангів; установити порядок освітлення місцевості перед переднім краєм своєї оборони, а також противника в ході бою; визначити добре видимі вночі орієнтири, розпізнавальні знаки своїх військ і способи орієнтування; поставити завдання підрозділам щодо знищення та осліплення засобів нічного бачення противника; забезпечити підрозділи, які обороняються, трасуючими снарядами, патронами з трасуючими кулями й засобами освітлення місцевості. Якщо в районі оборони (опорному пункті) проводяться інженерні роботи, командир батальйону (роти) організовує охорону працюючих підрозділів і встановлює для них пункти збору на випадок відбиття раптового наступу противника.

З виявленням переходу противника в атаку по ньому відкривають вогонь підрозділи, які обороняються на позиції бойової охорони, а також артилерія, міномети і чергові вогневі засоби. Танки, бойові машини піхоти й артилерія ведуть вогонь прямим наведенням по окремих цілях, а також зосереджений вогонь по противнику, який атакує.

Атака противника відбивається з відстані, яка забезпечує ефективне ведення вогню з використанням приладів нічного бачення або при освітленні бойового порядку противника всіма наявними засобами світлового забезпечення, а з підходом противника до переднього краю оборони на 300-400 м і освітлювальними постами рот першого ешелону. Осліплення противника, який атакує, здійснюється за допомогою освітлювальних і димових снарядів (мін) і ракет.

Артилерія і міномети противника, які ведуть вогонь освітлювальними снарядами (мінами), та його прожекторні установки знищуються в першу чергу.

Зенітний підрозділ, а також механізовані і танкові підрозділи, які не зайняті боєм з наземним противником, відбивають нальоти його літаків і вертольотів та знищують освітлювальні авіаційні бомби і снаряди (міни).

Під час вклинення противника в оборону вживаються заходи щодо заборони його просування в сторони флангів і в глибину. Рота зосередженим вогнем артилерії і мінометів, фланговим вогнем танків, бойових машин піхоти і протитанкового підрозділу завдає ураження противнику, який вклинився, і зупиняє його просування. Контратака другого ешелону (резерву) проводиться вночі, у фланг і в тил противника за заздалегідь перевіреними напрямками. Під час переходу від нічних дій до денних, підрозділи і вогневі засоби, які переміщені на ніч на тимчасові вогневі позиції, перед світанком за наказом командира роти потай займають свої основні позиції.

Висновок: Оборона взимку і вночі є більш складною. Погіршуються умови для спостереження, маневру бойової техніки, орієнтування, цілевказівок, коректування вогню, а також управління підрозділами та взаємодії з ними. Разом з тим, створюються сприятливі умови для маскування, нанесення ударів з флангів та тилу. Тому, від командира вимагається досконале знання всіх цих особливостей, висока організованість, оперативність і обґрунтованість у прийнятті рішення.

Висновок до заняття: Досвід війн (збройних конфліктів) останніх десятиріч вимагає від командирів підрозділів постійної уваги до вивчення природи сучасного загальновійськового бою, відмінного знання тактики, основ і способів застосування штатних, приданних і підтримуючих підрозділів, їх технічних і бойових можливостей, а також знання тактики дій підрозділів противника, що застосовуються в бою. При організації та веденні оборони в особливих умовах командир роти повинен широко використовувати фактори, що сприяють досягненню мети оборони, та вживати заходів щодо зниження дії факторів, які впливають негативно.

Дата добавления: 2014-01-05