Тема 5. Еволюція соціальних комунікацій

Висновки

1. На підставі вихідних природних (невербальний, вербальний) і штучних (іконічний, симвільний) каналів в результаті тривалої еволюції з палеоліту до наших днів склалися три роди комунікції: усна, документна, електронна.

2. Природна мова і мовлення утворюють єдність, яке виконує дві сутнісні функції: комуникаційну і розумову; комунікаційна функція, в свою чергу, підрозділяється на соціально-тимчасову, (соціально-мнемическую) і соціально-просторову функції. Сутнісні функції виявляються в прикладних функціях мови і мовлення, які виконуються ними у суспільному житті (соціальному просторі) і в особистісному психічному просторі.

3. У наші дні жодна сфера суспільного виробництва, жодна область соціально-політичної діяльності, жодна галузь культури, жодна сторона повсякденного існування не обходяться без звертання до документів, без різноманітного їх використання. Якщо б раптом, допустимо, зникли паперові носії текстів, людство негайно виявилося б у стані первісного варварства. Звідси – залежність сучасної цивілізації від документної комунікації.

4. Усі види комунікації страждають неусувними комунікаційними бар'єрами технічного, психологічного і соціального характеру. Ці перешкоди можна розділити на шуми, що мають природне походженняня, і спеціально створювані перешкоди, наприклад цензура. З шумами доводиться миритися, з перешкодами потрібно боротися.

5. Уособленням достоїнств і небезпек електронної комунікації в наші дні служить феномен Інтернет. Інтернет – глобальна соціально комунікаційна комп'ютерна мережа, призначена для задоволення особистісних і групових комунікаційних потреб за рахунок використання телекомунікаційних технологій. Метатеоретичне осмислення феномена Всесвітньої павутини вимагає узагальнення філософсько-історичних, організаційно-управлінських, етико-правових, соціальних і психологічних аспектів, пов'язаних з сутнісними і прикладними функціями Інтернет.

6. Розвиток комунікаційних каналів здійснюється досі екстенсивно і закономірно відповідно законами:

- законом кумуляції комунікаційних каналів (законом ККК);

- законом симетрії комунікаційних каналів (законом СКК);

- законом прискорення біфуркацій (закон ЗПБ).

7. Існують три точки зору про співвідношення традиційних і нетрадиційних каналів в майбутньому:

- екстремістська – мультимедіа неминуче витисне книгу, бо нове завжди витісняє старе;

- консервативна – книга збереже своє значення, тому що вона антропоморфічна (відповідає психофізіологічним можливостям сприйняття смислів людиною), вкорінена в культурі, а література як вид мистецтва відмерти не може;

- компромісна – в майбутньому буде досягнута гармонія всіх родів соціальної комунікації (усної, документної, електронної), оскільки в кожного є свої переваги і свої обмеження.

8. Ми живемо в перехідний період від ери панування документної комунікації до ери електронної мультимедійної комунікації.

9. Terra incognita в проблематиці комунікаційних каналів залежить від прогресу в галузі лінгвістики, психології, культурології, інформатики.

- Гіпотеза лінгвістичної відносності Сепіра-Уорфа понад півстоліття обговорюється стосовно до усної комунікації. Залишається відкритим питання про національну відносність в письменних мовах, тобто в документній комунікації, і в мультимедійних засобах електронної комунікції.

- Як ставитися до міжмовних комунікаційних бар'єрів: як до шкідливого пережитку, успадкованого від феодальної палеокультури, або як до засобу самозахисту малих народів від інформаціїної агресії розвинених країн?

- Які перспективи інтерлінгвістики в XXI столітті? Чи можливо справжня художня творчість штучною мовою? Адже поетичне натхнення, за словами Б.Л.Пастернака, полягає в тому, що «мова, батьківщина і вмістилище краси і сенсу, саме починає думати і говорити за людину, і весь стає музикою» (індивідуально-мовна функція). Разом з тим, як показує досвід есперанто, немає проблем для перекладу з природної мови на штучну мову, тобто виконання соціально-мовної функції.

- Не вирішена проблема семантичного пошуку документів, ширше – текстів, зафіксованих на будь-якому носії, бо немає надійних і операційних критеріїв релевантності (смислової близькості) висловлювань на природній мові.

- На питання «що і як читати?» дають протилежні (антиномічні) поради. Культура читання не розроблена далі тривіальних рекомендацій для учнів середньої школи. Чи не можна використовувативати електронну комунікацію, щоб полегшити доступ до смислового змісту творів друку?

- Справжньою «невідомою землею» є область парапсихології, до якої відносяться телепатія і ясновидіння (антиципація). Телепатія – уявна комунікація між комунікантами – індуктором та реципієнтом – приймачем. Ясновидіння – отримання повідомлень з майбутнього. Відомі численні факти парапсихологічних комунікцій, але наукового пояснення їм немає. Чи є телепатія і ясновидіння рудиментарними комунікаційними здібностями, які існували до появи вербального каналу або, навпаки, вони свідчать про формування нового природнього комунікаційного каналу, яким будуть користуватися майбутні «надлюди»?

- Привабливою рисою Всесвітньої мережі Інтернет є її демократичність та відкритість для самовираження індивідуальної особистості. Але фактично ці риси – ілюзія. Насправді клієнт Мережі може робити тільки те, що дозволено професіоналами-програмістами. Складається ситуація, коли відвідувач віртуального простору шукає порятунку від поневолення його особистості чужими йому соціальними структурами в реальному світі, а потрапляє у «всесвітню павутину», виткану цими ж структурами. Чи можлива справжня свобода духовної діяльності клієнта штучних комунікаційних систем?

- Предметом жвавих дискусій є доля книги в постнеокультурному суспільстві, в приватності, конкуренція книжкових кодексів та відеокасет, друкованого слова та мультимедіа,читання і телебачення.

Література:

1. Гойхман О.Я., Надєїна Т.М. Основи мовної комунікаціїї: Підручник для вузів. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 272 с.

2. Горєлов І. М., Сєдов К.Ф. Основи психолінгвістики: Навч.посібник. – М.: Лабіринт, 1997. – 221 с.

3. Дайсон Е. Життя в епоху Інтернету. – М.: Бізнес та комп’ютер, 1998.– 400 с.

4. Земляпова Л.М. Сучасна американська комунікативістика: Теоретичні концепції, проблеми, прогнози. – М.: Вид-во МГУ, 1995. – 270 с.

5. Колкер Б.Г. Підручник мови есперанто: Основний курс. – М.: Наука, 1992. – 160 с.

6. Колшанский Г.В. Комунікативна функція і структура мови. – М.: Наука, 1985. – 175 с.

7. Колшанский Г.В. Паралінгвістика. – М.: Наука, 1974. – 81 с.

8. Кузнєцов С.М. Теоретичні основи інтерлінгвістики. М.: Вид-во Ун-ту дружби народів, 1987. – 207 с.

9. Культура російської мови: Підручник для вузів. – М.: Норма-Инфра, 1999. – 560 с.

10. Мечковська Н.Б. Соціальна лінгвістика: Навч.посібник. – 2-е вид. – М.: Аспект Пресс, 1996. – 207 с.

11. Мечковськая Н. Мова і релігія: Посібник для студентів гуманітарних вузів. – М.: Агентство «Фаир», 1998. – 352 с.

12. Поварнин С.І. Як читати книги. – М.: Книга, 1978. – 53 с.

13. Сапунова В.Б. Туризм: еволюція, структура, маркетинг. – М.: Ось-89, 1997, – 160 с.

14. Свадост Е. Як виникла загальна мова? – М.: Наука, 1968. – 328 с.

15. Скворцов Л.І. Теоретичні основи культури мови. – М.: Наука, 1980. – 352 с.

16. Сорокін Ю.Я. Психолінгвістичні аспекти вивчення тексту. – М.: Наука, 1985. – 168 с.

17. Усискін Г.С. Нариси історії російського туризму. – СПб.: Торговий Дім «Герда», 2000. – 224 с.

18. Мова і масова комунікація. Соціолінгвістичне дослідження. – М.: Наука, 1984. – 277 с.

Дата добавления: 2014-01-05