Тема 10. Соціальна комунікація як об'єкт і предмет наукового пізнання

Висновки

1. Існують нормативні та відомчі комунікацій інститути. Нормативні інститути (природня мова, фольклор, мистецтво, народні традиції і народні промисли) представлені у всіх суспільних комунікаційних системах; вони базуються на чотирьох вихідних комунікаційних каналах. Рукописна і мануфактурна ГКС збагатилися комунікаційними службами, що забезпечують функціонування каналів писемності і друкарства; ці ГКС представляли собою сумативні системи. Індустріальна ГКС є структурованою системою систем, що включає нормативні інститути, соціальні служби й інститути, доінстітуційні служби.

2. Соціально-комунікаційний інститут – це елемент індустріальної ГКС, що представляє собою формально засновану, тобто таку, яка має свій орган управління, сукупність організаційних і технологічних систем, що володіє певним, соціально визнаним призначенням. Розрізняються кумулятивні і некумулятівние СКІ.

3. Всім комунікаційним явищам – від усної комунікації до індустріальної ГКС властиві дві основні сутнісні функції – комунікаційно-просторова та комунікаційно-часова. На базі цих функцій в документних системах розвиваюються додаткові сутнісні функції: ціннісно-орієнтаційна, формування документних потоків, пошукова.

4. Оскільки сутнісні функції соціально-комунікаційних інститутів не залежать від соціально-культурних, економічних, політичних умов в межах індустріальної неокультури, вони залишаються одними і тими ж у ліберально-демократичному суспільстві і в тоталітарному суспільстві. Зате докорінно розрізняються їх прикладні функції.

5. Соціально-комунікативні права і свободи єнайважливішою частиною міжнародно-визнаних прав людини.

6. Головна організаційна особливість ліберально-демократичної схеми ГКС – суб'єкт-суб'єктні відносини між публікою і соціально-комунікаційними інститутами.

7. Тоталітаризм неможливий без масового комунікаційного впливу на свідомість людей. У Радянському Союзі за час його існування отримано унікальний досвід тотальної цензури, який показав як силу, так і обмеженість комунікаційного насильства.

8. Принципові відмінності між ліберально-демократичною та тоталітарною ГКС наочно проявляються при зіставленні їх характеристик в табличному вигляді (таб. 9.2)

9. Terra incognita соціально-комунікаційних інститутів включає такі проблеми:

- багатоаспектна типологізація інститутів і служб, що входять в різні громадські комунікаційні системи (ГКС).

- розробка функціонального підходу до ГКС розкриває динаміку сутнісних і прикладних соціальних функцій у зв'язку з еволюцією комунікаційних систем.

- потребує подальшого розвитку системний підхід до індустріальної ГКС, що представляє собою складну структуровану систему систем. Цей підхід повинен розкрити елементний склад цієї системи, відносини між елементами, конфіграцію, тобто склад підсистем.

- яка можлива функціонально-структурна конфігурація мультимедійної ГКС? Які органи управління можуть виникнути в цій конфігурації? Чи збережуться соціально-комунікаційноні права і свободи в мультимедійних ГКС?

- чи можливо відродження в майбутньому тоталітарних принципів і схем функціонування соціально-комунікаційних інститутів?

Література

1. Бабиченко Д.Л. Письменники і цензори. Радянська література 1940-х років під політичним контролем ЦК. – М.: ВЦ «Росія молода», 1994. – 173 с.

2. Блюм А.В. За лаштунками «Міністерства правди». Таємна історія радянської цензури. 1917-1929. – СПб.: Академіний проект, 1994. – 320 с.

3. Блюм А.В. Радянська цензура в епоху тотального терору. 1929 – 1953. – СПб.: Академічний проект. 2000. – 312 с.

4. Овсепян Р.П. Історія новітньої вітчизняної журналістики (лютий 1917 –початок 90-х років). – М.: Изд-во МГУ, 1996. – 207 с.

5. Панкратов Ф.Г., Серьогіна Т.К., Шахурин В.Г. Рекламна діяльність: Підручник. – М.: Маркетинг, 1998. – 244 с.

6. Почепцов Г.Г. Інформаційні війни. – М.: рефл-бук, К.: Ваклер, 2000. – 576 с.

7. Прохоров Е.П. Введення в теорію журналістики: Навч.посіб. – М.: Вид-во МГУ, 1995. – 94 с.

8. Тульчинський Г.Л. Public relations. Репутація, вплив, зв'язки з пресою та громадськістю, спонсорство. – СПб.: СПбГАК,1994. – 80 с.

9. Яковлєв І.П. Паблік рілейшнз в організаціях. – СПб.: Петрополіс,1995. – 148с.

10. Буари Ф.А. Паблик рилейшнз или стратегия доверия / Ф.А. Буари. – M.: Инфра-М, 2001. – 304 с.

11. Василик М.А. Наука о коммуникации или теория коммуникации? К проблеме теоретической идентификации / М,А. Василик // Актуальные проблемы теории коммуникации: [сб.науч. тр.]. – СПб. – Изд-во СПбТПУ, 2004. – С. 4-11.

12. Почепцов Г.Г. Теория коммуникации / Г.Г. Почепцов. – М.: Рефл -бук Ваклер, 2001. – 656 с.

13. Стратегія і тактика комунікацій із громадськістю для організацій третього сектора: [методичний посібник] / за ред. В.Г.Королька. - К.: НАН України. Ін-т соціол., Фонд «Інтелектуальна перспектива», 2003. - 216 с

14. Королько В.Г. Паблик рілейшнз. Наукові основи, методика, практика / В.Г.Королько. – К.: Видавничий дім «Скарби», 2001. – 400 с

15. Бондар Ю. Плюси і мінуси глобалізації (інформаційний аспект) /Ю. Бондар!! Україна на шляху до Європи: [колективна монографія] / Упорядники В. Шкляр, А. Юричко. – К.: ЕТНОС, 2006. – С.438-490.

16. Вартанова Е. Национальная инфраструктура новых медиа в России / Е. Вартанова // Журналистика в переходный период: проблемы и перспективы: Материалы международной научной конференции. – М., 1998. – С.9-18.

17. Засурский И.И. Становление российского института СМИ в контексте глобальных информационных процессов / И.И. Засурский: автореф. диссер. канд. филол. наук. – М., 1996. – 19 с.

18. Засурский Я.Н. Постсоциалистические СМИ в глобальном, региональном и национальном контекстах / Я.Н. Засурский // Искушение свободой. Российская журналистика: L99O-2007. – С.238-247. – (Серия: 21 век. Информация и общество).

19. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика общество и культура / Пер. с англ., под научи. ред. О.М. Шкаратана / М. Кастельс. – М.: ГУВШЭ, 2000. – 820 с.

20. Albpovv M. Global Age: State and Society Beyond Modernity/' W. Albpow. – Cambridge: Polity Press, 1996.-232 p.

21. Appadurai A. Modernity at Lange: Cultural Dimensions of Globalization 1 A. Appadurai. — Minneapolis; University of Minneapolis Press, 1996. – 212 p.

22. Collins R. Television: Policy and Culture/ R. Collins. -L: Lnwin HymanJ990. – 189 p.

23. Sparks С Introduction to Emerging Media Systems of Post-Communism/ С Sparksff Public. – 1995. – №2(3). – P. 7-17.

24. Демченко В.Д. Социальные коммуникации как фактор глобализации в независимой Украине // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Фигологш^Социальные коммуникации». -2010. - Т.23 (62). -№ 4. - С.57-60.

Дата добавления: 2014-01-05