Список використаних джерел. Вправи для зняття м’язової напруги

Ау!

Зайчик

Ку-ку!

Вправи для зняття м’язової напруги.

Ігри та вправи на подолання заїкання

Забий гол

Іграшки

Кораблик

Гудок пароплава

Соня

Дихальні вправи

Важливо, щоб мова формувалася у дитини на основі правильного дихання. Це додасть звучанню мови малюка плавність, звучність і дозволить таке складне для корекції порушення мови, як заїкання.

Для того, щоб правильно навчитися вимовляти звуки необхідно підготувати артикуляційний апарат, тренувати не тільки язик, губи, але і дихання, і голос.

Кілька разів позіхнути і потягнутися (позіхання стимулює не тільки гортанно-глотковий апарат, а й діяльність головного мозку, а також знімає стресові стани)

Через ніс з шумом набрати повітря, затримавши дихання на 1-2 сек, з шумом видихнути повітря через губи, складені трубочкою, зі звуком «у-у-у» (видих подовжений)

Кораблики можуть бути саморобними. Набираємо повітря через ніс (животик надувається), видихаємо через рот (животик здувається). Дуємо на кораблик, щоб він поплив по блюдечку з водою.

Різні дудочки, трубочки допомагають формувати сильний струмінь повітря. Сдуй ваточкой

Трубочкою для коктейлів заганяти кульку у ворота.

Чайник закипів, шторм у склянці

У склянку налийте 150 грамів води і вставте в воду трубочку для коктейлів. Спочатку потихеньку видихаємо повітря в трубочку – чайник закипає, підсилюємо видих – він кипить, ще підсилюємо видих – вода вирує. Не забуваємо – плечі не піднімати!

При заїканні часто напружені м’язи обличчя,губ, язика, пальців рук. Дуже важливо навчити дитину м’язовому розслабленню під час мовлення. От деякі вправи, які допоможуть дитині розслабитись.

«Пташка махає крильцями» Підняти руки нагору, і виконувати махи руками.

«Допоможемо мамі» Помахати розслабленими кистями рук біля підлоги, імітуючи полоскання білизни.

«Стати рівно», розвести в сторони до рівня плечей і «упустити» розслаблені руки у вихідне положення.

Обладнання: лялька, ширма.

Опис гри.

Логопед показує дитині ляльку, потім ховає за ширму. Запитує:

– Хто це там ховається? Хто там?

Лялька виглядає з-за ширми зі словами:

– Ку-ку! Це я, лялька Маша! Привіт!

Лялька нахиляється, повертається у різні боки, потім знову ховається.

Під час занять та ігор бажано використовувати віршовані тексти з простим і зрозумілим конкретним змістом, що дозволить підтримати комфортну атмосферу спілкування. При цьому мовлення логопеда має бути емоційно насиченим, чітким та небагатослівним.

Обладнання: іграшковий зайчик.

Опис гри.

Логопед показує дитині зайчика, звертається до нього:

Ой, ти, зайчику маленький,

Ти пухнастий і гарненький.

Гладжу я тебе рукою.

Будеш гратися зі мною?

(Ю.Рібцун)

Логопед бере руку дитини у свою і гладить нею зайчика по спинці.

Педагог акцентує: „Зайчик маленький, пухнастий, з довгими вушками”. Можна продемонструвати, як зайчик стрибає, спить, сидить тощо, коментуючи дії.

Використання у роботі з молодшими дошкільниками із ЗНМ віршів зі звуконаслідуваннями робить заняття доступними та цікавими, навчає відчувати темпо-ритмічний малюнок, розвиває слухову увагу та пам’ять, формує вміння поєднувати рух зі словом.

Летіла бджола...

Опис гри.

Логопед усаджує дитину навпроти себе. Передаючи звуконаслідування, пальцями, складеними в пучку, торкається тієї чи іншої частини дитячого обличчя:

Летіла бджола коло чола – у-у-у, бумц!

Летіла оса коло носа – е-е-е, бумц!

Летіла мушка коло вушка – и-и-и, бумц!

Летів жук, в око – бух! А-а-а!

Від пасивного споглядання і здійснення рухів логопед переходить до розігрування невербальних діалогів, активізуючи молодших дошкільників із заїканням до виконання елементарних інструкцій. При цьому варто домагатися, щоб під час спілкування дитина дивилася у вічі співбесіднику та реагувала на прохання чи запитання дорослого за допомогою відповідних стверджувальних або заперечних реакцій (кивок головою – так, заперечливий кивок – ні).

Ігри-заняття проводяться у такій послідовності:

– логопед показує предмет, називає його;

– предмет детально розглядається спільно з дитиною;

– логопед обігрує предмет, залучаючи дитину до самостійної гри з ним.

Обладнання: велика яскрава шовкова хустина.

Опис гри.

Логопед пропонує дитині пограти з хустиною:

Я сховаюсь під хустинку.

Чи знайдеш мене, дитинко?

(Ю.Рібцун)

(за можливістю називати ім’я дитини у кличній формі: Маринко)

Накидає хустину собі на голову. Дитина із задоволенням стягує хустину з голови дорослого. Після цього логопед пропонує сховатися малюку, накидає хустину йому на голову.

– Де ж наш Вова (ім’я дитини)? Де ти? Ау!

Логопед знімає хустину з голови дитини, обіймає її.

Бажано, щоб хустина не електризувалася та була приємною на дотик. Щоб малюк не злякався раптової темряви, краще, щоб хустина була напівпрозорою.

Крім пасивного подразнення, пов'язаного з тим, що дитина часто чує неправильну мову дорослого, у розвитку заїкання відіграє важливу роль і активне подразнення. Дитина свідомо копіює того, хто заїкається, при цьому імітація судоми мови супроводжується певними емоціями, що сприяє швидкій і стійкій фіксації раннього дефекту.

В залежності від особливостей особистості того, хто заїкається, і типології його заїкання логопедичні заняття можуть бути спрямовані або на відвертання його уваги від мовного акту шляхом переводу на іншу діяльність, або навпаки, на привертання його уваги до позитивних сторін своєї мови та до об'єктивного аналізу її недоліків (власне логопедичні вправи). Основні особливості логопедичного впливу на тих, хто заїкається, визначаються сутністю заїкання та загальними принципами його лікування. Воно виявляється у необхідності, з одного боку, оздоровлення психіки тих, хто заїкається, шляхом пояснення, переконання, навіювання, створення певних умов та ін., тобто шляхом психотерапії заїкання, а з іншого боку -- координації та удосконалення мовного процесу шляхом спеціальних вправ, тренувань, які дозволяють виховати певні (правильні) навички мови та поведінки.

Обидва боки логопедичної дії на мову, на особистість того, хто заїкається, нерозривно пов'язані та неможливі один без одного. У єдиному процесі відновлення мови та особливості того, хто заїкається, досягнення фізіологічного порядку, тобто поліпшення мови через спеціальні вправи є основою для позитивного впливу на психіку, а психотерапевтичний успіх сприяє досягненню фізіологічних успіхів, зміцнює їх. У єдності фізіологічного і психічного компоненту мови та поведінки повинен проходити весь лікувально-педагогічний процес з дітьми старшого дошкільного віку з розумовими вадами.

Отже, формування мовлення, тільки поєднуючись з розвитком інших психічних процесів, розгортанням ігрової діяльності, забезпечує гармонійне становлення повноцінної дитячої особистості.

Беручи до уваги все вищеозначене, нами були роглянутіі різні види багатоваріативних ігор для дітей дошкільного віку із заїканням, які б здійснювали завдання їх всебічного гармонійного розвитку.

1. Белякова Л.И. Проблемный подход к анализу патогенетических механизмов заикания // Заикание: Проблемы теории и практики / Под ред. Л.И. Беляковой. – М., 1992. – С. 3-20.

2. Белякова Л.И., Дьякова Е.А. Заикание. М., 1998.

3. Власова Н.А. Логопедическая работа с заикающимися дошкольниками. – М., 1979. – 90с.

4. Волкова Г.А. Игровая деятельность в устранении заикания у дошкольников. – М., 1989.

5. Групова психотерапія / За ред. Б.Л. Карвасарського, С.М. Ледера. – М., 1990. – 2001с.

6. Гутуман А. Заїкання та його надійне усунення методично розробленим та перевіреним на практиці способом. – М., 1879.

7. Калачева И.О. Использование семейной психотерапии в процессе реабилитации детей раннего возраста, страдающих заиканием: Заикание: Проблемы теории и практик. – М., 1992. – С. 100-107.

8. Кондратенко В., Ломоносов В. Заїкання: феноменологія та основні напрями реабілітації: Посібник для вищих навчальних закладів. – К., 2006. – 70с.

9. Кузьмин Ю.И. Темп речи и заикание: Изучение динамики речевых и нервно-психических нарушений. – Л., 1983. – С. 104-116.

10. Левина Р.Е. Заикание у детей: Преодоление заикания у детей / Под ред. Р.Е. Левиной. – М., 1975.

11. Логопедия / Под ред. Волковой Л.С. - М: Просвещение, 1989. – 528с.

12. Миронова С.А. Устранение заикания у дошкольников в процессе обучения: Преодоление заикания у дошкольников / Под ред. Левиной. – М., 1975. – С. 23-135.

13. Оганесян Е.В. Логопедическая ритмика. – М., 1998. – 98с.

14. Основы логопедии с практикумом по звукопроизношению: / Под ред. Т.В. Волосовец. – М.: Академия, 2002. – 200с.

15. Поварова И.А. Коррекция заикания в играх и тренингах. 2-е издание. – СПб.: Питер, 2004. – 348с.

16. Поварова И.А. Практикум для заикающихся. – С-Пб: Изд-во «Союз», 2000. – 128с.

17. Понятийно-терминологический словарь логопеда / Под ред. В.И. Селиверстова. – М., 1997.

18. Рац Е.Ф. Роль игровой психотерапии у дошкольников: Психотерапия в дефектологии / Сост. Н.П. Вайзман. – М., 1992. – 107с.

Дата добавления: 2014-01-05