Спільне у повоєнному розвитку держави і права центральноєвропейських держав

1. В усіх країнах розгорнулася національно-визвольна боротьба проти фашизму. Її, переважно, очолювали комуністи. Вони створювали Народні національні фронти, які ставали органами влади.

2. Після перемоги у Другій світовій війні комуністи, опираючись на радянську армію, і вдаючись до насильства, захопили владу в свої руки, почали будівництво соціалізму.

3. Законодавство було спрямоване на зміцнення соціалістичної власності й захист тоталітарного режиму. Конституційне, цивільне, трудове законодавство передбачало різні права, свободи, зокрема - право на працю, соціальний захист, а кримінальне право мало яскраво виражений репресивний характер. Воно було спрямоване на переслідування за реальні чи вигадані замахи на новий економічний та політичний лад, на суспільну власність, проти спекуляції. Для кримінального права була характерна жорсткість покарань, хоча водночас воно переслідувало за мету перевиховання особи. Тому воно передбачало такі покарання, як: виправні роботи без позбавлення волі, громадський осуд, умовне засудження тощо.

4. Було знищено демократичні судові установи. Структура судових органів була спрощена. Формально існував принцип виборності суддів, але фактично вони призначалися правлячою комуністичною чи соціалістичною партією.

5. Функція прокуратури обмежувалася тільки функцією підтримання державного обвинувачення, хоча пізніше їй було надано право нагляду за дотриманням законності.

6. Кримінальний процес формально базувався на принципах законності, публічності, гласності, права звинуваченого на захист, презумпції невинності, але на практиці органи слідства та суду їх не дотримувалися.

ВИСНОВКИ

Незалежні держави у Центральній Європі виникли в результаті поразки у Першій світовій війні Німеччини та Австро-Угорщини та революції 1917р. в Росії.

Конституція Польщі 1921 р.: республіканська форма правління, двопалатний парламент, зосередження виконавчої влади в руках Президента та уряду, гарантування основних прав та свобод особи, восьмигодинний робочий день.

Конституція Польщі 1935р.: концентрація основної влади в руках Президента, існування уряду. Сенату, Сейму під фактичним керівництвом Президента, відсутність будь-якої відповідальності Президента за свої дії.

"Солідарність" - спочатку вільна профспілка, а потім масовий організований суспільно-політичний рух у Польщі; керувала акціями протесту, видавала позацензурну пресу.

Конституція Чехословаччини 1920р. республіканська форма правління, двопалатний парламент (Палата представників і Сенат), обрання Президента парламентом терміном на сім років, закріплення великої кількості прав та свобод громадян.

"Празька весна" - спроба реформування комуністичної системи, зроблена у 1968р.; була придушена в ніч з 20 на 21 серпня, коли війська країн соцтабору здійснили інтервенцію проти Чехословаччини.

"Оксамитова революція" - термін, який використовується для позначення подій 1989р., які призвели до ліквідації комуністичного режиму в країнах Центральної Європи.

Утворення Югославії: виникла у жовтні 1918р., коли у м. Загребі було скликане Центральне народне віче словенців, хорватів та сербів. Ці народи прийняли постанову про утворення нової держави - Королівства сербів, хорватів і словенців. Югославія з'явилася у 1929 р. з Королівства сербів, хорватів і словенців.

Югославська криза 1991-92 рр.: це період дискусій щодо майбутнього югославської федерації та її поступовий розпад з проголошенням суверенітету Словенці Хорватії (жовтень, 1991р.), Боснії та Герцеговини (жовтень 1991р.), утворення Союзної республіки Югославії (квітень, 1992р.) у складі Республіки Сербії та Республіки Чорногорії.

Основними причинами розпаду СРСР були:

4) над монополізація державної економіки та неможливість її реформування в умовах командно-адміністративної системи (радянській економіці був притаманний екстенсивний шлях розвитку, затратний механізм і т. п.).

5) криза влади партійно-державної верхівки (монополія КПРС на політичну і державну владу, формування мафіозних структур).

6) Загострення національних проблем. Відбувалася підміна політики інтернаціоналізму, русифікація. Офіційна пропаганда декларувала ідеї “єдності народів”, “нової історичної спільності – радянського народу” тощо. Планомірно і послідовно проводилося нівелювання національних культур, традицій, звичаїв.

Дата добавления: 2014-01-05