Застосування протиерозійних заходів на орних землях передбачає що грунт захищають самі рослини, які вирощуються на схилах

Застосування протиерозійних заходів на орних землях передбачає що грунт захищають самі рослини, які вирощуються на схилах.

На змитих ґрунтах рекомендовано широко застосовувати посів багаторіч­них трав, озимих та проміжних культур. Необхідно також, щоб проти­ерозійні заходи покращували агрофізичні властивості ґрунтів. Відомо, що коли водопроникність ґрунту буде вища або однакова з інтенсивн­істю сніготанення чи дощів, то ерозія проявлятись не буде.

Протиерозійні прийоми повинні, крім того, механічно перехоплю­вати опади на місці їх випадання або безпечно скидати поверхневий стік вниз по схилу. Особлива роль належить попереджувальним, профілактичним за­ходам.

Простіше й дешевше перехоплювати чи безпечно направляти вниз по схилу поверхневий стік, ніж боротись з ярами. (!!!!!!!!!)

Продуктивність сільськогосподарського виробництва та рівень охо­рони природи, і зокрема збереження землі (якості ґрунту), в великій мірі залежать від прийнятої системи землеробства. Оригінальне визначення цього поняття дає М.М. Ломакін (1984):

(Слайд 28)

«Ґрунтозахисна система землеробства - галузь людської діяль­ності, що забезпечує оптимальне споріднення ріллі, лісу, луків та води, в рамках якого здійснюється замкнені технології, які моделюють при­родний ґрунтоутворювальний процес, зберігають грунт на оброблю­ваних полях в рівновазі з навколишнім середовищем».

«Ґрунтозахисна система землеробства - галузь людської діяль­ності, що забезпечує оптимальне споріднення ріллі, лісу, луків та води, в рамках якого здійснюється замкнені технології, які моделюють при­родний ґрунтоутворювальний процес, зберігають грунт на оброблю­ваних полях в рівновазі з навколишнім середовищем».

Інші вчені, зокрема В.А. Джамаль, М.М. Шелякін і М.В. Медведєв (1984) ґрунтозахисне землеробство визначають як геоморфологічну єдніст ь ґрунтозахисних сівозмін і технологій, комплексу гідро- та фітомеліоративних заходів.

(Слайд 29)

Грун­тозахисна система землеробства з контурно-меліоративною організа­цією території – це процесдиференційованого використання зе­мельних ресурсів і біологічних особливостей сільськогосподарських культур через оптимізацію структури посівних площ та проведення ефек­тивних сівозмін, а також виділення еколого-технологічних груп ґрунтів за ос­новним напрямком горизонталей і широкого застосування протиероз­ійних та меліоративних заходів.

Для умов південно-західного регіону України найбільш прогресив­ною є ландшафтно-екологічна система землеробства і, зокрема:

Дата добавления: 2014-01-05