Поняття суспільної праці і трудового права України

Нормативні акти

План викладу матеріалу розділу

Лекція 8 ТРУДОВЕ ПРАВО

1. Поняття суспільної праці і трудового права України.

2. Колективний договір.

3. Поняття трудового договору, його сторони і зміст. Контракт — особливий вид трудового договору.

4. Порядок прийняття на роботу. Трудова книжка працівника.

5. Підстави припинення трудового договору.

6. Робочий час працівників та час відпочинку.

7. Особливості праці неповнолітніх.

8. Трудова дисципліна. Обов'язки працівника. Порядок накладання дисциплінарних стягнень.

9. Матеріальна відповідальність сторін трудового договору.

Важливі терміни та поняття: трудові правовідносини; / суб’єкти трудових правовідносин; / колективний договір; / трудовий договір; / контракт; / трудова книжка; / робочий час; / час відпочинку; / трудова дисципліна; / дисциплінарне стягнення; / матеріальна відповідальність; / трудовий спір; / колективний трудовий спір; / трудовий арбітраж; / примирна комісія; / охорона праці.

1. Конституція України.

2. Кодекс законів про працю України.

3. Закон України "Про колективні договори і угоди".

4. Закон України "Про зайнятість населення".

5. Закон України "Про відпустки".

6. Закон України "Про оплату праці".

7. Закон України "Про охорону праці".

8. Закон України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".

9. Постанова Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників".

Право на працю — одне із невід'ємних прав громадян неза­лежної демократичної держави, що означає можливість зароб­ляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Праця — це необхідна умова життя людини і суспільства. Саме праці люди зобов'язані своїми великими відкриттями і науково-технічними досягненнями. Практично все, чим ми користуємося у повсякденному житті, є також результатом трудової діяльності людей, продуктом їх цілеспрямованої праці. Потреби людини і суспільства в цілому різноманітні, їх задоволення пов'язано з виробництвом не тільки матеріальних благ, але й зі створенням духовних благ, наданням різного роду послуг.

Таким чином, праця є свідомою вольовою діяльністю людей, спрямованою на створення матеріальних і духовних благ, надання послуг, діяльність, яка характеризує певні споживчі Цінності. Але люди не можуть створювати споживчі цінності, не об'єднуючись певним чином для спільної діяльності. Тому процес праці майже завжди має колективний характер й значною мірою опосередковується через трудові відносини.

Трудові правовідносини - це відносини між працівником та власником підприємства, установи, організації за якими працівник зобов'язується виконувати певну роботу з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а власник, або уповноважена ним особа, зобов'язується оплачувати його працю, забезпечувати належні, необхідні і безпечні умов для праці.

Трудове право України — система встановлених або санкціонованих державою правових норм, які регулюють індивідуальні і колективні трудові відносини у суспільній організації праці.

Предмет трудового права складають суспільно-трудові відносини, що регулюються нормами трудового права, а саме:

• суспільні відносини, які виникають у зв'язку з працевлаштуванням;

• правовідносини з професійної підготовки і підвищення кваліфікації кадрів безпосередньо на виробництві;

• трудові правовідносини;

• правовідносини профспілкових і інших уповноважених трудовим колективом органів з приводу організації праці;

• правовідносини щодо участі в управлінні виробництвом трудових колективів і окремих працівників;

• правовідносини з нагляду і контролю за охороною праці і дотриманням трудового законодавства;

• процесуально-трудові відносини.

Трудові та інші суспільні відносини, пов'язані з ними, регулюються Конституцією України та більш як 250 нормативно-правовими актами. Основним джерелом трудового права є Кодекс законів про працю. Він містить преамбулу, 18 глав, 265 статей.

Дата добавления: 2014-01-05