Контрольні питання. Кожна думка повинна бути достатньо обґрунтованою, але й достатнє обґрунтування повинне мати достатнє обґрунтування

Кожна думка повинна бути достатньо обґрунтованою, але й достатнє обґрунтування повинне мати достатнє обґрунтування.

Четвертий закон логіки – закон достатньої основи

Ним зумовлена ще одна корінна риса правильного мислення – його обґрунтованість, доказовість. Об’єктивна основа його в тому, що усі якісно визначені предмети так або інакше виникають з інших предметів і самі, у свою чергу, породжують треті. Це знаходить відображення й у нашому мисленні про предмети дійсності. Закон же формулюється так:

Межею обґрунтованості є закон, аксіома, очевидність, основані на фактах дійсності. Так, для людини, яка явилася свідком події, обґрунтуванням буде самий факт події, очевидцем якої вона була. Істинність законів, аксіом підтверджена практикою людства й не потребує тому нового підтвердження. Для підтвердження якого-небудь часткового випадку немає необхідності обґрунтовувати його за допомогою особистого досвіду. Наприклад, якщо відомий закон Архімеда (на всяке тіло, занурене у рідину, діє з боку цієї рідини виштовхуюча сила, яка дорівнює вазі витісненої ним рідини…), то немає ніякого сенсу занурювати у рідину якийсь предмет, щоб з’ясувати, скільки він втрачає у вазі. Закон Архімеда буде достатньою основою для підтвердження будь-якого часткового випадку.

Таким чином, достатньою основою якоїсь думки може бути будь-яка інша вже перевірена та визнана думка, з якої з необхідністю випливає істинність даної думки.

Якщо з істинності судження А випливає істинність судження В, то А є основою для В, а В – наслідком цієї основи. У свою чергу, В може бути основою для С. Так виникають логічні ланцюжки.

Найважливішою помилкою, пов’язаною з порушенням вимог закону достатньої основи, є помилка «удаваного слідування». Деякі удавані наслідки наведені у прикладах порушення закону суперечності: «Він і вона йшли разом по вулиці й сміялися – значить, у них роман» і т. д. Усе це приклади висновків з недостатніх основ. Завжди, коли порушені перші три закони логіки, порушений і четвертий. Але закон достатньої основи має й свої специфічні порушення, пов’язані з неправильною структурою умовиводів (приклад був наведений на початку цієї теми).

Закон достатньої основи має важливе теоретичне й практичне значення. Фіксуючи увагу на судженнях, що обґрунтовують істинність висунутих положень, цей закон допомагає відокремити істинне від хибного та прийти до вірного висновку.

Така роль 4-х законів логіки у нашому житті.

1. Яким чином логіка вивчає правильність мислення?

2. Яке наукове визначення логіки?

3. Якими були основні етапи історії логіки?

4. У чому полягає єдність чуттєвого пізнання та абстрактного мислення?

5. Чому ми можемо говорити про єдність, але не про тотожність мислення та мови?

6, Що таке природні та штучні мови?

7. Які штучні мови застосовуються у логіці і для яких цілей?

8. Що таке логічні та нелогічні терміни?

9. Що таке логічна форма мислення?

10. Які символи застосовуються у мові логіки предикатів для формалізації понять?

11. Від чого залежить структура суджень? Які символи використовуються для її виділення?

12. Від чого залежить структура умовиводів?

13. Чим відрізняються істинність та правильність мислення? Що таке істинна та правильна думки?

14. Яка умова отримання (з необхідністю) істинних висновків?

15. Які риси правильного мислення?

16. Що таке логічний закон? Які його риси?

17. Як називається перший закон логіки? Як він формулюється?

18. Як називається помилка при порушенні першого закону логіки? Наведіть власний приклад цієї помилки.

19. Як називається другий закон логіки? Як він формулюється?

20. Як називається помилка при порушенні другого закону логіки? Наведіть власний приклад цієї помилки.

21. Як називається третій закон логіки? Як він формулюється?

22. У чому суть порушення третього закону логіки? Наведіть власний приклад.

23. Як називається четвертий закон логіки? Як він формулюється?

24. Як називається помилка при порушенні четвертого закону логіки? Наведіть власний приклад цієї помилки.

Література

1. Головаха Е., Панина Н. Психология человеческого взаимопонимания. – К.: Политиздат Украины, 1989. – 189 с.

2. Иванов Е.А. Логика. – М.: Волтерс Клувер, 2005.

3. Івін О.А. Логіка. – К., 1996.

4. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика: Учебник для юридических вузов. – М., 1995.

5. Литвак М.Е. Как узнать и изменить свою судьбу. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2002.

6. Литвинець М. Перлини з моря часу // Баскські прислів’я та приказки: Пер. з баскської. – К.: Дніпро, 1989.

7. Хоменко І.В. Логіка для юристів: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2001.

8. Физический энциклопедический словарь. / Гл. ред. А.М. Прохоров. Ред. кол. Д.М. Алексеев, А.М. Бонч-Бруевич, А.С. Боровик-Романов и др. – М.: Сов. энциклопедия, 1984.

ТЕМА 2

ОСНОВИ ПОНЯТІЙНОГО МИСЛЕННЯ

Дата добавления: 2014-01-06