Розподіленість термінів у судженнях

Об’єднана класифікація суджень за кількістю та якістю

Класифікація категоричних суджень

Категоричні судження поділяються, по-перше, за кількістю, а по-друге, за якістю. А оскільки будь-яке судження має й кількісну, й якісну характеристику, їх прийнято поділяти за об’єднаною класифікацією.

1. Поділ суджень за якістю – на ствердні та заперечні.

1.1. Ствердним судженням називають таке, що відображує наявність у предмета якої-небудь ознаки: «S є Р». Наприклад: «Бухгалтерський облік на підприємстві здійснюється згідно Положення про бухоблік».

Заперечне судження відображує відсутність у предмета якоїсь ознаки: «S не є Р». Наприклад: «Накладна не є документом строгого обліку».

2. Поділ суджень за кількістю – на одиничні, часткові та загальні.

2.1. Одиничним називається таке судження, у якому щось стверджується або заперечується про один предмет. Тому, якщо предмет не одиничний, то до нього спереду додається займенник «це». Наприклад: «Ця ручка добре пише». У загальному вигляді: «Це S є Р» або «Це S не є Р».

2.2. Частковим називається таке судження, у якому щось стверджується або заперечується про частину предметів класу. Наприклад: «Деякі студенти відмінники». Суб’єкт часткового судження виражається зазвичай такими словами: «деякі», «більшість», «частина», «кілька», «іноді», «не усі» та ін. У загальному вигляді: «Деякі S є Р»; «Деякі S не є Р».

2.3. Загальні судження – судження, у яких що-небудь стверджується або заперечується про усі предмети класу. Наприклад: «Усі громадяни України зобов’язані дотримуватись українських законів». У загальних судженнях перед суб’єктом стоїть логічна постійна: «усі», «кожен», «усякий», «будь-який», «жодне», «ніхто». У загальному вигляді: «Усі S є Р»; «Жодне S не є Р».

1. Загальноствердні судження – за кількістю – загальні або одиничні, за якістю – ствердні. Наприклад: «Усі договори – угоди» («Усі S є Р»). Загальноствердні судження позначають літерою А від латинського «affirmo» – стверджую.

2. Загальнозаперечні судження – за кількістю – загальні або одиничні, за якістю – заперечні. Наприклад: «Жодне явище не існує ізольовано від інших явищ» («Жодне S не є Р»). Позначаються літерою Е від першої голосної латинського слова «nego» - заперечую.

3. Частковоствердні судження – за кількістю – часткові, за якістю – ствердні. Наприклад: «Деякі студенти кмітливі» («Деякі S є Р»). Позначаються літерою I (друга голосна слова «affirmo»).

4. Частковозаперечні судження – за кількістю – часткові, за якістю – заперечні. Наприклад: «Деякі бухгалтери не мають вищої освіти» («Деякі S не є Р»). Позначаються літерою О (друга голосна слова «nego»).

Якщо термін судження узятий у повному обсязі, то він розподілений. Якщо у частковому обсязі, то він не розподілений. Розглянемо, як розподілені терміни у судженнях А, Е, I, О.

1. Судження А («Усі S є Р»). «Усі студенти нашої групи (S) здали екзамени (Р)». Суб’єкт «студенти нашої групи» узятий у повному обсязі, отже, він розподілений. Предикат же не розподілений, тому що вони – лише частина тих, що здали екзамени, адже їх могли здавати й інші групи. Розподіленість термінів у судженнях прийнято зображувати за допомогою колових схем:

Таким чином, у загальноствердних судження S розподілений, а Р не розподілений. Однак у загальноствердних судженнях, суб’єкт і предикат яких мають однаковий обсяг, розподілений не лише суб’єкт, але й предикат. До таких суджень належать виділяючі судження «Тільки S є Р» або «S є тільки Р»:

2. Судження Е («Жодне S не є Р»). «Жоден студент нашої групи (S) не є невстигаючим (Р)». І суб’єкт, і предикат узяті у повному обсязі. Обсяг одного терміна повністю виключається з обсягу іншого: жоден студент нашої групи не входить у число невстигаючих, і жоден невстигаючий не є студентом нашої групи. Отже, у загальноствердних судженнях і S, і Р розподілені:

3. Судження I («Деякі S є Р») «Деякі студенти нашої групи (S) – відмінники (Р)». Суб’єкт цього судження не розподілений, оскільки у ньому мислиться лише частина студентів, тільки деякі студенти нашої групи належать до числа відмінників. Але й обсяг предиката лише частково включається до обсягу суб’єкта: не усі, а лише деякі відмінники – студенти нашої групи.

Отже, у частковоствердному судженні ні S, ні Р не розподілені:

Виключення з цього правила складають судження, предикат яких повністю входить до обсягу суб’єкта. Наприклад: «Деякі батьки, і тільки вони (S), є багатодітними (Р). Тут предикат «багатодітні» повністю входить до обсягу суб’єкта «батьки». Тому тут предикат розподілений:

4. Судження О («Деякі S не є Р). «Деякі студенти нашої групи (S) не відмінники» (Р). Суб’єкт цього судження не розподілений, оскільки узятий не в повному обсязі. Предикат же узятий у повному обсязі, оскільки повністю виключається:

3.1.5. Встановлення відношень між судженнями за правилами логічного квадрата

Досі мова йшла про зв’язок між термінами в одному судженні, тепер розглянемо зв’язок між різними судженнями. Судження, як і поняття, можуть бути порівнюваними й порівнюваними. Непорівнюваними є судження, що мають різні суб’єкти та предикати. Такі, наприклад, два судження: «Серед космонавтів є льотчики» і «Серед космонавтів є жінки». Тут однакові суб’єкти, а предикати різні. Інший варіант: «Серед льотчиків є жінки» і «Серед космонавтів є жінки». Тут предикати однакові, але суб’єкти різні. І тим більше непорівнюваними є судження, у яких і суб’єкт, і предикат – різні, тобто мова взагалі йде про різне.

Порівнюваними є судження з однаковими суб’єктами та предикатами і різними сполучником та квантором. Звичайно їх називають судженнями однакової матерії. Наприклад: «Усі американські індіанці живуть у резерваціях» та «Деякі американські індіанці живуть у резерваціях». Відношення між порівнюваними простими судженнями А, Е, I, О зазвичай зображуються у логіці у вигляді логічного квадрата.

Порівнювані судження поділяються на сумісні та сумісні. Сумісними називаються судження, які одночасно можуть бути істинними. Несумісними називаються судження, які одночасно не можуть бути істинними.

Сумісні судження поділяються на тотожні, підпорядковані та частково сумісні (субконтрарні).

Тотожні судження виражають одну й ту ж думку у різній формі. Наприклад: «Суверенна Україна не переслідує загарбницьких цілей» і «Суверенна Україна – мирна демократична країна». Тут логічна побудова – різна, але зміст – однаковий. За допомогою квадрата такі судження не ілюструються.

Дата добавления: 2014-01-06