Функції соціології

Закони й категорії соціології

Визначення сутності й специфіки соціології як науки пов'язане із з'ясуванням категорій і законів науки. Найбільш загальної, широкої по змісту категорією соціології є поняття “соціальне”, що містить у собі такі теж досить широкі поняття, як “соціальна система”, “соціальна структура”, “соціальний інститут”, “соціальна організація”, “соціальна група”, “соціальна дія”, “соціальне поводження” і ін. Кожне з них, у свою чергу припускає виділення цілого ряду інших дуже важливих, хоча й менш загальних категорій. Так, категорія “соціальна група” сполучена з такими більше приватними поняттями, як “клас”, “соціальний шар”, “народ”, “нації”, “родина” і інші, а категорія ”соціальна дія” - з поняттями “соціальний інтерес”, “соціальна мета”, “соціальна норма”, “соціальна цінність” і т.д. До числа найважливіших категорій соціології ставляться й поняття “соціальна рівність (або нерівність) ”, “соціальна несправедливість”, “соціальна воля” і ін.

Якщо категорії соціології відбивають ті або інші істотні сторони, властивості об'єкта цієї науки, то закони соціології виражають глибинні, сутнісні, необхідні зв'язки між ними. Класифікація законів у соціології може бути проведена по різних підставах. По ступені спільності ці закони можуть бути підрозділені на загальні, тобто визначальний розвиток суспільства, соціуму, соціальної системи як цілого, і специфічні, тобто характерні для окремого елемента соціальної системи, частини суспільства. По характері, способу прояву соціальні закони діляться на динамічні й статистичні. Перші виражають твердий, однозначний зв'язок між послідовністю подій у конкретних умовах і визначають напрямок, фактори й форми соціальних змін. Другі - детермінують соціальні явища не строго, а з певним ступенем імовірності; вони відбивають основні напрямки й тенденції соціальних змін у рамках збереження даного соціального цілого.

1. Пізнавальна - як наука соціологія дає приріст нового знання про різні сфери соціального життя, про тенденції суспільного розвитку.

2. Прикладна (практична) функція в тім, що соціологічна наука не тільки пізнає соціальні реальність, але й має управлінський потенціал.

Реалізація теоретико-пізнавальної функції дозволяє соціології розширити й конкретизувати знання про сутність суспільства, його структурі, закономірностях, основних напрямках і тенденціях, шляхах, формах і механізмах його функціонування й розвитку. Збагачення наукового соціологічного знання відбувається як на основі внутрішнього вдосконалювання теоретичної соціології, так і в результаті динамічного розвитку самого об'єкта пізнання цієї науки - соціальної діяльності. І тут особлива роль належить емпіричній соціології й спеціальним соціологічним теоріям, що дають глибоке системне відбиття сутності й закономірності розвитку суспільства. Прикладна (практична) функція соціології в тім, що наука не тільки пізнає соціальну реальність але й виробляє пропозицію для керівників всіх рівнів в умовах удосконалювання соціальної політики, для раціонального керування суспільством.

3. Функція соціального контролю дозволяє зняти соціальну напруженість і кризи в суспільстві, інформуючи владні структури про посилення діяльності соціального контролю над процесами в суспільстві.

4. Ідеологічна функція в тім, що дані соціології (знання) використовуються для вироблення певного менталітету, ціннісних ориентаций, стереотипів поводження, имиджей. Соціологічне знання може служити засобом маніпулювання свідомістю й поводженням людей, або дані отримані соціологами можуть бути засобом досягнення суспільного консенсусу.

5. Прогностична (футурологическая) функція соціології складається в здатності виробляти прогнози про тенденції розвитку соціальних процесів у майбутньому.

Отже, соціологія відіграє ключову роль у сучасній інтелектуальній культурі й займає центральне місце в соціальних науках.

Об'єкт соціології - соціальна реальність, сучасне суспільство, об'єктивна й суб'єктивна, первинна й вторинна інформація про нього, зібрана з різних джерел і допомогою специфічних методів.

Соціальна спільність - базова соціологічна категорія, що повинна стати головним предметом соціологічного аналізу. Вона з'єднує макро- і мікрорівень аналізу: поводження людей, масові процеси, культуру, соціальні інститути, відносини власності й влади, керування, функції, ролі, очікування. Це і є “соціум” у найбільш точному значенні цього поняття.

Соціальна дія має суспільну якість. Це сукупність социально-значимых учинків, за допомогою яких індивід або група мають намір відтворити або змінити поводження, погляди й думки інших осіб або шарів. Сукупність дій утворить “соціальний процес”, що формує загальні тенденції соціальної еволюції (генезис, функціонування, зміна, розвиток).

Соціологія є наукою про сучасне суспільство як цілісній системі, тенденціях її функціонування й змін, наукою про становлення й динамік соціальних общностей, інститутів, організацій, взаємодій між особистістю й общностями, наукою про осмислені соціальні дії людей, процесах і масовому поводженні.

Дата добавления: 2014-01-06