Триєдина мета сучасної лінгводидактики

Тема. Мовленнєвий розвиток – важлива складова нових програм «Я у Світі», «Зернятко». Розвиток мовлення дітей раннього віку.

Принцип формування граматичної правильної мови

Принцип забезпечення мотивації мовної діяльності.

Принцип комплексного підходу до розвитку усіх сторін мови.

Принцип забезпечення впливу художньої літератури на мовний розвиток дітей. (є одним із провідних методичних принципів у роботі з дошкільниками.)

У перші роки свого життя дитина оволодіває унікальним скарбом – мовленням, що дає їй змогу називатися людиною, зв’язує воєдино її минуле, сучасне й майбутнє, забезпечує спілкування, порозуміння, взаємодію з іншими людьми.

Традиційно мету навчання дітей рідної мови та розвитку мовлення на етапі дошкільного дитинства науковці і практики вбачали в розвитку усного мовлення як засобу спілкування та пізнання довкілля.

Сучасна філософія освіти визначила гуманістичні людиноцентристські стратегічні напрями навчання й виховання дітей, що сприяло переорієнтації завдань та змісту мовленнєвої роботи в дошкільних закладах освіти. Так, першочерговим завданням розвитку мовлення дітей на етапі дошкільного дитинства визначено виховання мовної особистості, тобто такої, яку характеризує достатній рівень мовленнєво-комунікативної компетентності, яка вільно і творчо застосовує мову в різних ситуаціях життєдіяльності.

Перш ніж конкретизувати дану мету, потрібно усвідомити, з яких структурних компонентів складається формування мовлення дошкільнят.

Структурні компоненти формування мовлення дошкільнят:

· Мовленнєва компетентність, одна з ключових базисних характеристик особистості, виявляє готовність та спроможність особистості адекватно та доречно застосовувати мову в конкретних ситуаціях (висловлювати свої думки, бажання, наміри, прохання тощо), використовуючи для цього як мовні, так і позамовні (міміка, жести, рухи) та інтонаційні засоби виразності.

· Мовленнєвий розвиток – це цілеспрямоване формування у дітей певних мовленнєвих навичок та вмінь (правильної звуковимови, доречного добору слів, словосполучень, використання їх у відповідній граматичній формі), які забезпечують функціонування процесу мовлення відповідно до мовних норм.

· Навчання мови – процес формування на основі елементарних знань та уявлень про мову й мовлення мовної компетентності та розвиток чуття мови. Навчання мови передбачає засвоєння й усвідомлення дітьми норм, що склалися історично у фонетиці, лексиці, граматиці, орфоепії, стилістиці, семантиці та адекватне застосування цих знань у мовленнєвій діяльності.

· Мовленнєве виховання пов’язане з вихованням у дошкільнят любові, поважного ставлення до рідної мови як скарбниці, багатющого надбання нашого народу; виховання прагнення правильно, культурно, красиво говорити рідною мовою. Водночас ідеться про високий рівень опанування мови (відповідно до вікових можливостей дітей) – виховання мовленнєвої культури як особистісної якості, що відбиває рівень загальної культури, мислення дитини.

Отже, триєдина мета цілеспрямованої роботи з розвитку мовлення дошкільників полягає у формуванні мовленнєвої компетентності як однієї з базисних характеристик особистості та спрямована на активне застосування взаємопов’язаних педагогічних дій:

- розвитку мовлення,

- навчання мови,

- мовленнєвого виховання.

Дата добавления: 2014-01-06