Прийоми розвитку мови у дітей

Тема. Методи і прийоми розвитку та навчання дітей рідної мови.

Характеристика методів розвитку і навчання дітей рідної мови.

Методи навчання — це способи спільної діяльності вихователя і дітей, спрямовані на розв”язання завдань розвитку мови.

Класифікують методи навчання за різними ознаками:

ñ за характором керівництва розумовою діяльністю: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемний, частково-пошуковий, дослідницький;

ñ за джерелом знань (наочні, словесні, практичні),

ñ за типом діяльності: практичні, практично-теоретичні, теоретичні).

У дошкільній педагогіці методи навчання класифікуються переважно за джерелом знань.

Наочні методи: спостереження, екскурсії, екскурсії-огляди, розглядання предметів, дидактичні ігри з наочністю. Використання цих методів відповідає дидактичному принципу наочності і наочно-дійовому та наочно-образному характеру мислення дошкільника.

Словесні методи. Значення цієї групи методів полягає в тому/ що вони мають можливість здійснювати в єдності розширення та закріфплення знань дітей про навколишнє і формувати їхні мовні уміння і навички. До словесних методів належать: читання, розповідання художніх творів,заучування віршів, бесіди, розповіді дітей, переказ. Словесні методи дають можливість розуміти зміст мови, застосовувати знання без опори на наочність.

Вправи — це багаторазове повторення дітьми розумових і практичних дій. Вправи можуть бути різного характеру:

- імітаційного (просте повторення),

- конструктивного (вравляння в оволодінні розумовою дією),

- творчого (самостійна постановка питань іт.д.)

У ДНЗ практичні методи часто маюбть ігровий характер. До них належать дидактичні ігри, наочні ігри-заняття, ігри-інсценівки, ігрова ситуація.

Одним із видів ігрового методу є дидактична гра, в якій усі дії дітей можна регулювати ігровими завданнями й ігровими правилами. Роботу їз знайомим літературним текстом можна проводити за доомогою гри-драматизації, інсценування.

Можуть бути використані методи трудового характеру (наприклад, приготування іжі,), обстежуючі (ошукові), дії з метою виділення якостей і властивостей предметів.

На заняттях з навчання грамоти, розвитку зв”язного мовлення використовується моделювання як наочно-практичний метод.

Прийом — це елемент, складова частина методу. Кожен метод, як правило, включає кілька прийомів. У методиці розвитку мови, як і в дошкільній педагогіці, прийоми класифікуються залежно від місця в них наочності й енмоційності. Вони поділяються на наочні, словесні та ігрові.

Найважливішими є словесні прийоми: мовний розвиток, запитання, пояснення, вказівка, оцінка дитячої мови.

Мовний розвиток — правильна, спеціально підготовлена мовна діяльність вихователя, яку повинні наслідувати діти. Зразок може мати форми слова, речення, зв”язного висловлювання. Проте незадежно від форми він повинен бути доступним дітям. Особливо це стосується зразка зв”язної розповіді. Зразок повинен передувати мовній діяльності дітей. Під час одного заняття він може використовуватись кілька разів, у міру нобхідності.

Запитання — словесне звернення, що вимагає відповіді, передбачає використання наявних знань. У роботі з двтьми використовують репродуктивні запитання, які вимагають простого відтворення констатації фактів (що? Який? Куди? Як?, так і пошукові, такі що вимагають умовиводів (навіщо? Чому? Чим схожі?).

При навчанні розповідання запитання використовуються у вигляді плану. Питання плану повинні бути простими, зрозумілими дітям. У бесіді вихователь використовує пояснення для узагальнення, аналізу тих фактів, які відомі дітям; на заняттях з розвитку зв”язного мовлення — для пояснення тих вимог, які сьавляться до мови дітей. Пояснення дітям змісту і послідовності навчальних дій називаються вказівками.

Оцінка мови дітей є важливим прийомом навчання. Це розгорнуте мотивоване судження про засвоєння дитиною знань, якість виконання, про мовні вміння та навички. Як правило оцінюють позитивні сторони мовної діяльності дітей. Оцінюватися може не тільки зміст, форма мови, й прояв дітьми старанності, творчості, ініціативи.

Наочні прийоми — оказ картинки, іграшки, предмета, руху або дії, показ артикуляції звуків. Показ супроводжується словесними прийомами: поясненням, вказівкою, запитпанням.

У розвитку мови дошкільника важливе місце мають ігрові прийоми: створення ігрової ситуації, виконання ігрових дій, звуконаслідування, загадкова інтонація голосу, використання жартів. Як ігрові прийоми можуть виступати елементи дидактичної гри, гри-драматизації. У практиці роботи найчастіше використовується комплекс прийомів.

Дата добавления: 2014-01-06