Рівні якості та методи їх визначення

Використання наведеної системи показників дає змогу за­безпечувати належну якість в процесі проектування, виготов­лення, використання різних виробів, визначати та контролю­вати рівень якості усіх видів продукції.

Рівень якості — це кількісна характеристика певного виду продукції, призначеної для задоволення конкретного попиту на неїпорівняно з відповідними базовими показниками зафіксованих умов споживання.

З метою раціоналізації процесу управління якістю про­дукції вважається за доцільним визначення абсолютного, відносного, перспективного та оптимального рівнів якості виробів.

Абсолютний рівень якості певного виробу можна знайти шляхом обчислення вибраних для його вимірювання та оціню­вання показників без їх порівняння з відповідними показника­ми аналогічних виробів. Але визначення лише абсолютного рівня якості недостатнє, оскільки самі по собі абсолютні значен-

ня вимірників якості не відображають міру його відповідності сучасним вимогам. Тому необхідно визначати ще й відносний рівень якості окремих видів продукції, що виготовляється чи проектується. Для цього вимірювальні показники даної про­дукції порівнюються з абсолютними показниками якості кра­щих аналогічних вітчизняних та зарубіжних зразків виробів.

Однак рівень якості продукції під впливом науково-технічного прогресу та вимог споживачів має тенденцію до підвищення. У зв'язку з цим виникає необхідність оцінити якість виробів, виходячи з її перспективного рівня і враховую­чи напрями й темпи розвитку науки й техніки.

Для нових видів продукції (і насамперед знарядь праці) доцільно визначати також оптимальний рівень якості, тобто такий рівень, за якого загальна величина суспільних витрат на виробництво й використання продукції й певних умовах її споживання була б мінімальною.

Водночас для визначення рівнів якості виробів, що виго­товляються чи запроваджуються у виробництво, застосовують ряд методів, зокрема:

• об'єктивний та органолінтичний, які використовуються
для визначення абсолютного рівня якості;

• диференційований та комплексний, що застосовуються
для визначення відносного рівня якості окремих видів
продукції;

• соціологічний та експертних оцінок, за допомогою яких
визначають перспективний та оптимальний рівні якості.

Об'єктивний метод (експериментальний) базується на за­стосуванні технічних засобів і дає можливість оцінити найбільш об'єктивно якість продукції. Він передбачає оцінку рівня якості продукції за допомогою стендових випробувань, вимірювальних приладів, лабораторного аналізу. Тому він є найбільш вірогідним і застосовується для вимірювання абсо­лютного рівня якості засобів виробництва та деяких властиво­стей споживчих товарів. Зокрема його використовують для визначення більшості техніко-експлуатаційних показників:

• засобів праці — продуктивність, потужність, точність об­
роблення матеріалів;

• предметів праці — вміст металу у руді, міцність фарбу­
вання тканини;

• споживчих товарів -- еластичність та вологостійкість
взуття, вміст цукру або жиру у харчових продуктах.

Органоліптичний метод дає змогу визначити якість про­дукції за допомогою органів відчуття за бальною системою. Тобто цей метод ґрунтується на наслідках аналізу сприймання органами почуттів людини (зором, смаком, слухом, нюхом, до­тиком) без застосування технічних вимірювальних та реєстраційних засобів. При ньому кожній одиниці («відмінно», «добре», «задовільно», «погано») надають певну кількість балів (наприклад, відповідно — 5, 4, 3 і 0).

Диференційований метод оцінювання рівня якості перед­бачає порівняння одиничних виробів з відповідними показни­ками виробів-еталонів або з базовими показниками стандартів (технічних умов).

Оцінювання рівня якості цим методом зводиться до підра­хунку значень відносних показників, які за абсолютною вели­чиною менші від одиниці (при зіставленні з еталонними по­казниками), повинні бути більшими або дорівнювати одиниці (при зіставленні з вимогами стандартів, чи технічних умов).

Комплексний метод передбачає визначення узагальнюючо­го показника рівня якості оцінюваного виробу. Одним з варіантів комплексного оцінювання якості може слугувати інтегральний показник, що вираховується зіставленням корисного ефекту від споживання (експлуатації) певного виробу і загальної величини витрат на його створення та використання. В окремих випадках для комплексного оцінювання якості застосовують середньоа­рифметичну величину з використанням при її підрахунку ко­ефіцієнтів вагомості усіх розрахункових показників.

Соціологічний метод ґрунтується на використанні даних обліку, дослідженні вимог споживачів, оцінці пріоритетних напрямів розвитку техніки й технології.

Метод експертних оцінок передбачає кількісні оцінюван­ня спеціалістами даних видів продукції, витрат на її виготов­лення, умов попиту, споживання тощо.

Дата добавления: 2014-01-07