Поняття ринкової системи, її структура та функції

Тема 4.

«Зовнішнє середовище господарювання підприємства»

План

1. Поняття ринкової системи, її структура та функції.

2. Сутнісна характеристика зовнішнього середовища підприємства.

3. Елементи мікросередовища та їх вплив на діяльність підприємства

4. Класифікація та характеристика основних компонентів макросередовища.

Актуальність теми: Функціонування підприємства завжди пов'язане з певними обмеженнями, зокрема, обмеженнями, обумовленими ресурсами, попитом, фінансами та тими, що пов'язані з інфляцією. Тому з кожним ро­ком керівництво підприємств вимушене враховувати все більшу кількість чинників зовнішнього середовища, які набувають глобального характеру. А також, що кожне підприєм­ство має з'ясувати для себе, які саме із зовнішніх факторів найсуттєвіше впливають на його діяльність, і ретельно досліджувати їх.

Міждисциплінарний зв'язок: тісний зв'язок з мікроекономікою та макроекономікою, маркетингом, менеджментом.

Література:

1. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. – Вид. 3-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2006. – 528 с., іл.

2. Економіка підприємств. Навчальний посібник. / Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І., Піча Ю.В. – К.: Львів: - 2001 – 298 с.

3. Манів З.О., Луцький І.М. Економіка підприємства: Навч. посіб. – К.: Знання, 2004. – 580 с.

4. Економіка підприємства: теорія і практикум (За редакцією доц.. Міценко Н.Г., доц.. Ященко О.І.): Навчальний посібник. – Львів: «Магнолія 2006», 2008. – 688.

Підприємство пов’язане з ринком як зі сферою збуту продукції і матеріально-технічного забезпечення сировиною, матеріалами, обладнанням та іншими складовими виробничої діяльності.

Ринок - це сфера товарного обігу і пов'язана з ним сукупність товарно-грошових відносин, яка виникає у процесі купівлі-продажу товарів між виробниками та споживачами. Ринок відіграє суттєву роль у процесі відтворення він виступає найбільш досконалим інструментом саморегуляції суспіль­ного виробництва.

Виникнення і функціонування ринку, у рамках якого здійснюється кругообіг ресурсів, доходів і продуктів, можливі при наявності ряду умов. Найважливішими з них є: Умови виникнення і функціонування ринку:

- суспільний поділ праці, що неминуче приводить до обміну продуктами і послугами;

- економічна відособленість виробників, як неодмінна умова еквівалентного обміну;

- свобода підприємницької діяльності.

Компоненти ринку:

Продуктово-ресурсне наповнення: - продовольчих і непродовольчих товарів - знарядь і предметів праці та інших товарів виробничого призначення - житла, землі, природних багатств і корисних копалин - побутових, транспортних та інших послуг - валюти, грошей і цінних паперів.

Чіткого уявлення про структуру ринку поки що не сформовано. Існує кілька підходів до структуризації ринку. Найбільш поширеним є чотирьох-позиційний підхід, а саме: з позицій його суб'єктного складу, продуктово-ресурсного наповнення, елементно-технологічних зв'язків і територіально-просторової організації (рис.1).

- ринок споживачів – це ринок окремих осіб і домашніх господарств, які купують товари чи отримують послуги для особистого споживання;

- ринок виробників – сукупність осіб і підприємств, що закуповують товари чи отримують послуги для особистого споживання;

- ринок проміжних продавців (посередників) – сукупність осіб та організацій, які стають власниками товарів для перепродажу або здавання їх в оренду іншим споживачам із зиском для себе;

- ринок громадських установ – купують товари та послуги для забезпечення сфери комунального господарства або для забезпечення діяльності різних некомерційних організацій;

- міжнародний ринок – ринок зарубіжних покупців, споживачів, виробників, проміжних продавців.

Найважливішою характеристикою ринку є його стабільність, тобто відповідність між пропозицією і попитом. Основне правило, яке регулює ринкові відносини – безперервне прагнення до рівноваги, яка досягається шляхом подолання періодів перевиробництва і періодів дефіциту товарної маси.

Наступна важлива характеристика ринку – динаміка що проявляється в його зростанні, застою і скороченні. Нормальний стан ринку – зростання обсягу торгівлі. Воно сприяє зростанню виробництва, покращенню якісних і економічних показників роботи підприємства. Ринок великою мірою регулює виробництво товарів, їх асортимент, кількісні та якісні показники, ціну, сервісне обслуговування товару.

Основні функції ринкової сис­теми, наступні:

1. товаропросування (забезпечується рух товарів від виробника до споживача);

2. регулювання (ринок визначає, яку продукцію, скільки, коли, як і для кого виробляти; встановлюються необхідні відтворювальні про­порції, оптимізується розподіл інвестиційних, матеріальних і трудо­вих ресурсів між сферами діяльності та галузями виробництва);

3. контроль (забезпечується дієвий економічний контроль за раціональним суспільно-припустимим рівнем виробничих витрат);

4. стимулювання (ініціюється виробництво саме тих товарів, які потрібні споживачам, розширюється асортимент, поліпшується якість продукції, знижуються витрати виробництва та обігу, вилуча­ються з виробництва і споживання застарілі види продукції, які не мають перспективи розширення збуту).

Безперебійне функціонування такої складної і багаторівневої системи, як ринок, потребує високорозвинутої і розгалуженої загальної та спеціальної інфраструктури, що враховує ринкові особливості. Інфраструктуру рин­ку становить сукупність організацій і установ, які мають різні напрямки діяльності, забезпечують ефективну взаємодію товаровиробників та інших ринкових агентів, що здійснюють оборот товарів, просування останніх зі сфери виробництва у сферу споживання. Детальніше розглядаючи інфраструктуру, варто ознайомитися з її важливими елементами:

1. комерційними інформаційними центрами;

2.сировинно-товарними, фондовими, валютними біржами;

3.комерційними, інвестиційними, емісійними, кредитними та інши­ми банками;

4. транспортними і складськими мережами;

5. комунікаційними системами тощо.

Розрізняють дві системи ринкової інфраструктури: централізовану і децентралізовану.

Централізована система – це складна структура з великим апаратом управління службовцями і спеціалістами, які беруть на себе обов’язки багатьох підприємств і сприяють їх успішній роботі, враховуючи їх постійні зв’язки з внутрішнім і зовнішнім ринком.

Ця система охоплює роботу, пов’язану з прогнозуванням, маркетингом, плануванням виробництва і реалізації продукції, матеріально-технічним забезпеченням підприємства, ціноутворенням, прогнозуванням і розробкою технологічної політики, фінансуванням та іншими управлінськими операціями.

Децентралізована система це внутрішньозаводська виробнича інфраструктура. Підприємства за допомогою власних служб і засобів організовують і вирішують питання збуту власної продукції, доставки її споживачу і за необхідності надають обслуговування після продажу. До внутрішньозаводської інфраструктури, пов’язаної зі збутом продукції, зараховують відповідні служби управління збутом, складські приміщення і склади готової продукції, транспортні й інші засоби, що сприяють реалізації продукції.

Дата добавления: 2014-01-07