Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

V Педагогічна оцінка результатів тестових вимірювань

· Проблема і завдання теорії оцінок

Завершальним етапом процедури тестування є педагогічна оцінка результатів тестових вимірювань.

Педагогічна оцінка – це узагальнена міра успіху в певному тестовому завданні.

Вона необхідна в зв’язку з тим, що в тестовому комплексі кожний результат вимірюється в різних одиницях. Узагальнений результат батареї тестів можна подати у вигляді оцінок (балів).

Процес визначення оцінок називається оцінюванням. Він складається із наступних стадій:

1) Підбір шкали, за допомогою якої можливий переклад результатів тесту в очки.

2) Перероблення результатів тесту в очки(бали) в залежності від вибраної шкали

3) Порівняння отриманих очків з нормами і виведенням підсумкової оцінки, яка характеризує рівень підготовленості спортсмена відносно інших членів групи.

· Шкали оцінок

 

Перетворення результатів тестування здійснюється за допомогою спеціальних шкал:

1. Пропорційна шкала передбачає нарахування однакової кількості балів при рівному прирості результатів.

2. Прогресуюча шкала. При використанні такої шкали рівні приросту результатів оцінюються по-різному. Чим вищі абсолютні прирости, тим більша прибавка в оцінці.

3. Регресуюча шкала передбачає по мірі наростання досягнень в тесті нарахування все меншої кількості балів.

4. Сигмовидна шкала. У цих шкалах дуже низькі та дуже високі результати заохочуються слабо. Тут найвище оцінюється приріст результативності у середній зоні досягнень.

5. Перцентильна шкала. В її основу покладено таку систему нарахування балів: кожний школяр за свій результат у тесті отримує стільки балів, скільки процентів дітей він випередив.

Перцентиль – це інтервал даної шкали. При обстежені 100 школярів в одному пер центи і один результат, при 50 – один результат укладається у два перцентилі.

 

· Норми оцінок

 

Норма – це гранична (межова) величина результату тесту, на основі якої проводиться класифікація спортсменів (школярів).

Розглянемо порівняльні, вікові, індивідуальні та належні норми.

Порівняльні норми. Дані норми дозволяють порівнювати рухові здібності (рухову підготовленість) осіб, які відносяться до однієї сукупності.

Процедура визначення порівняльних норм така:

1. Добирають вибірку людей (напр., школярі м. Полтави).

2. Визначають їх досягнення у комплексі тестів.

3. Визначають середні величини та стандартні (середньоквадратичні) відхилення.

4. Залежно від розрахованих величин визначають рівні досягнень.

/дуже слабкі, слабкі середні добрі відмінні/

На основі порівняльних норм можна визначити індивідуальний профіль фізичної підготовленості.

В практиці ФВ найбільш розповсюджені вікові норми. Типовим прикладом їх є норми комплексної програми фіз. вих. учнів загальноосвітніх шкіл. Визначення вікових норм здійснюється традиційним способом: результати тестових випробувань у різних вікових групах обробляються за допомогою стандартної шкали (напр. використ. перцентильна шкала або Т- шкала), а потім виводяться норми.

Такий підхід має суттєвий недолік: орієнтація на паспортний вік школяра не враховує певного впливу на показники рухової підготовленості біологічного (в даному випадку рухового) віку.

Якщо руховий вік випереджує календарний, тоді таких дітей називають руховими акселератами, якщо відстає – ретардантами. Визначення біологічного віку надзвичайно важливе в управлінні тренувальним процесом. (Різниця у дорослої людини може бути 17-20 р.). У практиці ФВ використовують різні методи визначення біологічного віку. Одним із самих простих є порівняння індивідуальних тестових випробувань із середньовіковими нормами.

Індивідуальні норми. Дані норми застосовані на порівнянні показників, що виявлені у різних змаганнях (тестових випробуваннях) одного школяра. Ці норми важливі для індивідуалізації тренувального процесу. Необхідність їх визначення виникла внаслідок суттєвої різниці рухових здібностей школярів.

Інколи невиправдано вводять норми, засновані на середньо статичних показниках, розрахованих на осіб певної статі і віку. Вимоги спортивної практики вимагають відповідного рівня рухової підготовленості. Очевидно, що тут доцільно ввести належні норми.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
ІV Реєстрація результатів тестування | Основні характеристики систем спеціального зв’язку
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1326; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.