Выявление уровня конкурентно-монопольных положений на рынке

Моделі стратегічного управління

Оценка конкурентоспособности предприятия

Выявление уровня конкурентно-монопольных положений на рынке

Тема 3. Моделі Стратегічного управління підприємницькою діяльністю

Першім етапом разработки плана маркетинга является віявление степени монополизма рінка. Одним із класичних показників рівня конкурентно-монопольних відносин на ринку є рівень конкуренції (лат. сoncurere - зштовхуватися). В залежності від її характеристик виділяють чотири види ринків (табл.1).

Таблиця 1

Класифікація конкурентних ринків

Види ринків	Ознаки
Кількість підприємств	Тип товару	Контроль над цінами	Умови вступу на ринок
Досконала конкуренція	Багато невеликих підприємств	Однаковий	Відсутній	Дуже легкі
Монополистічна конкуренція	Значна кількість підприємств	Диференційований	Обмежений можливістю заміни товару	Відносно легкі
Олігополія	Декілька великих підприємств	Однаковий чи диференційований	Пріоритет цінового лідера	Істотні перешкоди
Монополія	Одне підприємство	Унікальний	Повний контроль	Дуже важкі

Досконала конкуренція (поліполія)– діє багато невеликих виробників і покупців однакового товару, і жоден не в змозі впливати на ціну. Неможливість контролю над ціною створює умови для її постійного коливання та коливання обсягів купівлі-продажу товарів під впливом ринкової кон’юнктури. Незначні розміри виробників гарантують повну свободу «входу - виходу» на ринок.

Монополістична конкуренція – діє велика кількість виробників, які пропонують схожу, проте диференційовану продукцію, що відрізняється якістю, оформленням, престижністю, сервісом, іміджем. В результаті – у покупця формуються «нецінові переваги». Підприємства мають монополістичну владу над своїм видом товару: можуть змінювати його ціну, але влада обмежена наявністю аналогічних товарів («конкуренція марок»). На ринку існує значна свобода «входу - виходу».

Олігополія – діє декілька великих підприємств, окремі з яких (звичайно 3 ÷ 5) контролюють більшу частину ринку. Товари можуть бути однорідними і діференційованими. Тому існує і цінова, і нецінова конкуренція. Значні розміри і капіталомісткість виробництва детермінують доцільність картельних договорів між діячами ринку. Вступ на ринок є вкрай важким внаслідок високої капіталомісткості виробництва.

Монополія – діє єдине підприємство, що повністю контролює ціни і обсяги виробництва унікального товару. Умови «входу - виходу» на ринок є вкрай важкими.

Для дослідження конкурентного становища на ринку використують три методи:

– метод розрахунку частки підприємства на ринку. Визначається індекс одного підприємства у загальному обсязі виробництва всіх підприємств даного ринку без врахування експорту і з врахуванням імпорту.

,

– метод розрахунку частки фіксованої кількості підприємств. Визначається індекс кількох (N) підприємств у загальному обсязі виробництва всіх підприємств даного ринку без врахування експорту і з врахуванням імпорту.

,

– метод визначення рівня монополізму за допомогою індекса Харфіндела – Хіршмана (ІХХ). Індекс розраховується за формулою:

де V – коефіцієнт варіації часток підприємств на ринку;

n – кількість підприємств на ринку.

Коефіцієнт варіації розраховується за формулою:

,

де – середнє квадратичне відхилення часток підприємств на ринку;

– середня частка підприємств на ринку.

Середнє квадратичне відхилення часток підприємств на ринку розраховується за формулою:

,

де – частка підприємства на ринку.

Прийнятим є таке трактування значень індекса Харфіндела – Хіршмана:

ІХХ < 1000 – висококонкурентний ринок;

1000 ≤ ІХХ ≤ 1800 – потенційно конкурентний ринок;

ІХХ > 1800 – достатньо монополізований ринок;

ІХХ = 10000 – монопольний ринок.

Дата добавления: 2014-01-07